Детектив, на якого зуб у Татарова, опинився за крок від ключової посади
Конкурсна комісія з обрання керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури затвердила результати конкурсу: САП очолить Олександр Клименко.
Наступний крок – призначення, яке має підписати генпрокурор або виконувач його обов’язків.
Власне, конкурс відбувся ще у минулому році, і про те, що його переможцем став детектив НАБУ Олександр Клименко, було відомо ще у грудні. Клименко набрав 246 балів, тоді як його головний суперник, прокурор з Офісу генпрокурора Андрій Синюк – 229.
20 грудня Окружний адміністративний суд Києва скасував порядок роботи конкурсної комісії САП. У рішенні суду йдеться, що до 16 липня 2015 року комісія мала повноваження визначати порядок проведення, а після цієї дати — залишилися повноваження лише з організації та проведення конкурсу.
На засіданні 21 грудня 2021 року члени комісії відмовилися голосувати за визначення переможця відбору та скерування його генпрокурору для призначення.
Така позиція спровокувала скандал. Було очевидним, що у процес вибору нового керівника САП втрутилися вищі сили, і західні партнером України вкрай негативно оцінили блокування призначення Клименка.
23 червня Єврокомісія рекомендувала надати Україні статус кандидата в члени ЄС «з розумінням, що буде зроблено сім кроків». Призначенням керівника САП було визначено одним з пунктів, які Україна мала виконати для подальшого вступу в Євросоюз.
І ось крига скресла 17 липня, коли президент Володимир Зеленський публічно закликав конкурсну комісію призначити голову САП. «Хочу, щоб мене сьогодні почули й усі, від кого залежить надзвичайно чутливе питання призначення нового керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Моя позиція як президента України – конкурс, який відбувся, має привести до цілком логічного рішення про призначення нового керівника», – заявив президент.
Нині для того, щоб сісти в крісло антикорупційного прокурора, Клименку лишилося дочекатися, поки його офіційно призначить на посаду виконувач обов’язків генпрокурора.
Водночас глава Центру протидії корупції Віталій Шабунін переконаний: це ще далеко не кінець історії з призначенням глави САП.
«Так, комісія затвердила формальне рішення про перемогу Клименка у конкурсі, однак призначає керівника сам генпрокурор або його виконувач обов’язків. Не виключено, що поки Офіс Генпрокурора тягнутиме з підтвердженням, якого не потрібно, з’явиться і рішення апеляції щодо скасування порядку конкурсу. Банкова це може надалі використати для зриву процесу призначення», – не виключає Шабунін.
«Уже пів року Офіс генпрокурора не давав ніяких відповідей комісії, тож тепер, коли Офіс (Генпрокурора) в руках Татарова (Олег Татаров – заступник глави Офісу президента, ставленик якого днями став виконувачем обов’язків генпрокурора – «Главком»), Клименко навряд чи стане керівником САП. Бо підтвердження від Офісу Генпрокурора може надходити безкінечно», – резюмує антикорупційний діяч.
Небажання затверджувати кандидатуру Клименка пояснюється просто: за даними ЗМІ, кандидатом Банкової був саме суперник Клименка Синюк, але «витягнути» його у переможці не вдалося…
Олександр Клименко спілкується з головним конкурентом за посаду глави САП Андрієм Синюком
Фото: Укрінформ
Правник зі Слобожанщини
Олександр Клименко народився на Харківщині у вересні 1986 року. Вищу освіту здобув у Харкові – в Національній юридичній академії імені Ярослава Мудрого, отримав диплом юриста.
Кар’єра Олександра Клименка
На першу роботу Клименко влаштувався у березні 2010 року: у Києві, в органах внутрішніх справ. Спершу працював слідчим. Після реформи поліції у 2015-у його підвищили до старшого слідчого.
Спеціалізацією Клименка були справи щодо розкрадання майна. Під час розслідування справи щодо розкрадання коштів на «Укрзалізниці» Клименко по конфліктував із власним начальником. ЗМІ з’ясували, що чиновники укладають фіктивні договори і в такий спосіб виводять кошти з підприємства. Клименко написав листа, щоб такі виплати зупинити, але його керівник вимагав відкликати цей лист. Коли ж Клименко відмовився, керівник сказав йому залишити управління.
Через тиждень Клименка все-таки покликали на роботу, оголосили догану і забрали всі справи, які він розслідував, окрім проваджень про нещасні випадки.
Настав час для пошуку нової роботи – і у березні 2016-го Клименко подався на конкурс до Національного антикорупційного бюро. Пройшов конкурс і став детективом. У НАБУ після року роботи Клименко отримав підвищення: до старшого детектива, а ще трохи згодом, у листопаді 2017-го, став керівником відділу.
Справи детектива Клименка
За час роботи у Бюро Клименко, зокрема, брав участь у розслідуванні таких резонансних справ:
- екснардепа-втікача Олександра Онищенка,
- колишнього керівника Державної фіскальної служби Романа Насірова,
- заступника глави Офісу президента Олега Татарова.
Зокрема, слідство вважає, що Татаров, у минулому керівник юридичного департаменту державної компанії «Укрбуд», може бути причетним до надання неправомірної вигоди за видання недостовірного письмового висновку судового експерта у справі щодо заволодіння 81 млн грн Національної гвардії України.
Нагадаємо, ексдепутата та бенефіціара ТОВ «Укрбуд Девелопмент» Максима Микитася та ще сімох осіб підозрювали у корупційній схемі з будівництвом квартир для Національної гвардії.
За даними слідства, у 2000-х роках Головне управління внутрішніх військ МВС (нині — ГУ Нацгвардії) та забудовник уклали угоду, за якою на території колишньої військової частини мали звести житловий комплекс із паркінгами. За земельну ділянку Нацгвардії мали дати 50 квартир і 30 паркомісць на Печерську.
У 2016-2017 роках сторони уклали додаткові угоди, за якими Нацгвардія відмовляється від квартир на Печерську, а отримує 65 квартир у будинку біля станції метро «Червоний хутір» (східна околиця столиці). Отримати квартири Нацгвардія мала за суму, на 81,6 млн грн меншу за стартову.
За версією слідства, ексдепутат Микитась у змові з працівником «Укрбуду» домовився з посадовцем криміналістичного центру МВС Костянтином Дубоносом про липові результати експертизи. Така «оцінка» мала показати, що різниця в ринковій вартості між ЖК на Печерську та новобудовою на околиці Києва була 7 млн грн замість 81 млн. В обмін Дубонос отримав паркомісця за 250 тис. грн.
Крім того, Клименко очолював групи прокурорів у справі ексзаступника секретаря РНБО Олега Гладковського.
Амбіції
Клименко сам зізнавався, що поштовхом до участі у конкурсі на главу САП стало його бажання подальшого просування по кар'єрних сходах, у НАБУ ж такої можливості найближчим часом не було. У 2020-у він взяв участь у конкурсі на підвищення в НАБУ, проте програв його: посів друге місце. Інших вакансій на керівні місця в НАБУ не було.
Ба більше: у січні він виступив із критикою нинішнього в.о. керівника САП, прокурора-«кіборга» Максима Грищука (який підписав підозру Олегу Татарову). Приміром, на думку Клименка, у справі Татарова можна було б піти на певні «процесуальні хитрощі», та й загалом Грищук, вважає Клименко, не задіює усі можливі ресурси, які він міг би використати навіть у статусі в.о. керівника органу.
Клименко також має план щодо того, що треба зробити у першу чергу в Антикорупційній прокуратурі: провести аудит проваджень, у тому числі, закритих за останній час.
Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0