Голова Верховної ради активно шукає союзників серед мерів-переможців
У день інавгурації шостого президента України Володимира Зеленського, 20 травня 2019 року, його близький соратник, а нині перший заступник Голови Верховної Ради Руслан Стефанчук опублікував у своєму Facebook символічну світлину. На ній молодий глава держави з десятком наближених до нього осіб гордо крокує червоною доріжкою. Найближче до Зеленського дві персони: по праву руку – бізнес-партнер у «Студії 95 квартал» і за п’ять хвилин перший помічник президента Сергій Шефір. А ліворуч – тодішній «голос» політичних ток-шоу від партії «Слуга народу», політтехнолог Дмитро Разумков.
Через три місяці доля закине Дмитра Олександровича у крісло голови Верховної Ради IX скликання – молодий спікер отримає рекордні 382 голоси «за». А вже згодом, як повноправний господар будинку під «куполом», Разумков почне вести свою гру і навіть складати конкуренцію главі держави. Принаймні, саме так розцінюють політичні комбінації Разумкова на Банковій, не приховуючи свого роздратування.
Результати місцевих виборів-2020 лише додали гостроти у відносинах між головою Верховної Ради і президентом. Кандидатам від провладної партії «Слуга народу» виявилося не по зубам виграти мерські перегони в найбільших містах країни. Ставлеників влади з легкістю переграли діючі мери, підтвердивши свою популярність. Розуміючи реальний розклад сил на місцях, Дмитро Разумков почав зближення з місцевими елітами, тоді як команда президента останній рік дуже часто йшла на конфронтацію з лідерами місцевого самоврядування.
«Мацання» місцевих еліт
Мери-переможці почали отримувати вітальні листи з Києва. І підписані вони були не главою держави, а керівником парламенту.
Робота ця командою Разумкова ведеться системно.
Сайт Вінницької міської ради повідомляє про те, що міського голову Сергія Моргунова привітав голова Верховної Ради Дмитро Разумков.
Сайт Тернопільської міської ради присвятив окрему новину такому ж приводу, оприлюднено і сам лист спікера на адресу переобраного мера Сергія Надала. «Нехай ваш професіоналізм, досвід роботи, відповідальність та мудрість допомагають Вам у прийнятті ефективних рішень на користь міської громади», – зазначено в тексті привітання.
Пресслужба Тернопільської міськради зауважила, що у вітальному листі голова Верховної Ради підкреслив важливість взаємодії всіх рівнів влади для подальшого успішного впровадження реформи децентралізації та сталості нової системи місцевого самоврядування.
Майже слово в слово такі ж листи від Разумкова зачитали під час перших сесій Одеської та Хмельницької міських рад.
«Нехай ваш професіоналізм, досвід роботи, відповідальність та мудрість... Щиро бажаю Вам, депутатському корпусу міської ради та жителям громади мирного неба над головою, процвітання та добробуту. З повагою Дмитро Разумков», – почули також мери Геннадій Труханов і Олександр Симчишин.
Що ж об’єднує таких різних за ідеологією та політичним бекграундом міських голів? Відповідь очевидна – усі вони підтвердили високий рейтинг на місцевих виборах. За діючого градоначальника Вінниці Сергія Моргунова проголосувало 65,93% містян, котрі взяли участь у виборах. Мер Тернополя Сергій Надал узяв вищу планку – 74,59% голосів.
Але справжнім рекордсменом серед міських голів обласних центрів став Олександр Симчишин. За нього проголосувало 86,83% хмельничан, котрі прийшли на дільниці.
Що стосується Геннадія Труханова, то свою перевагу він підтвердив і в першому турі (взяв 37,54% при найбільшій конкуренції із 23 кандидатів), і в другому – 54,28%.
«Очевидно Дмитро Разумков хоче заручитися підтримкою рейтингових мерів. До того ж спікер добре сприймається у всіх регіонах. Грамотно веде сесії Верхової Ради», – робить висновок у розмові з «Главкомом» один із членів тервиборчкому, який зачитував вітальний лист спікера на першій сесії міськради. Він додав, що не пам’ятає, аби раніше центральна влада публічно вітала з перемогою мерів, які б представляли інші партії.
Тактика Офісу президента
На Банковій не могли не помітити цієї активності Разумкова. Там слідом за спікером і собі почали наводити місточки з місцевими лідерами. Відбувається це попри те, що останній рік стосунки президента і окремих мерів супроводжували гучні скандали. Особливу непокору міські голови почали проявляти через карантинні обмеження, запроваджені центральною владою. Зеленський називав таку поведінку «чистим сепаратизмом, який вони прикривають децентралізацією». З окремими представниками місцевої влади президент відверто переходив на особистості. Зокрема, про мера Черкас Анатолія Бондаренка сказав, що «за один стіл із такими бандитами не сяде».
Та активність Разумкова змусила Офіс президента поглянути на свої стосунки з мерами по-іншому. За даними джерела «Главкома», на Банковій гостро відреагували на «самодіяльність» спікера. Там було ухвалено рішення перехопити ініціативу.
Підтвердження цьому шукати довго не довелось. «Я вважаю, що нам необхідна комунікація і постійний діалог з місцевої владою. Тобто того, чого не мали протягом останнього року. Траплялися певні сварки, нерозуміння, з кимось взагалі не спілкувалися… Нині ж я намагаюся максимально протягнути руку мерам і водночас від них чекаємо такої ж відповіді. Це ж двосторонній процес. Ми все одно один без одного не зможемо жити», – зазначив заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко у свіжому інтерв’ю журналістці Олесі Бацман.
Фактично соратник Зеленського визнав провали президентської команди на регіональному рівні і оголосив роботу над помилками. «Зшивати» території заступник голови Офісу хоче завдяки «місточку через економіку». Себто це може бути співфінансування різних проєктів, до яких долучається як державний, так і місцеві бюджети.
Окремо Кирило Тимошенко у цьому ж інтерв’ю відрефлексував на запитання про шанси Дмитра Разумкова стати наступним президентом України. Заявив, що не вірить у це.
«Дмитро Разумков – людина команди, спікер Ради. Я не знаю, які у нього особисті амбіції на президентство, про це ми не спілкувалися. Якщо говорити про нинішню ситуацію і якби в країні відбувалися вибори президента, то він їх не виграв би… І я не думаю, що президент (Володимир Зеленський – «Главком») з кимось обговорює, чи є у Дмитра Разумкова президентські амбіції. Як спікер Ради, він добре тримає баланс (політичних сил – «Главком»)», – спробував втримати баланс Тимошенко.
Питання про амбіції Разумкова в розмові з чиновником Офісу президента виникло не на рівному місці. Напруга між Зеленським та Разумковим зростає не перший місяць. Один із останніх приводів для з’ясування стосунків стала конституційна криза. Як відомо, Конституційний суд своїм рішенням (від 27 жовтня 2020 року у справі за поданням 47 народних депутатів України щодо конституційності окремих положень Закону «Про запобігання корупції», Кримінального кодексу України) поставив на межу краху всю антикорупційну систему держави.
Рятувати ситуацію першим кинувся глава держави, який одразу подав до парламенту як невідкладний законопроєкт про відновлення суспільної довіри до конституційного судочинства. Вслід за ним у Верховній Раді група народних депутатів з різних фракцій на чолі з Разумковим зареєстрували альтернативний проєкт закону для виходу з цього правового цейтноту.
Що ж змінилося через місяць? Законопроєкт Зеленського піддався нищівній критиці з боку Головного науково-експертного управління апарату Верховної Ради, яке побачило у ньому ознаки невідповідності положенням Конституції. Напрацювання президента навіть не пройшли розгляд у комітетах Верховної Ради і залишилися для більшості нецікавими, попри відмітку «невідкладний».
Натомість проєкт Разумкова і компанії парламентський комітет з питань антикорупційної політики розглянув і рекомендував включити його до порядку денного сесії та прийняти за основу і в цілому. При цьому зауваження до нього також висловило Головне науково-експертне управління.
Міряються цифрами
Інколи видається, що Разумков навіть навмисно тролить Банкову, провокуючи тамтешніх мешканців. У середині листопада спікер українського парламенту дав інтерв’ю німецькому виданню Die Welt. У розмові з журналістами Разумков кокетливо зауважив, мовляв, він «у деякій мірі вже президент». Зокрема, Разумков зауважив, що українською мовою його посада називається «голова парламенту», а німецькою – «президент парламенту». «Отже, принаймні в деякій мірі, я вже президент», – зауважив голова Верховної Ради.
Та це лише слова, але що дійсно турбує Офіс президента – так це остання соціологія, яка показує цікаву динаміку щодо ставлення українців до президента та спікера. За результатами опитування групи Рейтинг, проведеного 15-17 листопада 2020 року, за показником довіри Разумков вийшов на друге місце і тепер дихає в спину Зеленському. Президенту довіряють 46% опитаних (51% не довіряють), спікеру – 32% проти 36%.
В Офісі президента вже навіть прораховували варіант, як вибити з-під Разумкова крісло голови парламенту. Про це ще влітку-2020 повідомляв нардеп Гео Лерос, наголосивши, що переговорником від Банкової у такій делікатній справі був Андрій Єрмак.
«За тією інформацією, якою я зараз володію, Єрмак вів переговори з представниками фракцій з приводу того, чи дадуть вони голоси за зняття Разумкова. Знаю, що за зняття Разумкова фракції ОПЗЖ Єрмак пропонував крісло першого віцеспікера», – заявив Лерос в інтерв’ю ЗМІ. Та цей план провалився. Виявилось, що спікер за рік вибудував доволі ефективну модель співпраці з різними фракціями, а особливо з ОПЗЖ. Постійна присутність Разумкова на каналах пулу Медведчука – зайве підтвердження цьому. І в підсумку цей баланс поки що влаштовує усіх головних гравців у парламенті.
Віталій Тараненко, «Главком»
Коментарі — 0