Зернова угода в Стамбулі. Поразка чи перемога?

Стосовно підписання «зернової угоди».

У Стамбулі Україна підписала багатосторонню угоду.

Сторони угоди (ініціативи): Туреччина, Російська Федерація й Україна. В присутності Генсека ООН.

Ноу хау з розділення на два документа (сподіваюся, ідентичні) не змінює суть, хоча за винахідливість, тому хто запропонував такий нестандартний хід – вподобайка. Хоча б не прийшлося соромитися на спільних відео та фото зі злочинцем. Ручку для підписання також можна було б взяти іншу, щоби руки після російського міністра оборони не марати.

Це – не поразка і не перемога. Вимушений крок. Хто виграє, а хто програє – ми чи ворог, побачимо в ході імплементації. Ну і будемо дивитися, як часткове зняття санкцій, можливості постачання зерна (в тому числі вкраденого на українських землях) і добрив та вже одягнену «тогу рятівників» дітей Африки і Азії від голоду використає Кремль.

Генсек ООН Пан Гутерреш чітко зазначив: «Питання не в тому, що добре і що ні для тієї чи іншої сторони (мав на увазі Україну та Росію). Це угода для світу». Для світової продовольчої безпеки, для країн, що розвиваються і т.д. і т.п.

Генсека ООН і Президента Туреччини можна привітати: кожний досяг свого дипломатичного успіху.