Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Сербські радикали. Що спільного між Донбасом, Чорногорією та Косово

    • Наталя Іщенко
    • Розсилка
    <p>Сербські найманці на Донбасі</p> - Сербські радикали. Що спільного між Донбасом, Чорногорією та Косово

    Сербські найманці на Донбасі

    Джерело: «Радіо Вільна Європа» (скріншот)

    Сербські радикали, які працюють на декілька фронтів

    Арешт в Сербії Братислава Живковича, керманича руху четників, що займався відправкою «добровольців на допомогу братському народу Донбасу», втішило українську громадськість. Ця дія сербських правоохоронців нібито демонструє, що офіційний Белград не підтримує «активність» своїх громадян в ОРДЛО, і (нарешті) всерйоз має намір покласти їй край. Втім не все так просто.


    Братислав Живкович та його паспорт «ЛНР». Фото «Аргументы и Факты» (РФ)
    Братислав Живкович та його паспорт «ЛНР». Фото «Аргументы и Факты» (РФ)

    Патріоти чи терористи?

    Боротися із явищем найманцтва сербська влада насправді почала відразу після початку війни на Сході України. Ще в 2014 року в Сербії було ухвалено зміни до Кримінального кодексу щодо участі громадян у війні за межами держави. За новим законом передбачається, що за цим звинуваченням можна отримати ув'язнення строком від шести місяців до п'яти років. Якщо ж йдеться про участь в бойових діях за кордоном у групі, то це карається позбавленням волі на строк від одного до восьми років, тоді як за організацію відправки людей для участі у війні або збройному конфлікті у чужій країні передбачено позбавлення волі на строк від двох до десять років. Теоретично, саме останній варіант покарання може чекати на Живковича.

    Згідно з інформацією Вищого суду Сербії, оприлюдненою «Радіо вільна Європа», у 2018 році 28 громадян Сербії були засуджені за участь у бойових діях на Сході України. Але лише четверо з них потрапили до в'язниці. 24, тобто абсолютна більшість, уклали угоди зі слідством та отримали умовні терміни.

    Відомою є історія про Радомира Почучу, колишнього журналіста, ведучого одного із популярних сербських телеканалів та екс-прес-секретаря антитерористичного підрозділу у Міністерстві внутрішніх справ Сербії.


    Радомир Почуча (другий зліва) на Донбасі. Джерело фото Sputnik Srbija
    Радомир Почуча (другий зліва) на Донбасі. Джерело фото Sputnik Srbija

    Він, разом із Живковичем, є списку з шести сербських громадян, що воювали на Донбасі на боці проросійських сепаратистів і проти яких веде слідство Генеральна прокуратура України. Вдома Почуча вже засуджено за незаконну участь в збройному конфлікті на Донбасі, але він отримав умовний термін і нині бере активну участь в суспільно-політичному житті Сербії.

    Нещодавно British Council Serbia оприлюднив доповідь Наукового форуму з екстремізму у Сербії. Як наголошують автори документу, існують різні підходи сербського правосуддя щодо покарання громадян країни, що беруть участь у війні за її межами. Одна з авторів доповіді Ісідора Стакіч зазначає, що «тих, хто повертається з України, звинувачують в кримінальному правопорушенні - участі в збройному конфлікті в іноземній державі, а тих, хто повертається з Сирії звинувачують та засуджують за тероризм».

    «Ви можете бачити добровольців, що були в Україні, які вільно гуляють в центрі Белграда», - наголошує дослідниця. На її думку, «проблема в тому, що Сербія не розглядає етнічний націоналізм та екстремізм як загрозу безпеці», – пояснює Стакіч. «Панівна ідеологія в Сербії робить правий екстремізм прийнятним та нормальним, тоді як добровольці в Україні вважаються патріотами, ті, хто воює в Сирії, є терористами», – наголошує співавтор доповіді.

    Під ковпаком

    Втім хоча сербська влада і не засуджує участь своїх громадян у війні на Донбасі з усією жорстокістю, навіть умовні покарання надсилають радикалам «меседж»: їхня діяльність на Сході України не вітається на Батьківщині. Є й інші сигнали, про які стало відомо зі слів самих фігурантів справ. Так, Братислав Живкович в інтерв’ю російським «Аргументам і фактам» розповів, що забратися з Донбасу його змусили… сербські спецслужби. «Живковичу подзвонили співробітники Служби безпеки Сербії і настійно запропонували повернутися на Батьківщину. Довелося дослухатися», - пише видання.

    Після повернення за ним встановили контроль, провели допити, на яких наполегливо радили не брати участь у війні на Сході України. «Тепер мені потрібно постійно звітувати перед ними про всі свої пересування як всередині країни, так і за її межами... Щоразу допити по п'ять-шість годин, це дуже важко. «Навіщо тобі це треба? Ми хочемо в Євросоюз», – переказує Живкович слова представників спецслужб в інтерв’ю, яке він дав ще до свого затримання.

    Якщо згадати, що і Радомир Почуча колись працював на сербське МВС, то складається враження, що із самого початку участь сербських добровольців/найманців у війні з боку «ЛНР/ДНР» була «під ковпаком» спецслужб Сербії, які не хотіли жорстко карати радикалів за їхню незаконну діяльність, а намагалися припинити цю практику іншими методами. Втім арешт сербською поліцією Братислава Живковича вже не вписується в цю логіку.


    Сербські «добровольці» на Донбасі. Фото з приватного архіву, джерело blic.rs
    Сербські «добровольці» на Донбасі. Фото з приватного архіву, джерело blic.rs

    Можливо, нині Белград вирішив провадити більш проєвропейську політику або піти на зустріч вимогам офіційного Києва. Але, здається, на позицію сербської влади вплинули більше інші фактори.

    Чорногорський варіант

    За різними даними, лідер організації «Четницький рух» Братислав Живкович був одним з тих, з ким контактували пов’язані з російськими спецслужбами особи, коли готувався переворот в Чорногорії в 2016 році.

    Як відомо, два роки тому, в жовтні 2016-го, у день парламентських виборів, група осіб, серед яких і громадяни Сербії, планувала захопити будинок парламенту та здійснити замах на тодішнього прем’єр-міністра Чорногорії Міло Джукановича. Змову було розкрито. Один із організаторів путчу, сербський радикал Александр (Саша) Сінджеліч, погодився співробітничати зі слідством. Під час розслідування з’ясувалося, що кураторами невдалого перевороту були громадяни Російської Федерації Едуард Широков та Володимир Попов, яких пов’язують із ГРУ РФ. Наразі вони перебувають в Росії, і їх судять заочно, в Подгориці, де досі продовжується процес над організаторами невдалого державного перевороту.




    Широкова та Попова розшукує Інтерпол. Фото vijesti.me.
    Широкова та Попова розшукує Інтерпол. Фото vijesti.me.

    Росіяни дали свідчення письмово. Вони не визнають свою вину та причетність до подій осені 2016-го в Чорногорії, і кажуть, що контактували із лідерами сербського четницького руху через Александра Сінджеліча лише для того, щоб написати… історичні статті.

    Здавалось би, ця чорногорська справа мало стосується самої Сербії, за виключенням участі в цієї історії сербських громадян. Втім, це не так.

    Як з’ясувало слідство, замах на очільника уряду планувалося здійснити не тільки в Чорногорії, але і в Сербії. «Ми хочемо довести: те, що було заплановано для прем'єр-міністра Чорногорії, саме те було приготовлено і для Вучича», - сказав головний спеціальний прокурор Чорногорії Мілівоє Катніч під час одного з недавніх судових засідань.

    Дійсно, 30 жовтня 2016 року спецслужби Сербії попередили замах на тодішнього прем'єр-міністра, а нині президента Сербії Александара Вучича. Біля його будинку під Белградом знайшли схованку зі зброєю, де були гранати і ручний протитанковий гранатомет. І, якщо дійсно хтось з четницького руху пов’язаний з цим інцидентом, зрозуміло, що українське питання не є однією причиною для «розборок» сербської влади із «радикальними елементами».

    Косовська небезпека

    Є ще один нюанс, який може пояснити, чому в Сербії нарешті ув’язнено причетного до відправки добровольців на Донбас Живковича, і зроблено це саме зараз.

    Справа в тому, що нині Белград всіма силами намагається досягнути домовленостей щодо нормалізації відносин із Приштиною. Наявність такої угоди – головна вимога Європейського Союзу до Сербії на її шляху до євроінтеграції.

    Втім, з одного боку, поки що зусилля не призвели до якихось політико-правових результатів і обмежуються лише домовленостями про те, що всі проблеми сторони будуть вирішувати мирно, за столом переговорів. З іншого – є ймовірність того, що Белград піде на дуже суперечливу угоду з Приштиною, яка передбачає обмін територіями.

    Сербські радикали не погоджуються з таким станом речей і є багато ознак того, що деякі політичні сили в Белграді періодично намагаються дестабілізувати ситуацію та підштовхнути нинішню сербську владу до силового сценарію та втілення на практиці лозунгу «Косово (все Косово в його нинішніх кордонах) є Сербія».

    Востаннє таке загострення сталося на початку серпня. Тоді Вучич звинуватив опозицію в тому, що вона підбурює сербів на провокації, через які косовські албанці отримують шанс розпочати силові дії. Наприклад, Приштина може спробувати силою встановити контроль на північною частиною Косова, яку нині де-факто контролює Белград.

    На цьому фоні дуже підозрілим є той факт, що активність сербських радикалів на Донбасі та в Косово є тісно пов’язаною між собою. Наприклад, вже згаданий вище Радомир Почуча наразі періодично бере участь в акціях, присвячених «захисту сербських інтересів в Косово», а Братислав Живкович є ветераном бойових дій в Косово.

    Вербували бойовиків для «ДНР/ЛНР» за допомогою радикальної російсько-сербської організації «Косовський фронт». Засновником організації  є Олександр Кравченко, який, за деякими даними, на початку 1990-х воював в Боснії разом з Ігорем Гіркиним (Стрєлковим).

    До початку збройного конфлікту на Сході України «Косовський фронт» активно брав участь в подіях в Косово. Зокрема, в 2011 році, під час загострення ситуації в регіоні, Кравченко збирав в Росії гроші сербам «на барикади» і встановлював на цих барикадах на Півночі Косова російські прапори.


    Блокада доріг в Косово із використанням портретів Путіна, 2011 р. Джерело фото economist.com.
    Блокада доріг в Косово із використанням портретів Путіна, 2011 р. Джерело фото economist.com.

    Окрім того, «фронт» виступає організатором великої кількості публічних акцій на Балканах і в Росії, спрямованих на просування тези «Косово є Сербія». А вже після початку війни на Донбасі «Косовський фронт» долучився до різнобічної підтримки «ДНР» та «ЛНР».

    Якщо зібрати до купи побоювання Вучича стосовно можливих провокацій сербської радикальної опозиції на косовському напрямку, підозри щодо причетності радикалів до замаху на сербського лідера, то, в принципі, стає зрозуміло, що причиною активізації справ проти одного з важливих фігурантів всіх цих процесів, Живковича, є, в тому числі, спробою офіційного Белграда мінімізувати загрози безпеці нинішньої владі Сербії та для її регіональної політики. Ймовірно, саме ця причина, а не порушення сербських законів під час участь в бойових діях на території України, зумовила затримання лідера руху четників. Якщо це справді так, то це означає, що Белград більше не буде заплющувати очі на протизаконну діяльність своїх громадян (під керівництвом російських кураторів) за межами країни. Сербська влада зрозуміла, що цей досвід радикали можуть використати і в себе вдома.

    Цілком логічний висновок. Залишається сподіватися, що його зроблено не запізно для самої Сербії.

    Наталя Іщенко, для «Главкома»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ