Як це буває в Україні, кожна хвиля протестів стає трампліном у політику для…
В Україні цього тижня розпочалися протести, які можна назвати наймасовішими з останні два роки. Востаннє така кількість людей у різних кінцях країни виходила на вулицю, коли влада вирішила відводити війська від лінії розмежування. Цього разу привід для протестів геть інший: Приморський райсуд Одеси 23 лютого засудив громадського активіста Сергія Стерненка до семи років ув’язнення. Цього виявилось достатньо, аби тисячі незгодних з таким правосуддям повстали у різних куточках країни.
23 лютого у день оголошення вироку Стерненку акція біля Офісу президента на Банковій завершилася протистоянням з поліцією, було затримано понад 20 активістів. Сьогодні, 27 лютого ніякої конфронтації не було. МВС навіть подякувало учасникам протесту, але ті застерегли, ще це «остання мирна акція».
Як це буває в Україні, кожна хвиля протестів стає трампліном для нової плеяди громадських діячів та політиків. Так було після революції на граніті у 1991-му, після акцій «Україна без Кучми», Помаранчевої революції та Євромайдану.
Хто ж організовує ці протести, чого саме вимагають люди та на які наслідки масових виступів очікує влада і вся неоднорідна група підтримки Стерненка? З цим розбирався «Главком».
Що вивело людей на вулиці?
Рішення запроторити Стерненка за ґрати на сім років та конфіскувати половину його майна ухвалив суддя Віктор Попревич. У 2015 році разом з багатьма іншими суддями був переведений з окупованої на підконтрольну територій: з Донецька Попревич перебрався до Одеси. Журналіст-розслідувач Володимир Бойко каже, що дуже добре знає суддю. На своїй сторінці у Facebook він дає йому красномовну характеристику: навіть за донецькими мірками колишній суддя Київського районного суду Донецька Віктор Михайлович Попревич був явищем непересічним… Попревич і закон – це речі несумісні», – зазначив Бойко.
Якщо раніше про вищезгаданого суддю знали лише в Донецьку або журналісти, які пишуть на теми правосуддя, то зі справою Стерненка з Попревичем познайомилася уся Україна. І, вочевидь, саме неоднозначна персона судді стала одним із каталізаторів масових акцій.
Хто очолив протест?
Активісти
Громадська організація Dejure підтримує засудженого активіста і є одним із організаторів київських акцій на підтримку Стерненка. Експертом організації є адвокат Роман Маселко. Його називають чи не найактивнішим борцем за очищення судової системи і реформи Вищої ради правосуддя. 26 лютого до офісу Dejure прийшли правоохоронці і намагалися потрапити в саме приміщення. Причина візиту – нібито конфлікт інтересів. Справа в тому, що пан Маселко, на думку слідчих, брав участь у затвердженні висновку про недоброчесність судді Окружного адміністративного суду міста Києва Тетяни Скочок, яка раніше розглядала його позов.
За словами Маселка, 15 і 16 грудня 2020-го Громадська рада правосуддя розглянула досьє на близько 150 суддів, і щодо більшості з них він брав самовідвід, тому що перетинався з цими суддями в своїй діяльності. Серед суддів, яких Рада визнала такими, що не відповідають «критеріям доброчесності та професійної етики» була суддя Окружного і адміністративного суду Тетяна Скочок. Роман Маселко називає цю суддю пов’язаною з колишнім заступником голови адміністрації президента Януковича, адвокатом Андрієм Портновим, який підтримує засудження Стерненка.
Ще одним організатором акцій за Стерненка є «Центр протидії корупції», громадська організація, яку очолює Віталій Шабунін. Раніше він був головою Ради громадського контролю НАБУ. Сам Віталій брав участь в акціях і 23 лютого, і 27 лютого. Активіст став відомим раніше завдяки викриттю корупційних схем представників влади часів Януковича та Порошенка.
Відомий громадський громадський активіст Роман Сініцин – ще один із чільних лідерів акції за Стрененка. Сініцин – колишній координатор волонтерського проекту «Народний тил», нині він частий учасник політичних шоу на різних телеканалах. Брав участь в акціях як 23, так і 27 лютого. На його думку, протистояння минулого вівторка сталися тому, що поліція перешкоджала учасникам акції. Він припустив, що суботня акція – остання мирна.
Адвокати
Захищають Стерненка у судах адвокати юридичної компанії «Міллер». Захисники традиційно отримують в таких скандальних справах публічний майданчик, увагу ЗМІ, вони вже разом з іншими прихильниками ув’язненого активіста висувають політичні вимоги. Так, зокрема, адвокат Масі Найєм під час акції 23 лютого біля Офісу президента закликав главу держави вийти до людей. На його думку, Володимир Зеленський має висловитися про те, що вирок Сергієві Стерненку незаконний.
В акції 23 лютого у Києві також брав участь адвокат Віталій Коломієць, а 27 лютого адвокат Андрій Муха.
Політики
Підтримку засудженому активісту висловили численні депутати, а також цілі фракції.
Зокрема, «Голос» у повному складі засудили вирок Стерненку. Кілька депутатів від партії були присутні в Одесі на засіданні суду, а після оголошеного вироку оголосили збір підписів за відставку генеральної прокурорки Ірини Венедіктової. 23 лютого на акції у Рівному виступила народна депутатка з «Голосу» Соломія Бобровська. А у Києві 27 лютого на протестах були помічені зокрема парламентарки Ольга Стефанишина і Юлія Клименко.
24 лютого, наступного дня після винесення вироку Стерненку, частина провладної фракції «Слуга народу» також зробила заяву. Її суть: в країні до цього часу працюють судді-корупціонери, судова реформа 2015-2019 років була неефективною. Рішення суду – це загроза розділення України на два радикальних ворогуючих табори. У заяві не йдеться про підтримку чи засудження Стерненка. Депутати нарікають на неможливість справедливого вироку за такого судового процесу. Під заявою поставили підписи 17 депутатів.
Але це значна меншість. Більшість провладної фракції узагалі воліє не висловлюватися на цю тему за деякими винятками. Депутатка Ольга Василевська-Смаглюк розповідає про сварки серед колег навколо питання Стерненка. Каже, що ніякі заяви з цього приводу від колег не підтримує, бо «хайпувати і піаритися на рішенні суду – це політичний моветон».
Підтримує Сергія Стерненка фракція «Солідарність». Її лідер Петро Порошенко заявив, що Стерненка засудили «за те, що захищав Одесу». Він називає суд над активістом вибірковим. Мовляв, персонам, щодо яких запроваджені санкції за фінансування тероризму, досі не пред’явлено підозри, а одеського патріота засудили за те, що протидіяв планам із створення Новоросії. Проте до акцій протесту п'ятий президент не долучається.
Попри такий доволі значний перелік організаторів протестів та тих, хто співчуває їм, заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко називає головним бенефіціаром останніх подій саме Петра Порошенка. Заступник глави МВС, вважає колишнього главу держави причетним до радикалізації акції у Києві 23 лютого і найбільш зацікавленим у розхитуванні ситуації в країні. Нагадаємо, тоді в результаті протистоянь з поліцією були затримані понад 20 активістів.
Доєднався до протестів і Рух опору капітуляції, утворений восени 2019 року через намір влади відвести українські війська від зони розмежування. Тоді у центрі Києва відбулися кілька акцій за участю понад 10 тисяч активних громадян. Саме цей рух опоненти Порошенка пов’язують з п'ятим президентом України Петром Порошенком насамперед тому, що в акціях протесту брав участь він сам, а також багато прихильників колишнього глави держави.
Серед активних протестувальник у київських акціях – народний депутат України 8 скликання Володимир Парасюк, який був учасником Революції гідності. Під час акції 23 лютого запам’ятався тим, що стягував шоломи з поліцейських, які потім спалювали протестувальники.
Приєдналися до учасників акції на підтримку Сергія Стерненка колишні міністри закордонних справ Павло Клімкін і екс-міністр фінансів Олександр Данилюк. На підтвердження цього Клімкін розмістив у Twitter відповідне повідомлення з підтвердженням своєї присутності. «Класна атмосфера на акції на підтримку Стерненка. Спокійна сила. Патріоти своїх не кидають», – написав Клімкін.
У другій за масовістю акції, що відбулася у Львові 23 лютого, взяв участь перший заступник міського голови міста Андрій Москаленко. Міський голова Андрій Садовий теж активно підтримує ув’язненого активіста, але обмежується поки повідомленнями у соцмережах.
Міський голова Львова Андрій Садовий обмежився підтримкою Сергія Стерненка у соцмережах. Участі в масових акціях наразі не брав.
Нові обличчя
Близьким соратником засудженого Стерненка називають націоналіста, футбольного фаната, ветерана українсько-російської війни Сергія Філімонова, колишнього керівника київського осередку партії «Національний корпус». Публічним він став після конфлікту з Андрієм Білецький, який нібито у травні 2020 року зі словесного переріс у бійку. Філімонов відомий участю в акціях проти забудов у столиці. У 2014 році його переслідувала влада Януковича, у 2016 був затриманий за сутички з поліцією.
Ще один громадський активіст, учасник АТО Олексій Середюк представляє партію «Братство», яку очолює Дмитро Корчинський. Публічно чолові став відомий 4 лютого, коли погрожував вистрибнути з четвертого поверху будівлі Шевченківського райуправління поліції Києва. Так він вимагав відсторонення від посад заступника начальника громадської безпеки Володимира Катруша та заступника начальника Шевченківського райуправління поліції Валентина Галатенка. Мовляв, ці правоохоронці на всіх акціях протесту перешкоджають мирному зібранню громадян.
Під час акції 27 лютого біля стін Офісу генпрокурора заявив, що його ціль – потрапити у середину будівлі. Але ініціатором радикальних дій бути не планує.
Підтримку Стерненку виказали навіть в Офісі президента. Правда, керівник експертної групи Офісу Сергій Кошман через це відразу написав заяву про звільнення. «Бо ходити на протести на Банкову працюючи на Банковій доволі дивно», – повідомив він у Facebook.
Раніше Сергій Кошман працював виконавчим директором Аспен Інституту, американської неурядової організації, яка займається гуманітарними дослідженнями з 1950 року. У 2016 році в одному з блогів висловився проти радикалізації у суспільстві і силового тиску на владу. «Людина з автоматом в центрі мирного міста може привести в Україну серйозного інвестора? Людина з гранатометом в змозі вирішити проблему патерналістських настроїв у виборця депресивних районів?», – писав Кошман.
Що далі?
Сьогодні протестувальники ухвалили заяву з вимогами звільнити Сергія Стерненка і перевантажити Вищу раду правосуддя. Наступна акція запланована на символічний для українців день – 9 березня. Учасники протестів скептично ставляться до того, що апеляційний суд задовольнить скаргу і Сергій Стерненко зможе вийти на волю. Дехто припускає радикалізацію наступних акцій, призначених на день народження Тараса Шевченка. Ця дата символічна ще й жорсткими протистояннями з міліцією 20 років тому під час акції «Україна без Кучми».
Як все складеться за два тижні, сьогодні прогнозувати складно. Але те, що акції на підтримку Стерненка вже стали новим майданчиком для багатьох колишніх, нинішніх і майбутніх політиків, це вже факт. Хто з них найбільше виграє?
«Із російських ЗМІ можу сказати, що кремлівська пропаганда активно використовує нинішню акцію стосовно Стерненка в своїх цілях. Вони демонструють, що Україною правлять націоналісти, що Зеленський слабкий, що в Україні починається новий бунт», – розповів «Главкому» політолог Володимир Фесенко. Він вважає, що більшість людей, які публічно вже засвітилися на акціях, не мають ніякого відношення до справи Стерненка. Хтось хоче використати цей конфлікт як трамплін для повернення у велику політику, як, наприклад, Володимир Парасюк. Хтось, як політики першого ешелону, хоче використати конфлікт для послаблення Зеленського.
Але при цьому Фесенко зауважив: «Єдина людина, яка має шанс скористатися трампліном (у політику) з цієї справи – це сам Сергій Стерненко. Але й у нього я не бачу особливої політичної перспективи, адже таких, як він, близько десятка у цьому таборі. Там дуже тісно. До того ж він людина досить контраверсійна, з неоднозначною біографією», – підсумував політолог.
Михайло Глуховський, «Главком»
Коментарі — 0