Відбудова Донбасу за кошти європейців. Навіщо це Євросоюзу?

Днями в словацькій столиці Братиславі відбулося неформальне засідання Ради ЄС з закордонних справ. Міністри закордонних справ європейських країн обговорювали проблеми безпеки. Україна не залишилася поза увагою дипломатів. Високий представник ЄС з закордонних справ та політики безпеки Фредеріка Могеріні заявила, що Євросоюз може взяти на себе головну роль у справі реконструкції та відбудови зруйнованих бойовими діями регіонів після виконання Мінських домовленостей. Вона підкреслила, що найближчим часом ЄС посилить фінансову та технічну допомогу для покращення умов життя населення Донбасу. За словами Фредеріки Могеріні, ЄС готовий допомогти провести місцеві вибори в окремих районах Донецької та Луганської області, у випадку введення поліцейської місії на Донбас.

Окрему увагу пані Могеріні приділила питанню продовження антиросійських санкцій. Вона підкреслила, що країни-члени ЄС досягли єдиної думки з цього приводу. Санкції будуть тривати, доки РФ не виконає Мінські домовленості та не виведе свої війська з Донбасу. Голосування в ЕС з приводу продовження санкцій буде відбуватися в жовтні. «Нормандський формат» переговорів з врегулювання конфлікту під час засідання був визнаний пріоритетним.

Росію треба поставити на місце

ЄС демонстративно висловлює наміри підтримати Україну для того, щоби дати зрозуміти російському керівництву, що поступок на Донбасі і в Криму не буде. Росія наполегливо відстоює свої претензії на Крим. Москва прагне відійти від «Нормандського формату» в сфері врегулювання конфлікту на Донбасі. Ідеальний варіант для Росії це переконати Європу своїми провокаціями на Сході в тому, що подальші спроби Заходу протидіяти російській агресії в Україні не мають сенсу. Під час проведення Східного економічного форуму, президент РФ Володимир Путін заявив, що не збирається повертати вкрадений Крим до складу України.

Російський президент не окреслює конкретні строки виконання Росією та сепаратистами Мінських домовленостей, виведення російсько-терористичних військ з території Донбасу. Кремль навіть невдало спробував відійти від «нормандського формату» переговорів з мирного врегулювання на Донбасі та провести трьохсторонню зустріч з керівниками Франції та Німеччини на полях G20. Росія прагне домовитися з ЄС про замороження конфлікту на Донбасі зі збереженням російського контингенту за спиною України.

ЄС не збирається погоджуватися на появу біля своїх кордонів ще одного сепаратистського утворення з невизначеним статусом. Заява Фредерикі Могеріні - це пропозиція Росії вирішити долю Донбасу малою кров’ю. ЄС розраховує на те, що після виборів до Держдуми Кремль почне згортати свою присутність на Донбасі та виконає Мінські домовленості. Взамін, європейці допоможуть Україні провести відбудову знищених під час військових дій районів Донбасу для забезпечення повернення вимушених переселенців на Донбас. Російсько-терористичні війська знаходяться на Донбасі під соусом «забезпечення безпеки» місцевого російськомовного населення. Якщо ЄС візьме матеріальну підтримку мешканців Донбачу під своє крило, у РФ не буде навіть морального права утримувати свої підрозділи на українській землі.

Якщо Кремль не погодиться з умовами ЄС, Росію очікує продовження санкцій, посилення військової присутності НАТО біля східних кордонів Європи. Ідею продовження санкцій вже підтримали Британія та Польща. Фредеріка Могеріні фактично готувала ґрунт до контрросійської позиції Заходу на саміті G20 в Китаї. Як відомо, там CША та Британія висловили намір продовжувати протидіяти російській агресії в Україні. Німеччина та Франція підкреслили відсутність альтернатив «нормандському формату» в питанні врегулювання конфлікту на Донбасі.

Євроскептики повинні дотримуватися політичного курсу ЄС

Заяви щодо України на в Братиславі можна розуміти як меседж Ради ЄС до європейських політичних сил, які відкрито підтримують покращення відносин з Росією та ідею відміни антиросійських санкцій. ЄС хоче сказати євроскептикам, що первинним пріоритетом зовнішньої політики будь-якої країни-члена ЄС, незалежно від настроїв конкретного політичного режиму, є спільний європейський політичний курс. Підтримка України, як показують результати засідання Ради ЄС, залишається одним з пріоритетів політичного курсу ЄС.

Євроскептики або так звані «друзі Путіна» поступово набирають популярність серед громадян країн-членів ЄС. Вони будують свої передвиборчі програми на темі неефективних дій діючої влади європейських країн у вирішенні міграційної кризи. Проросійські партії знаходяться при владі в Греції (СІРІЗА). Під час другого туру президентських виборах в Австрії цього року, кандидат від євроскептичної «Австрійської Партії Свободи» Норберт Хофер набрав 49,7% голосів, програвши незалежному кандидату Александру Ван дер Беллену. Резонансною подією стали результати нещодавніх місцевих виборів в Німеччині. Євроскептична партія «Альтернатива для Німеччини», отримала 21% голосів та зайняла за результатами друге місце після Соціал-Демократичної партії (30% голосів). Правляча партія Христиансько-Демократичний союз канцлера Ангели Меркель отримала всього 19% голосів німців у землі Мекленбург - Передня Померанія на північному сході країни.

«Альтернатива для Німеччини» на чолі з підприємцем Фрауке Петрі має репутацію проросійської партії. Одним з членів правління партії є громадянка Росії Ірина Смирнова, політолог і професор факультету міжнародних відносин Санкт-петербурзького держуніверситету (СПбГУ). Вона є ідеологом «Альтернативи для Німеччини» і виконує роль куратора Кремля. Ключовою ідеєю партії є введення прямого народовладдя в Німеччині. Щоби німецькі громадяни приймали рішення державного значення на референдумі. Це стосується, наприклад, і таких делікатних для Кремля питань, як реалізація положень угоди про асоціацію і зону вільної торгівлі України та ЄС, введення безвізового режиму для України.

ЄС також прагне переконати європейські країни в тому, що спільні бізнес-інтереси з Росією не є аргументом для проведення прокремлівського антиукраїнського курсу в зовнішній політиці. Це стосується європейських учасників проекту російського газопроводу «Турецький потік», включаючи Австрію, Грецію, Італію і, можливо, Угорщину та Словаччину. Навіть, якщо керівництво цих країн почне критикувати агресію Росії в Україні та підтримувати продовження антиросійських санкцій, Москва не відмовиться від реалізації «Турецького потоку». Іншої альтернативи для збільшення експорту природного газу в Європу у Росії нема. РФ ще не освоїла китайський ринок, оскільки газопровід «Сила Сибиру» не побудований.

Підтримка української влади

Риторика Фредеріки Могеріні з приводу відбудови Донбасу спрямована на підвищення іміджу діючої влади в Україні, яка проводить проєвропейський політичний курс. Відбудова Донбасу є одним з пріоритетів внутрішньої політики. Уряд України підтримав концепцію «Державної цільової програми з відновлення миру в східних регіонах України». Президент України Петро Порошенко нещодавно наголосив, що нині діє державна програма відновлення інфраструктури Донбасу обсягом фінансування в 3 млрд грн. Складається враження, що ЄС підтримує ініціативи Банкової і готовий фінансово допомогти.

Будь-яка підтримка з боку Європи критично важлива для Києва. Повільний процес реформування України. Невизначеність в питанні повернення Криму та врегулювання конфлікту на Донбасі. Непроста соціально-економічна ситуація. Корупційні скандали. Все це стало причинами зниження популярності діючої влади серед українських громадян.

Рейтинги президента Петра Порошенка знизилися з 23% до 11% з початку цього року. У партійних перегонах лідерство БПП «Солідарність» відібрала партія «Батьківщина» Юлії Тимошенко (18,3%).

Допомога ЄС у справі відновлення Донбасу і продовження антиросійських санкцій повинні довести електорату, що Захід не кидає Порошенка і справу підтримки України, яка має зобов’язання перед міжнародними кредиторами.

Паралельно ЕС робить виклик Росії і вимагає виконати Мінські домовленості. Європейці демонструють, що готові відбудувати Донбас за кошти своїх платників податків, аби лиш би Москва не втручалася у внутрішні справи України. Брюссель втомився виступати вічним посередником в процесі врегулювання замороженого конфлікту на Донбасі, саме тому ЄС підвищує ставки. Аби лиш припинити цей жах на Сході України.

Георгій Кухалейшвілі, для «Главкому»