Прокурор-кіборг знову на фронті. Максим Грищук про шанси повернути окуповані території

Максим Грищук перебував у статусі виконувача обов’язків глави Антикорупційної прокуратури впродовж майже двох років. Конкурс на цю посаду в силу інтриг у владі затягнувся, і Грищуку довелось тривалий час працювати у тимчасовому статусі.

Попередній керівник САП Назар Холодницький склав повноваження 21 серпня 2020 року. Відтоді його наступника (переможця кадрового відбору Олександра Клименка) так і допустили до посади. До слова, Грищук і сам подавався на конкурс, однак вибув з нього. Формальна причина – не зміг довести свою доброчесність.

25 лютого, на другий день повномасштабного вторгнення, Максим Грищук, він же – кіборг Прокурор з Донецького аеропорту, кавалер ордену «За мужність» III ступеня, знову змінив кабінетну роботу на військову службу.

В інтерв’ю «Главкому» Грищук дав свою оцінку ситуації на фронті, розповів, чи достатньо зброї має його підрозділ, а також не лишив поза увагою ситуацію в САП – дав свою версію того, хто створив кадровий вакуум в ключовому антикорупційному відомстві. Детально про це «Главком» писав тут: Колода на шляху до Євросоюзу. Хто влаштував антикорупційний саботаж?

«У кацапів є кількісна перевага, нам же треба використовувати якісну»

Максиме, на фронт ви повернулися за власним бажанням чи отримали повістку?

Я пішов на фронт сам на другий день широкомасштабної війни.

Я це сприймаю як не до кінця виконану справу, яку треба закінчити. Не сиділося на місці, я себе слабо уявляв десь у тилу. Відповідний досвід у мене є, і він, певно, буде корисний для країни зараз.

Когось зустріли зі знайомих на фронті? Можливо, хтось із ваших співробітників із САП?

Так, є багато колег із САП, які зголосилися, прийшли у різний час і зараз проходять службу разом. Багато хлопців, які ще з першої кампанії, з 2015-го, воюють.

На вашу думку, як довго триватиме ця війна? Масштабне опитування «Главкома», в якому взяли участь майже пів мільйона читачів, показує, що люди губляться у конкретних прогнозах.

Прогнози – справа невдячна. Я думаю, що ми зараз маємо отримати паритет, тобто вирівняти кількість якістю. У кацапів є кількісна перевага в артилерії, нам же треба використовувати якісну: озброїти нові частини, щоби вони були мобільні. Як тільки ми навчимося мобільному швидкому реагуванню і наша якість перевершить їхню кількість, можна буде пробувати повертати наші території. Зараз, по суті, тупцюємо на місці – трохи ми, трохи нас…

Мені здається, що у нас є шанс повернути втрачені території, і я думаю, що треба звільняти їх усі, із Донбасом і Кримом, принаймні, ставити собі це за мету. На різних етапах відкриваються різні можливості і їх треба використовувати з максимальною користю для держави.

За нас союзники цього не зроблять, а москалі самі звідти не вшиються, тому треба буде вживати заходів.

Ви, ваш підрозділ, вже почали отримувати зброю від наших західних партнерів?

Так, зброя надходить.

Чи багато часу потрібно, аби оволодіти нею?

В умовах мобільного суспільства, доступності інтернету, за бажання і знаючи англійську, можна знайти будь-яку інструкцію, навчальні відео, зняті тими, хто вже користувався такою зброєю.

Що вам довелося купувати самостійно зі спорядження? Якою була допомога волонтерів саме для вас?

Волонтери багато допомагали, із самого початку фактично майже все діставали, окрім зброї. Ми вказували на потреби і нам оперативно, з різних джерел, надавали. У мене частина спорядження з 2015 року залишилася, частина туристична: рюкзаки, спальники. Дещо за свої гроші купував: є зарплата, це не проблема. Проблема у тому, що чогось нема можливості купити, бо його фізично ніде нема.

В основному все, окрім зброї, забезпечували волонтери чи держава?

Важко сказати. Розумієте, держава – бюрократична структура, потрібен час, щоби пройти певний шлях, всю цю ієрархію від і до, від запиту до отримання. Волонтери ж можуть одразу купити і передати, вони більш мобільні.

Ще простіше знайти в інтернеті, замовити собі, оплатити і на пошту воно за кілька днів прийде. Все залежить від того, наскільки критичною є потреба і скільки ти маєш часу.

«Конкурс на голову САП треба перезапускати»

Ваша сім’я – дружина і дві доньки, зараз в Україні?

До кінця березня вони були в Україні, а зараз за кордоном. Я майже три місяці їх не бачив.

Ви підтримуєте зв'язок із своїми колишніми колегами: ексголовлю САП Назаром Холодницьким і екс-директором НАБУ Артемом Ситником?

Вітали один одного зі святами, листувалися у березні чи квітні.

А з генпрокуроркою Іриною Венедіктовою?

Теж робоче спілкування: була комунікація, за необхідності є і зараз.

Ви стежите за тим, що відбувається із конкурсом на голову САП?

Це таке проблемне питання… Все у підвішеному стані залишається, як тоді, коли ми з вами спілкувалися минулого разу (у грудні 2021 року, – «Главком»). Я тоді висловлював своє критичне ставлення до цього конкурсу у частині його прозорості і об’єктивності. Як і тоді, я досі вважаю, що його треба перезапускати на більш прозорих правилах, із прозорою комісією, яка буде незалежною і до складу якою увійдуть міжнародні експерти, як це робили для відбору суддів ВАКС.

Віце-прем’єрка Ольга Стефанишина казала, що серед обов'язкових умов для членства України в Євросоюзі, серед іншого, є обрання голови САП. Як ви вважаєте, конкурс тепер прискорять?

Наскільки я пам’ятаю, там вісім пунктів: щодо САП, Конституційного суду, Вищої ради правосуддя, НАБУ... Якщо ми щось одне швидко зробимо, а інше не зробимо, то навряд чи це задовольнить наших європейських партнерів. Їм потрібна комплексна робота, а не щось одне для галочки.

Ви слідкуєте зараз за роботою САП? Там щось відбувається чи війна призупинила роботу?

Прокуратура працює, НАБУ розслідує у міру тих можливостей, які їм надані в умовах воєнного стану. Прокурори здійснюють процесуальне керівництво, справи скеровують до суду. Існують певні особливості роботи під час воєнного стану, коли не всі фігуранти кримінальних справ є на території України, хтось воює, із кимось взагалі нема зв’язку, і невідомо, де він. У нас частина справ просто не розглядається, призначають засідання, а вони не відбуваються. Проте у межах того, що можна розслідувати, процес іде: підозри підписуються, здійснюється процесуальне керівництво, прокурори і детективи виконують свої завдання, у випадку достатності матеріалів справи скеровуються до суду.

З кінця лютого Максим Грищук не з’являється на роботі – пішов на фронт
фото: glavcom.ua

«Живемо у воєнний час, але антикорупційна боротьба не зупинилася»

Якщо, наприклад, людині вже оголосили підозру, а вона пішла воювати, що відбувається з її справою?

Якщо людина на фронті, а справа у суді, її можуть викликати. Інше питання – підстави не прибуття на засідання. Перебування на фронті, думаю, вважатиметься поважною причиною.

Тобто людина може не з’являтися на засідання, допоки триває війна і вона перебуває на фронті?

Кожна справа унікальна та індивідуальна. Хтось це (можливість піти воювати, – «Главком») використовує як спосіб уникнути процесуальних чи слідчих дій, хтось об’єктивно бере участь у бойових діях, без прив’язки до розслідування справи.

Чи скоротилась через війну кількість судових засідань у корупційних справах?

Суди призначають засідання. Так, трапляється, що засідання призначаються, сторони приходять, суд фіксує відсутність когось із учасників, без яких неможливо слухати справу і відкладає засідання. Думаю, десь 70% відбуваються, а у межах 30% переносяться, це якщо приблизно.

Хто зараз виконує ваші обов’язки?

Начальник управління процесуального керівництва Андрій Довгань. Законодавство написане так, що за відсутності заступника генерального прокурора – керівника САП, процесуальні обов’язки може здійснювати тільки Генпрокурор.

Адміністративні повноваження здійснює Довгань. Була надія на те, що Антикорупційну стратегію на 2021-2025 роки ухвалять, і там буде виписано всі особливості перехідного періоду, коли немає керівника, але парламент чомусь повикидав ці правки. Вони ж повикидали повноваження щодо САП, а це неправильно, на мою думку, і не виправляє тих процесуальних недоліків, які є в законодавстві станом на сьогодні.

Збоку видається, що зараз Венедіктова повністю зайнята розслідуваннями воєнних злочинів. Чи страждає ефективність роботи САП через це?

Ми як здійснювали свої посадові обов’язки, так і здійснюємо, просто частина детективів НАБУ також, наскільки мені відомо, розслідує справи, які стосуються безпеки, вони включені у різні групи. Живемо у воєнний час, акценти трохи змістилися. Але антикорупційна боротьба не зупинилася.

Наталія Сокирчук, «Главком»