Податкова формує звіти про фінансові рахунки українців для обміну з іншими країнами
Україна повністю готова до запуску міжнародного автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки з іншими державами за міжнародним стандартом звітності CRS (Common Reporting Standart). Про це «Главкому» повідомив виконувач обов’язків заступника голови Державної податкової служби України Євгеній Сокур. Перш ніж відбудеться обмін, податкова повинна зібрати інформацію з усіх фінансових установ України та сформувати відповідні звіти в форматі CRS про податкових резидентів України. Звіти мають бути готовими до 1 липня 2024 року – туди потраплять переважно багаті українці, на рахунках яких було не менше мільйона доларів на 1 липня 2023 року. Сам обмін інформацією між державами відбудеться у вересні 2024 року.
«У перший звіт про рахунки, гранична дата подання якого – 1 липня 2024 року, підзвітні фінансові установи зобов'язані включити інформацію про рахунки фізичних осіб з великим балансом – більше $1 млн, які були відкриті з 01.07.2023 по 31.12.2023», – повідомили у Державній податковій службі. Там також наголосили на тому, що «включення до звіту CRS інформації щодо інших категорій підзвітних рахунків не забороняється».
Отже, податкова також може включати у свій перший звіт інформацію про наявність у фізичних осіб фінансових рахунків, навіть якщо там зберігається менше ніж $1 млн. Але це торкнеться незначної кількості українських біженців. У податковій стверджують, що «законодавець захистив права українських громадян, які через війну вимушено виїхали з України».
«Главком» писав про те, що перший автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки за міжнародним стандартом звітності CRS відбудеться у вересні 2024 року. Тому Державна податкова служба за участю експертів програми Європейського Союзу з підтримки управління державними фінансами в Україні (далі – EU4PFM) розробила та у листопаді 2023 року ввела в експлуатацію підсистему «Автоматичний обмін податковою інформацією», як складову інформаційно-комунікаційної системи «Міжнародний автоматичний обмін інформацією».
Система забезпечує облік підзвітних установ України, формує та передає пакети інформації CRS до іноземних компетентних органів, а також забезпечує отримання інформації від іноземних юрисдикцій про податкових резидентів України.
Небагатих українців можуть занести у звіти для обміну інформацією про рахунки?
«Більшості громадян, які через війну виїхали за кордон, початок міжнародного автоматичного обміну фінансовою інформацією не торкнеться, допоки в Україні діє військовий стан», – уточнили у Державній податковій службі. Водночас там наголошують, що резиденти України не звільняються від обов'язку повідомляти Службі інформацію про отримані закордоном доходи, що підлягають оподаткуванню.
«Інформація про фінансові рахунки громадян України буде включена до звітів CRS, які будуть подаватись підзвітними фінансовими установами (банками), виключно в тому випадку, якщо з метою оподаткування громадянин України заявить про свій статус резидента в іншій підзвітній юрисдикції, ніж Україна та Сполучені Штати Америки», – уточнили «Главкому» у податковій.
Повний текст відповіді Державної податкової служби України на запит «Главкома»
До прикладу, «інформація про банківські рахунки громадян України буде передана до Німеччини виключно в тому випадку, якщо громадянин України в документі самостійної оцінки, наданому підзвітною фінансовою установою, визначить своє податкове резидентство (центр життєвих інтересів) у Німеччині».
Поняття «документ самостійної оцінки» про центр життєвих інтересів сформульовано у законі: відповідно до вимог загального стандарту звітності CRS, власники рахунків зобов’язані на вимогу фінансових агентів (банків) надавати визначені законом №2970 «документи самостійної оцінки статусу податкового резидентства». Отже, той українець (чи українка), який працевлаштувався в іншій державі, платить там податки, має рахунки в іноземних банках, але також має рахунки і в Україні, повинен правильно визначити свій статус: він (чи вона) є резидентом чи нерезидентом України? Визначений статус буде зафіксований у відповіді на вимогу банку, а вже потім банк спрямує цю відповідь до Державної податкової служби.
Нагадаємо, у 2023 році парламент ухвалив закон №2970 про внесення змін до Податкового кодексу та інших законодавчих актів щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією.
«Якщо громадянин України, який через війну виїхав з України, та у документі самостійної оцінки, наданому підзвітній фінансовій установі (банку), визначив себе резидентом України, то у підзвітної фінансової установи відсутні підстави для включення фінансового рахунку такого громадянина до звіту CRS. Водночас, якщо такий громадянин визначить себе резидентом Німеччини, то інформація про його фінансовий рахунок в Україні буде включена до звіту CRS і відповідно буде передана до компетентного податкового органу Німеччини», – пояснює Державна податкова адміністрація.
«Главком» писав про те, що запровадження міжнародного обміну насторожило багатьох українців, які тепер живуть за межами України. Адже якщо соціальна служба Німеччини дізнається про наявність коштів у біженців в українських чи німецьких банках, у кращому випадку доведеться повернути весь обсяг виплаченої за два роки соціальної допомоги, а також повернути оплачену вартість житла та медичної страховки – а це вже близько 20 тис. євро на одну людину. Не повернеш – може загрожувати до п’яти років за німецькими законами.
Виникає також питання: чи не доведеться українцям сплачувати податки відразу у двох країнах – в Україні та ще й в іноземній державі? Ні, не доведеться. У податковій стверджують, що «національне законодавство містить всі необхідні норми для уникнення подвійного оподаткування».
Перелік міжнародних договорів про уникнення подвійного оподаткування опублікований на сайті Міністерства фінансів.
Україна виявлятиме закордоном ухиляння від сплати податків
Наразі Україна формує перелік країн, з якими на першому етапі планує обмінюватись податковою інформацією на двосторонній основі. «Потенційно партнерами стануть країни, які підписали багатосторонню угоду (крім Росії)», – зауважує Державна податкова служба
В ДПСУ стверджують, що запровадження міжнародного обміну фінансовими рахунками дозволить посилити контроль за своєчасністю та повнотою декларування доходів, що підлягають оподаткуванню, виявляти незадекларовані доходи для боротьби з ухиленням від сплати податків фізичними особами.
Наталка Прудка, «Главком»
Коментарі — 0