Стокгольмська трагедія Гройсмана

    На другий день після рішення Стокгольмського арбітражу топ-менеджеру «Нафтогазу» «влаштували» штраф на 8,3 млрд грн
    Рішення Стокгольмського арбітражу, як повідомляв «Главком», за першу добу встигли записати в свої заслуги практично всі керівники держави. За цим вердиктом, який займає біля тисячі сторінок, «Газпром» має виплатити НАК «Нафтогаз» компенсацію в $4,63 млрд за недопоставку погоджених обсягів блакитного палива для
    • Наталка Прудка
    • 2 Березня, 10:33
    • Розсилка
    <span>Андрій Коболєв і Володимир Гройсман</span>
    Андрій Коболєв і Володимир Гройсман

    На другий день після рішення Стокгольмського арбітражу топ-менеджеру «Нафтогазу» «влаштували» штраф на 8,3 млрд грн

    Рішення Стокгольмського арбітражу, як повідомляв «Главком», за першу добу встигли записати в свої заслуги практично всі керівники держави. За цим вердиктом, який займає біля тисячі сторінок, «Газпром» має виплатити НАК «Нафтогаз» компенсацію в $4,63 млрд за недопоставку погоджених обсягів блакитного палива для його транзиту через український газопровід у 2009–2016-х роках. Ця сума в рази менша від тієї, що її вимагав «Нафтогаз», до того ж приблизно 2 млрд НАК винен російському монополісту за поставлений газ у буремному 2014 році. Тож чистий «гешефт» Києва складе $2,56 млрд.

    Проте перемога залишається перемогою, і тепер і у неї багато батьків.

    Та за лаштунками прес-конференцій, на яких чиновники радісно повідомляли новину зі Стокгольма, закрутилась нова інтрига. Рішення арбітражу повністю ламає плани реструктуризації «Нафтогазу» і відділення з його складу газотранспортної системи. Ця реформа відома під назвою анбандлінг. Її бачення у прем’єра і глави НАК «Нафтогаз» кардинально відрізнялось. Про це «Главком детально повідомляв у матеріалах Труба достатку. Гройсман забрав у Коболєва найдорожче, Банкет посеред газової чуми. Гройсман розтоптав фінплан «Нафтогазу» на 2018 рік.

    За сценарієм уряду, рішення арбітражу мало запустити відлік завершальній фазі анбандлінгу. «Нафтогаз» та його дочірня структура «Укртрансгаз»  мали б передати Міністерству енергетики та вугільної промисловості газотранспортну систему та підземні газові сховища, після чого відомство здасть в управління цей актив новоствореному  ПАТ «Магістральні газопроводи України» (МГУ).

    Та 28 лютого все пішло за іншим сценарієм: остаточні рішення, ухвалені у  Стокгольмі, лише додали хмизу у конфлікт між главою уряду Володимиром Гройсманом та топ-менеджером НАК «Нафтогаз України» Андрієм Коболєвим. Війна за право управляти газотранспортною системою України, яка здавалось би завершилась перемогою глави уряду, перейшла на новий виток.

    Відразу ж після оголошення перемоги у Стокгольмі, Андрій Коболєв пішов у наступ на уряд.  «Ухвалена модель анбандлінгу «Нафтогазу України» з передачею його активів в ПАТ «Магістральні газопроводи України» (МГУ) вимагає перегляду після рішення Стокгольмського арбітражу, який не затвердив можливість переведення контракту з «Газпромом» на іншого оператора», - заявив в телеефірі глава «Нафтогазу».

    Цікава деталь. Після оголошення Стокгольмського рішення, Кабінет міністрів на своєму сайті відразу ж розмістив постанову про завершення анбандлінгу НАК «Нафтогаз України» та новину про це. Проте дуже скоро ці повідомлення зникли. Хоча за посиланнями можна бачити, як саме ці повідомлення називались і що тепер вони відсутні.



    Такий поворот подій спричинив несподівану відповідь команди Гройсмана, яка зазнала неочікуваного удару від Коболєва. Вже вранці наступного дня після рішення Стокгольмського арбітражу глава «Нафтогазу» отримав «привітання» від ДФС - штраф на 8,3 млрд грн. У такий спосіб прем’єр, руками свого протеже виконувача обов’язки глави ДФС Мирослава Продана вирішив помститися газовому тріумфатору. Абсурдність суми штрафу авторів цього скандалу мало цікавило, головне завдання було перебити загальну хвилю підтримки топ-менеджера, з яким асоціюється переможне рішення Стокгольмського арбітражу.

    Що тепер?

    Фраза Коболєва «не затвердив можливість переведення контракту з «Газпромом» на іншого оператора» означає, що чинний контракт між «Нафтогазом України» і «Газпромом» на транзит російського газу через Україну діє до кінця 2019 року і не може бути переданий ПАТ «Магістральні газопроводи України». «План анбандлінгу необхідно кардинально модернізувати. Сформована в  МГУ наглядова рада не зможе керувати системою (ГТС – Главком), тому що система повинна залишатися в групі НАК «Нафтогаз України», - пояснив Андрій Коболєв.

    Чому Стокгольмський арбітраж не затвердив можливість переведення контракту з «Газпромом» на іншого оператора? Схоже, уряд не був готовий до такого сценарію. За декілька днів до вирішального дня у Стокгольмі, «Главком» звернувся до віце-прем’єра Володимира Кістіона із запитанням: «У разі, якщо ГТС передадуть до новоствореної структури МГУ, хто отримуватиме доходи від транзиту газу: «Нафтогаз» чи МГУ»? На це запитання Володимир Кістіон відповів: «Той, хто виконує роботу, той і отримуватиме кошти». Нині ж однозначної відповіді на це запитання вже немає.

    Як повідомляв «Главком», керівництво «Нафтогазу», всупереч урядовим настановам, створило в структурі ПАТ «Укртрансгаз»  філію «Оператор газотранспортної системи України». Вона мала перебрати на себе контроль за фінансовими потоками, які формує транзитний  газопровід: щороку дохід за прокачки російського газу в Європу сягає  $2,5-3 млрд. Проте уряд переклав ці функції на ПАТ «Магістральні газопроводи України»,  створене постановою №801 в 2016 році відповідно до плану реструктуризації  НАК «Нафтогаз України» та з метою виконання зобов'язань України за Договором про заснування Енергетичного Співтовариства.

    Анбандлінг у глухому куті

    Цілком очевидно, що визначені урядовою постановою терміни тепер будуть зірвані через чисельні перешкоди, пов’язані у тому числі з невизначеністю повноважень нової наглядової ради «Нафтогазу» на чолі з Клер Споттісвуд, боргами споживачів за газ, сума яких сягає 63,7 млрд грн. Не зрозуміло також, чи прислухається уряд до порад  Споттісвуд (екс-голова державного регулятора Великобританії Ofgas), яка рекомендує зрівняти ціни газу для промисловості та населення, адже тоді для пересічного українця газ подорожчає майже вдвічі.



    Топ-менеджер НАКу Андрій Коболєв активно підтримує непопулярні пропозиції  Клер Споттісвуд. Британка неодноразово зізнавалася у нерозумінні українських реалій, зумовлених різними цінами для різних споживачів. Зокрема такі докори прозвучали від неї 23 лютого на нафтогазовій конференції у парламенті, організованій Комітетом з питань паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Цим вміло скористався Андрій Коболєв: він  розкритикував політику уряду в нафтогазовому секторі, координацію якої здійснює права рука прем’єра, його заступник Володимир Кістіон. 

    Глава «Нафтогазу» Андрій Коболєв, окрилений вагомою  перемогою у Стокгольмі, намагається відвоювати свої позиції. В іншому разі, якщо реформа компанії піде за сценарієм уряду, «Нафтогаз» очікують великі фінансові проблеми: зі складу холдингу виведуть  «Укртрансгаз» - компанія стане звичайним трейдером-банкрутом через збиткову торгівлю газом на українському ринку.

    «Нафтогаз»: Наглядова рада без повноважень

    Виступаючи на згаданій вище конференції, Споттісвуд  поділилася досвідом своєї країни в ліквідації монополії держави на газові трубопроводи. В результаті доступ до газової труби отримали  чисельні постачальники газу.

    «У нас є конкурентний режим доступу до газових трубопроводів для внутрішніх постачальників газу. Ми змогли забезпечити якісну послугу і знизити ціни… Компанії повинні змагатися за клієнта», - вважає Клер Споттісвуд. Вона наголошує, що роль уряду повинна зводитися до формування регуляторної політики та планування субсидій для неплатоспроможних споживачів. Особлива роль, на її думку, має відводитися Наглядовій раді. «Вона наймає і звільняє менеджмент, забезпечує його підзвітність, разом з менеджментом працює над стратегією та бюджетом. Менеджмент  має  працювати з радою директорів для того, щоб розробляти і впроваджувати бюджет компанії. Але ми, Наглядова рада «Нафтогазу», ще не отримали повноважень самостійно відповідати за стратегію та затвердження бюджету, призначення та звільнення менеджменту компанії. Потрібно, щоб уряд затвердив статут компанії. Водночас парламент мав би ухвалити відповідний закон і тоді Наглядовій раді будуть надані повноваження», - виклала своє бачення Споттісвуд.

    Отже, не маючи повноважень від уряду як одноосібного акціонера НАКа, поновлена Наглядова рада «Нафтогазу» поки що може лише давати поради на ось таких конференціях на тему запобігання корупції на газовому ринку, розповідати про анбандлінг та створення ефективного оператора газотранспортної системи, а ще - переконувати у необхідності залучення надійного партнера до управління ГТС. Керівник Наглядової ради критично висловилася й про нинішні ціни на газ для промисловості та побутових споживачів: «Я не знаю про всі складнощі в Україні… Але у вас різні ціни на газ, ви таким чином стимулюєте корупцію. Що ж стосується субсидій, то вони мають іти напряму до клієнта…».  

    Звісно, якби в Україні функціонував цивілізований газовий ринок, тоді б нам згодилися випробувані у західних країнах правила.  «Про який ринок ми говоримо, якщо 80% споживачів дотуються? Якщо не буде купівельної спроможності, то це не ринок», - парирує Володимир Кістіон.

    Про відсутність газового ринку красномовно свідчить інформація на сайті НАК: заборгованість контрагентів, які отримують газ від «Нафтогазу» на пільгових умовах  склала 63,7 млрд грн. Це означає, що навіть нинішня «пільгова» ціна газу  недосяжна  для більшості українських споживачів.

    Наталка Прудка, «Главком»

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ