Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Мораторій на будь-який смак. Депутати не зрадили земельним традиціям

    • Яна Степанковська
    • Розсилка
    <i>Верховна Рада</i><i>&nbsp;знову продовжила на рік мораторій на</i><i>&nbsp;продаж землі сільськогосподарського призначення</i> - Мораторій на будь-який смак. Депутати не зрадили земельним традиціям
    Верховна Рада знову продовжила на рік мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення
    Фото: expres.online

    Парламент переклав проблему запуску земельного ринку на плечі наступного скликання

    Верховна Рада 20 грудня вкотре продовжила на рік мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. Заборона купувати і продавати ділянки діє в Україні вже 17 років – з 2002-го її постійно продовжували. Хоча передбачалося, що мораторій буде тимчасовим явищем – він діятиме до врегулювання земельних відносин та створення інфраструктури ринку землі. Та цього досі не зроблено.

    Мораторій гальмує створення легального земельного ринку?

    У Верховній Раді станом на початок цього тижня було зареєстровано 17 альтернативних законопроектів на продовження мораторію на продаж землі. Парламентський Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин 18 грудня рекомендував депутатам ухвалити один з них - законопроект №9355-5, яким заборона продовжується ще на рік, при цьому Кабінет міністрів зобов’язують до 1 березня 2019 року розробити і внести на розгляд депутатів проект закону про обіг земель сільськогосподарського призначення. В результаті саме цей законопроект і підтримала Верховна Рада. Хоча у сесійній залі розглядались й інші пропозиції.

    Альтернативні законопроекти різняться в основному терміном, на який депутати пропонують продовжити дію заборони продажу землі. Наприклад, нардеп від Блоку Петра Порошенка Олег Барна пропонував продовжити мораторій на п’ять років – до 2024 року. Депутати від «Опозиційного блоку» Вадим Новінський і Олександр Вілкул вважали за необхідне провести референдум з цього питання, і вже на основі волевиявлення приймати закон про обіг сільськогосподарських земель. Представники «Народного фронту» Максим Бурбак і Ігор Бриченко виступали за продовження мораторію до 1 липня 2020 року, пояснюючи це тим, що новообрана Верховна Рада та новостворений уряд до того часу зможуть створити належну законодавчу базу для купівлі-продажу або відчуження земель сільськогосподарського призначення.

    У партії «Свобода» взагалі вважають, що сільськогосподарські землі не повинні бути об’єктом продажу. «Ми виступаємо не за мораторій, а за заборону торгівлі землею сільськогосподарського призначення, не «поки що» і не на 5 чи 10 років…, тому що це наш стратегічний ресурс», - виголосив з трибуни нардеп Юрій Левченко.

    Противники мораторію вирішили теж продемонструвати свою позицію. Вони потролили опонентів своїми законопроектами, у яких дату закінчення дії мораторію проурочили до особливих для колишнього Радянського Союзу дат. Так, Григорій Шверк пропонував продовжити заборонити продаж землі до 22 квітня 2019 року – дня народження Леніна, Олексій Мушак - до наступної річниці Великої жовтневої революції, Павло Кишкар – до річниці дня створення СРСР (30 грудня 2019 року), Володимир Ар’єв – до річниця дня створення Комсомолу (30 грудня 2019-го), Сергій Хлань – до Дня праці – 1 травня 2019-го.

    «Це для того, щоб кожен розумів, що лише за комуністичною ідеологією держава має диктувати громадянам, як їм розпоряджатися своїм майном», - пояснив ідею такого тролінгу з трибуни Верховної Ради Григорій Шверк.


    Противники мораторію вирішили потролити опонентів своїми законопроектами, у яких дату закінчення дії мораторію проурочили до особливих для колишнього СРСР дат
    Противники мораторію вирішили потролити опонентів своїми законопроектами, у яких дату закінчення дії мораторію проурочили до особливих для колишнього СРСР дат



    Вікторія Пташник взагалі ж пропонувала у своєму законопроекті продовжити мораторій до 1 січня року, який вираховуватиметься за складною формулою, пояснюючи це тим, що прийняття законопроекту №9355 без прийняття закону про обіг земель сільськогосподарського призначення немає ніякого юридичного сенсу.

    Формула розрахунку року продовження мораторію за пропозицією Вікторії Пташник

    Противники мораторію головним чином апелюють до необхідності надання громадянам права вільно розпоряджатись своєю власністю – землею. І часто порівнюють Україну з Венесуелою, КНДР та Кубою – країнами, які так само не мають ринку землі.

    Вони також апелюють до того факту, що Європейський суд з прав людини у справі «Зеленчук і Цицюра проти України» визнав мораторій на землю таким, що порушує майнові права громадян. Ця справа, на думку прихильників може запустити ланцюгову реакцію, і українці можуть почати масово звертатись у ЄСПЛ і вимагати компенсації. У справі «Зеленчук і Цицюра проти України» ЄСПЧ присудив 3 тис. євро кожному заявникові для відшкодування витрат, але зауважив, що в майбутніх справах, як правило, не буде присуджувати компенсації такого типу.

    Проте, як зазначено в прес-релізі ЄСПЧ, суд у справі постановив: якщо держава продемонструє необґрунтовану затримку із забезпеченням прав власників сільськогосподарських земель, «можуть бути гарантовані грошові компенсації».

    Вимогу скасувати мораторій висували і у Міжнародному валютному фонді, а у Світовому банку наголошують: земельна реформа є нагальною для України, і підрахували, що після відкриття ринку ціни на сільськогосподарську землю зростуть в три рази.

    «Сьогодні в Україні понад 10 мільйонів гектарів землі державної власності або 25% всієї землі обробляється в тіні, тобто або взагалі неофіційно, або за заниженими цінами (мова про орендну плату)… Простий приклад: згадайте, що відбулося після того, як держава дозволила приватизацію квартир – їх вартість піднялась в 10-30 разів. І держава, і суспільство заробили кошти. Те ж саме має відбутися і після запуску ринку землі», - переконує нардеп від БПП Андрій Вадатурський, член Комітету Ради з питань аграрної політики та земельних відносин. Він вважає, що продовження мораторію лише гальмує створення легального земельного ринку, наявність якого припинило б беззаконня.

    Відсутність мораторію відкриє шлях для махінацій?

    Більшість громадян України все ж остерігається скасування мораторію. Згідно з опитуванням, яке у жовтні-листопаді 2018-го провели Центр Разумкова, група «Рейтинг» та КМІС, 72% опитаних висловилися проти продажу земель сільськогосподарського призначення, тоді як підтримують започаткування ринку землі лише 13%.

    Схожі результати показало опитування, яке у травні 2017 року провів «Главком» серед користувачів інтернету. В опитуванні взяли участь майже 25 тис. людей, і 58,2% з них вважають продаж сільськогосподарської землі злочином, який не можна допустити, а 28,5% переконані, що рішення щодо продажу землі, - особиста справа лише власників паїв, а не усіх громадян, навіть тих, у кого цієї землі немає. І тільки 13,4% висловились на користь зняття мораторію на продаж сільськогосподарських земель.

    «Неголосування за продовження мораторію, де-факто, відкриє цілий ряд сірих і чорних схем. Вже зараз, наскільки я розумію, ряд лобістів готують рішення через «правильні» суди про «узаконення» (прав власності) величезних масивів землі, користуючись рішення Європейського суду з прав людини, який виніс рішення, що громадянин України має право продавати землю. Непродовження мораторію дозволить відкрити «правові шлюзи» для цілого ряду гравців ринку. А держава просто не в змозі буде з цим боротися», - вважає консультант глави уряду, народний депутат від БПП Вадим Денисенко. Він підкреслив, що прихильники ідеї відкриття ринку землі тільки кричать про його необхідність, натомість не говорять про те, якими мають бути правила гри на ринку, його ефективна економічна модель. «Лобістам відкриття ринку сьогодні потрібне тільки одне: «вікно можливостей», а далі, як буде, так і буде», - робить висновок нардеп.

    Не погоджується з тезами прихильників негайного відкриття ринку землі в заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов. Він спростовує гіпотезу, що у власників землі нібито з'явиться додаткова можливість залучати кредити для розширення виробництва. Експерт зазначає: конкурувати на ринку сільськогосподарської продукції можуть тільки ті, хто володіє (орендує) великими ділянками землі. Дрібне виробництво не буде конкурентноздатним, а тому вести його немає сенсу. При цьому якщо негайно відкрити ринок землі, малі сільгоспвиробники будуть змушені залучати кредити, щоб викупити землю. І поки вони будуть виплачувати кредити, у них не буде можливості вкладати їх у розширення виробництва. «Виробники будуть відчувати гострий дефіцит ліквідності, будуть змушені всі свої вільні кошти направляти на викуп землі і погашення кредитів», - пояснює Соколов.

    Це не означає, ринок землі не потрібен взагалі. «Але це також означає, що замість того, щоб мітингувати за його негайне введення, потрібно працювати над тим, щоб його введення мінімально сповільнило зростання виробництва аграрної продукції. Щоб не привело до концентрації сільськогосподарських земель в руках промислово-фінансових груп, що мають доступ до дешевих кредитних ресурсів», - підкреслив експерт.

    Мораторій – піар для тих, хто «за, і для тих, хто «проти»

    Отже, головна причина відсутності в Україні ринку землі не так мораторій, як відсутність закону «Про обіг земель». «Незалежно від того, буде або не буде продовжено, мораторій діятиме, поки парламент не прийме закон «Про обіг земель», - заявив прем’єр-міністр Володимир Гройсман на засіданні уряду 12 грудня. Він вважає, що розмови про продовження чи непродовження мораторію не більше ніж піар.

    Закон «Про обіг земель» має встановити, кому можна продавати землі сільськогосподарського призначення, яка площа землі буде доступна для купівлі, а також поки не будуть прописані правила надання державою кредитів на її купівлю.

    Поки що за ці питання у Верховній Раді не ризикнули братися, а обмежились продовженням мораторію, залишивши роботу зі створення земельного ринку парламенту наступного скликання.

    Але навіть після ухвалення закону «Про обіг земель» відкрити ринок землі одразу не вдасться: доведеться чекати ще мінімум два роки, поки агробізнес призвичається до нових правил і підготується до запуску ринку, вважає в. о. міністра аграрної політики Максим Мартинюк.

    У міністерстві пропонують прибрати пункт про мораторій із перехідних положень Земельного кодексу та ухвалити закон про обіг сільськогосподарських земель, визначивши час, коли він почне діяти.

    «Інше питання - я не бачу зараз політичних можливостей для ухвалення рішень... Більшість власників землі хотіли б розпоряджатися нею, але водночас хотіли б зберегти мораторій, очевидно, через страх втратити свою власність. Тут треба замислитися над підвищенням довіри до інституцій», - визнав Мартинюк.

    Яна Степанковська, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ