Війна з Ахметовим спонукала владу до створення власного медіахолдингу
Під час своєї підсумкової річної пресконференції президент Володимир Зеленський поскаржився на те, що у влади нема власних медіа. Глава держави звернув увагу, що проти нього воюють телеканали Ріната Ахметова та Петра Порошенка, які інформаційно нищать всі досягнення влади. Конфлікт дійшов до тієї межі, коли представники команди Зеленського ігнорують «ахметівські» медіаресурси, звинувачуючи їх в маніпуляціях.
Офіс ні до чого?
Отже, Банкова чітко артикулювала проблему – найпотужніші медіа в Україні належать олігархам, і взялась її вирішувати. Офіс президента наприкінці 2021 року взявся за створення неформального медіахолдингу, який буде «підсвічувати» провладні ініціативи в позитивному ключі. Конкретні кроки в цьому напрямку вже зроблені – динамічний, але вже скандальний рестарт архаїчного телеканалу «Рада», переорієнтація каналу «Дом», який спочатку мав мовити на окуповані території, а тепер – на всю Україну. Рейтинги цих каналів, звісно, не співставити з показниками, наприклад «плюсів», які, вочевидь, симпатизують владі, але тут працює технологія «зернятко до зернятка». Тим більше, що в «Раду» та «Дом» непотрібно особливо вкладатися – ці телеканали існують за бюджетний рахунок.
Але на днях до цього потенційного пропрезидентського «пулу» додався ще один телеканал – цього разу приватний. Мова про не надто великий та відомий «4 канал», який до цього асоціювався з екснардепом зі Львова Дмитром Добродомовим. Новим власником цього мовника став не надто розкручений нардеп від «Слуги народу» Олексій Ковальов. Це одразу спровокувало розмови, що цей діяч є всього лише зіц-покупцем. Подібні історії на українському медіаринку не є чимось новим: свого часу ексрегіонал Володимир Макеєнко стверджував, що він є власником телеканалу «Прямий», хоча було очевидно, що за цим проєктом стирчать вуха Петра Порошенка. Що згодом і підтвердилось.
Ковальов прозвітував про купівлю «4 каналу» фактично пресрелізом. Він зазначив, що намагається зробити канал потужнішим та популярнішим та вивести його в лідери серед інформаційного мовлення. Новий власник зауважив, що більшість телеканалів обслуговують господарів, чим завдають шкоди державі, і пообіцяв, що його медіа буде рівновіддаленим від політичних та олігархічних груп. При цьому депутат наголосив, що канал «має бути більш чітко спрямований на посилення об’єднавчих процесів в українському суспільстві». Не зовсім зрозуміло, як такі побажання корелюються з обіцянками нового власника не впливати на редакційну політику. Ковальов заперечив, що до купівлі каналу доклав руку Офіс президента і запевнив, що придбав його за кошти родини задля побудови власної політичної кар’єри.
Співрозмовники в Офісі президента запевнили «Главком», що Ковальов діє з власної волі – Банкова нібито не має стосунку до цих оборудок. Але якщо це і так, зрозуміло, що такий ресурс у кишені нардепа може згодом додатково капіталізувати його фігуру всередині «Слуги народу». Особливо ближче до виборчої кампанії.
Чим наповнити «теплу ванну»?
«4 канал», м’яко кажучи, не надто розкручений медіаресурс в масштабах країни. «Ми всі Льоші співчуваємо – все це на собі тягнути. Добродомов, мабуть, зітхнув з полегшенням і перехрестився», – посміхаються «слуги».
«Принаймні, більшість наших депутатів не знали про плани нашого колеги щодо придбання каналу і дізналися про це з новин, – переконує заступниця голови фракції «Слуги народу» Євгенія Кравчук. – Я йому можу побажати тільки терпіння, бо медіабізнес досить специфічний, зважаючи на велику кількість каналів і невеликий рекламний ринок. Сподіваюся, що в кінцевому рахунку виграють глядачі, якщо канал буде розвиватися і на ньому буде об’єктивна інформація, збалансованість думок. Бо канали, що належать олігархам, відображають їхні позиції. На каналах, що належать опозиції, також зовсім незбалансована редакційна політика. Купівлю каналу варто розцінювати виключно як бажання родини Олексія Ковальова».
В опозиції притримуються іншої думки і вважають, що влада таки воліє створити власну медіа-імперію.
«Війна з Рінатом Ахметовим, вочевидь, прискорила реалізацію планів влади створити власний медіахолдинг», – вважає депутат від «ЄС» Вікторія Сюмар, яка сама раніше працювала в медійному бізнесі. Політикиня переконана: із державних телеканалів «Дом» та «Рада» зараз намагаються створити пропагандистські ЗМІ. «Це серйозно суперечить європейським стандартам, але на це Банковій начхати. З «4 каналу» спробують зробити щось типу ZIKу. Ну, і головним інформаційним рупором Банкової залишається «1+1». Якщо будуть залучені великі інвестиції, то вже наступного року вони можуть створити цілком конкурентний медіа-холдинг, який можна буде порівняти із «великими». Щоправда, це навряд чи дуже допоможе у плані рейтингів, адже просто висвітленням через медіа складно прикрити відсутність результатів», – вважає Сюмар.
Керівник «Детектор медіа» Наталія Лігачова погоджується з версією, що на Банковій риють інформаційні окопи. «Власне, у Ковальова для цього просто нема грошей, навіть його виборці дивуються, звідки він їх взяв для купівлі каналу. Безумовно, це – політична купівля, яка вкладається в схему будівництва медіаімперії для команди Зеленського, — впевнена Лігачова. – Триває зачистка інформпростору від непокірних та створення власного медіаресурсу. «Рада» та «4 канал» є цінними через те, що у них є цифрова ліцензія. Причому «4-й» отримав її зовсім нещодавно, вочевидь, з прицілом на купівлю. Я так розумію, що зараз Кирило Тимошенко (заступник голови Офісу президента) займається цими процесами. Наскільки я знаю, поки там хаос, але він викликаний, може, якраз тим, що багато людей з Офісу тягнуть кожен у свій бік. Я не вірю в те, що все це вистрілить, але принаймні якийсь інформаційний ресурс у них буде. Вони будують зараз для себе таку собі «теплу ванну».
Набір у «секту»
Але цю «ванну» ще треба добудувати та чимось наповнити. А в цьому, попри великі таланти «кварталівських» медійників, є великі сумніви. Політолог Володимир Фесенко прогнозує великий масив роботи, аби медіамрії Зеленського і Ко здійснилися.
«Те, що ми зараз бачимо – це абсолютно закономірний розвиток подій. Найслабше місце президентської команди у протистоянні з коаліцією олігархів – це саме відсутність медіа», – констатує Фесенко.
Політолог зауважує, що справа навіть не в створенні чи купівлі нових медіа, а в їхній грамотній розкрутці: «З 2018 року у нас деформований інформаційний простір. Існують партійні канали Медведчука, Порошенка, Мураєва, Ахметова, який розкручує різних політиків. У Зеленського будуть вимушені діяти подібним чином, коли навколо телеканалів буде формуватися секта прихильників. Але у «Дома» та «Ради» є своя специфіка, вони буксують на старті, там є організаційні збої. До того ж, у них вже є певний бекграунд, тому «4 канал» може зараз і знадобитися. Але для цього треба вкладати ресурси – розкручувати канал, набирати «зірок». У того ж «Прямого» багато часу пішло на розкрутку, аби сформувати навколо нього аудиторію Порошенка».
Наразі серед реально рейтингових ток-шоу «тепла ванна» у влади є хіба що на «Праві на владу» на «1+1». І та, враховуючи експресивність власника каналу, не надто надійна – в будь-який момент краник з теплою водою може бути перекрито. Звісно, є улюблений канал Зеленського «Квартал ТВ», дивлячись який президент може «згадати молодість». Але, схоже, що на третій рік президентства Володимир Олександрович зрозумів: одними «відосиками» в соцмережах ситуацію не виправити. Потрібен старий-добрий «ящик», завдяки якому він свого часу і стрибнув у президентське крісло.
Павло Вуєць, «Главком»
Коментарі — 0