Морський шлях, що відкрився за посередництва ООН і Туреччини, розрахований на 120 днів
22 липня генсек ООН Антоніу Гутерріш у Стамбулі сказав, що Чорноморська зернова ініціатива принесе полегшення «найуразливішим людям, які перебувають на межі голоду». Угода, узгоджена з Росією та Україною, дозволила кораблям, що перевозили вкрай необхідні українські продукти харчування, виходити з чорноморських портів країни вперше з початку війни. Через місяць понад 50 кораблів покинули Україну – вони вивезли понад 1,2 млн тонн зерна та інших продуктів харчування.
Війна, яка вирує поруч, поки що не змогла порушити цей відновлений канал експорту продуктів, і до нього приєднуються дедалі більше і більше кораблів.
Куди прямують вантажі
Проте наразі угода принесла лише скромні гуманітарні результати. Перше судно з продовольчою допомогою від імені Всесвітньої продовольчої програми ООН (WPF) тільки-но прибуло до місця призначення: балкер Brave Commander із 23 тис. тонн пшениці, призначеної для вразливих громад на півдні Ефіопії. Він вийшов з українського порту «Південний» 16 серпня і нещодавно увійшов до порту у Джибуті. За даними Всесвітньої продовольчої програми, друге судно MV Karteria, завантажене та готове перевезти 37,5 тис. тонн пшениці до Ємену, де вона вкрай потрібна.
Проте все це – мізерні обсяги. У 2021 році WPF розподілила по всьому світу 4,4 млн тонн продовольчої допомоги, і дві третини цієї кількості – з України. Представники ООН визнають, що початок справді скромний.
Повернення українського зерна на міжнародний ринок, безумовно, принесло полегшення всьому світу.
«Це хороша новина для аграрного сектору Ірландії», – каже Джон Бергін, комерційний директор R&H Hall, провідного в Ірландії імпортера зерна для годівлі тварин. На Navi Star, який нещодавно прибув у Фойнс на західному узбережжі Ірландії, навантажений 33 тис. тоннами кукурудзи, дуже чекали. Судно завантажили 24 лютого.
«Того ранку, коли почалася війна, на цьому кораблі було 28 тис. тонн. Наш постачальник так і не вивів корабель. Потім порт був замінований, і все застрягло», – згадує Бергін.
Ціни на зерно знизилися, ризики залишаються
Війна призвела до того, що у піковий період українського експорту, який припадає на грудень-квітень, відвантаження припинилося. Ціни на зерно, і без того високі через пандемію коронавірусу та посуху, підскочили. До слова, нещодавно вони знову впали.
Часткове зниження ціни пояснюється сезонним фактором, оскільки у північній півкулі триває збір урожаю, але важливим також є психологічний фактор розблокування одного з найбільших світових постачальників зерна. «Це повертає на ринок стабільність», – каже пан Бергін.
Поки зернові сховища порожніють, а раніше захоплені судна звільняються, гравці галузі сподіваються, що попереду – кращі дні.
«Зростає оптимізм щодо продовження надходжень сільськогосподарських товарів. Ми спостерігаємо підвищену готовність судновласників заходити в українські порти, вона зростатиме, якщо прохід залишатиметься безпечним», – стверджує речник експортера зернових та олійних культур із значною присутністю в Україні Viterra.
Що везуть з України
Незважаючи на угоду, укладену у Стамбулі у липні, витрати на фрахт все ще є майже вдвічі вищими, ніж вони були до війни. Це результат хвилювання перевізників про потенційні небезпеки, пов’язані із відправленням суден у зону бойових дій. Така нервозність, ймовірно, завадить Україні досягти відновлення доходів, необхідних для її зруйнованої економіки.
Наразі менші судноплавні компанії, багато з яких турецькі, здається, готові ризикнути, але багато великих світових гравців досі утримуються.
«Для них безпека судна і безпека екіпажу є головним пріоритетом. І вони не можуть гарантувати цю безпеку», – каже Нідаа Бакш, старший ринковий репортер Lloyd's List.
Годинник цокає. Угода, укладена за посередництва ООН і Туреччини, розрахована лише 120 днів. Її можуть продовжити у середині листопада, але тільки за умови згоди Росії та України.
Для ООН, яка так багато приділяє уваги реалізації угоди, зупинити її лише через чотири місяці було б катастрофою. «Світу буде важко, якщо ця можливість знову закриється», – каже Грег Барроу з WFP.
Зернові угоди зазвичай укладаються на 1,5-2 роки наперед. Оскільки ніхто не може передбачити стан економіки України у 2023-24 роках, потрібен час, перш ніж певний рівень впевненості повернеться.
Де розвантажили Razoni
У контрольному списку ООН досі значиться «буде визначено» навпроти пункту призначення судна Razoni, і це є незручним визнанням того, що 26 тис. тонн кукурудзи на борту так і не досягли запланованого порту Тріполі у Лівані.
Коли початковий покупець відмовився від вантажу, мабуть, посилаючись на занепокоєння щодо якості, судно Razoni вирушило у окружну подорож навколо східного Середземномор’я, більшу частину якої провело із вимкненим транспондером, що вказує на те, що капітан не хотів, щоби судно відслідковували.
Зрештою балкер Razoni розвантажив більшу частину свого вантажу у сирійському порту Тартус. Немає нічого незаконного у доставці продовольства до Сирії або незвичайного у тому, що кораблі змінюють напрямок. Але таємничість маневрів Razoni показує, що у складному світі торгівлі зерном не завжди можна бути впевненим, куди зрештою потрапляють вантажі.
Джерело: ВВС
Переклад: Наталія Сокирчук, «Главком»
Коментарі — 0
