Мінські домовленості: де межа для компромісу

Українські аналітичні центри підготували мемо для української влади щодо «червоних ліній», тобто меж для компромісу у сфері політичного діалогу, безпеки, гуманітарних питань, які не повинна переступати Україна в рамках виконання Мінських домовленостей.

Щодо припинення вогню та дотримання режиму тиші:

• забезпечити дотримання повного та сталого режиму тиші, як виконання пункту першого «Комплексу заходів», під час роззброєння та відведення військ (пункти 2 та 3 «Комплексу заходів») та до відновлення контролю над кордоном з боку України;
• режим тиші має фіксуватися моніторинговою місією ОБСЄ та Спільним центром з контролю та координації питань припинення вогню та стабілізації лінії розмежування сторін (СЦКК), створеним у рамках Тристоронньої контактної групи.

Щодо роззброєння:

• у випадку, якщо військова техніка і зброя до виборів перебуватимуть на території України у спеціальних безпекових сховищах, сховища мають охоронятися представниками міжнародної місії з військовим компонентом. Тільки озброєні спостерігачі можуть забезпечити дотримання (а не моніторинг) виконання безпекових зобов’язань сторін.

Щодо відновлення контролю над кордоном:

• постійний контроль над кордоном має бути встановлено до проведення виборів на окупованих територіях. Як варіант, прийнятний для сторін конфлікту, контроль над кордоном має здійснюватися з боку місії СММ ОБСЄ або з боку місії ОБСЄ на російському кордоні у пунктах пропуску «Гуково» і «Донецьк», за умови розширення мандату останньої для охоплення усієї ділянки українсько-російського кордону.

Щодо виборів:

• вибори до органів місцевого самоврядування окремих районів Донецької та Луганської областей (ОРДЛО) можуть проводитися лише на повністю демілітаризованій території (коли російські військові формування та найманці виведені за межі території України, а військова техніка та зброя як мінімум зберігаються у безпекових сховищах на території України; при цьому вже розпочато процес виведення військової техніки та зброї з тимчасово окупованих територій);
• вибори може бути скасовано у разі порушення стійкого перемир’я;
• вибори можуть проводитися лише після завершення обміну полонених та незаконно затриманих осіб;
• вибори мають відбуватися в рамках українського законодавства відповідно до закону, ухваленого Верховною Радою України;
• закон про вибори не має визначати конкретну дату виборів, натомість містити перелік передумов, які необхідно забезпечити для проведення виборів, – політичних (загальні передумови для проведення виборів, визначені у Копенгагенському документі ОБСЄ 1990 року) і технічних (створення електронного реєстру виборців, тривалість та умови передвиборчої кампанії тощо). Вибори можуть бути проведені тільки після виконання передумов, визначених цим законом. Політичні передумови – це відновлення основ демократичного процесу. Зокрема, міжнародні спостерігачі мають констатувати наявність у регіоні свободи політичної діяльності, включно зі свободою законної політичної агітації та безперешкодного функціонування зареєстрованих в Україні політичних партій (відповідно до закону «Про політичні партії в Україні») та громадських організацій. Оцінка виконання політичних та технічних передумов має здійснюватися спеціально створеною незалежною виборчою комісією, до складу якої мають увійти представники ОБСЄ;
• право голосування має бути надане лише громадянам України, які мали відповідну реєстрацію у Донецькій та Луганській областях станом на 1 квітня 2014 р.;
• мають бути створені можливості для максимальної реалізації виборчих прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО);
• до участі у виборах як кандидати не допускаються особи, які скоїли тяжкі злочини;
• щонайменше за два місяці до початку і під час виборчої кампанії має бути відновлено повноцінний доступ українських ЗМІ;
• результати виборів встановлюються Центральною виборчою комісією відповідно до законодавства України;
• безпека під час виборів, зокрема на лінії розмежування, має забезпечуватися міжнародним поліцейським контингентом, сформованим за участі ОБСЄ та під її наглядом і контролем. 

Щодо амністії:

• закон про амністію для осіб у зв’язку з подіями, що мали місце в окремих районах Донецької та Луганської областей, не має суперечити українському законодавству та не може поширюватися на злочини проти людяності та воєнні злочини. Окрім того, закон про амністію має містити чітко визначений термін дії і умови, за яких навіть вже амністована особа може бути притягнута до відповідальності (наприклад, у випадку скоєння злочину у межах терміну, на який не поширюється закон про амністію).

Щодо децентралізації:

• імплементація закону про особливості самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей не повинна суперечити конституційному розподілу влади (питання правоохоронних структур, питання судової системи тощо).

Вищенаведений перелік не претендує на вичерпність і може доповнюватися відповідно до політичної ситуації.

Підписанти:

Інститут світової політики

Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва

Український незалежний центр політичних досліджень

Інститут євроатлантичної співпраці

Донецький інститут інформації

Школа політичної аналітики при НаУКМА (Національний університет «Києво-Могилянська академія»)