Ескалація у секторі Гази призвела до політичної кризи в Ізраїлі
У ніч на понеділок з сектора Гази по ізраїльській території було випущено сотні ракет. Обстріли тривали добу, і всього в армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) нарахували 460 ракет і мін, випущених палестинським угрупуванням ХАМАС.
З них більш як 100 були перехоплені системою «залізний купол», ще сотні впали в пустелі. І хоча деякі ракети влучили у житлові будинки, дивом обійшлось без масових жертв: відомо про одного загиблого, який, за повідомленням ЗМІ, є палестинцем, що працював на території Ізраїлю. Також було поранено півсотні людей.
У відповідь на обстріли ХАМАС, ізраїльська авіація та артилерія атакували понад 160 цілей у секторі Гази: склади зі зброєю, командні пункти і точки запуску ракет. У результаті обстрілів загинули п’ять палестинців.
Виникла загроза повномасштабної війни, але Ізраїль та ХАМАС домовились про перемир’я. Не всі в уряді підтримали цю ідею: міністр оборони Ізраїлю подав у відставку, назвавши перемир’я «капітуляцією перед терором». Це стало приводом для інших політиків розгорнути кампанію проти прем’єр-міністра Біньяміна Нетаньяху і поборотися за вплив над силовим блоком держави.
Яка причина обстрілів?
Багатотисячні акції протесту на кордоні Ізраїлю з сектором Гази тривають з березня цього року. Ці антиізраїльські виступи палестинців ХАМАС називає «великим маршем повернення», який приурочили до 70-ї річниці створення держави Ізраїль. Демонстранти заявляли про право палестинців та їхніх нащадків повернути собі території, що стали Ізраїлем після першої арабо-ізраїльської війни.
Крім того, мета протестів - зняти блокаду сектора Гази.
В акціях брали участь до 50 тис осіб. Демонстранти вступали в сутички з військовослужбовцями армії оборони Ізраїлю: під час них загинули до 200 палестинців.
Територія сектора Гази вже 11 років перебуває під блокадою: у неї немає портів, тому вантажі можна доправити та цю територію тільки сухопутним шляхом через Ізраїль або Єгипет. Останні місяці ситуація через нестачу палива і затримки зарплат загрожувала соціальним вибухом. Але 9 листопада стало відомо, що Тель-Авів дав дозвіл Катару на паливо та $15 млн на зарплати держслужбовцям, які не отримували її вже кілька місяців.
Як розповів «Главкому» експерт з питань міжнародної політики та Близького Сходу Ілія Куса, Катар сам проявив ініціативу. Домовившись з Катаром, а не напряму з ХАМАС, прем’єр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху міг перекласти відповідальність за допомогу сектора Газа на іншу державу, а сама фінансова допомога послабила б соціальну напругу в регіоні. Крім того, Нетаньяху і його прихильники дотримувались думки, що краще зберегти контроль угрупування ХАМАС над сектором Гази, інакше був ризик, що до влади в регіоні можуть прийти радикальніші угрупування, як «Ісламський джихад» чи навіть «Ісламська держава».
Дозвіл на поставку товарів в сектор Гази обурив представників опозиції в ізраїльському уряді та парламенті. Зокрема, депутат Кнесету від блоку «Сіоністський табір» Ксенія Свєтлова у себе у Facebook розкритикувала поступливість уряду. «Тиждень тому ісламісти в Газі виставили ультиматум: хочемо, щоб катарські мільйони доставляли в Газу готівкою щомісяця. І ось, після недовгих роздумів Ізраїль дав добро… Що з цього розуміють звичайні палестинці? Що ХАМАС молодці і все роблять правильно. Той, хто спалив ізраїльський південь і провів десятки ракетних обстрілів лише за останні місяці, одержує катарську готівку», - пише депутат.
Прем’єр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху пояснив своє рішення зняти блокаду сектора Гази бажанням запобігти «непотрібній війні». «Я роблю все можливе, щоб повернути спокій жителям районів, прилеглих до сектора Гази… Я не боюся війни, якщо вона потрібна, але хочу їй запобігти, якщо вона не потрібна», - сказав Нетаньяху журналістам під час поїздки в Париж.
Але очікування миру виявились марними: в ніч на понеділок, 12 листопада, з території сектора Газа по Ізраїлю випустили сотні ракет. У ХАМАС пояснили: це відповідь на військову операцію на півдні Гази, проведену ізраїльським спецназом напередодні.
OVER THE LAST HOUR: 80+ rockets fired from #Gaza at innocent Israelis. The Iron Dome intercepted several of them. We are currently striking terror targets in the Gaza Strip. pic.twitter.com/a27pPb6oJe
— Israel Defense Forces (@IDFSpokesperson) 12 ноября 2018 г.
11 листопада ізраїльські силовики в цивільному проникли в місто Хан-Юніс на півдні сектора Газа. Їх виявили, після того відбулась перестрілка, в результаті якої загинули семеро бійців ХАМАСа.
Цілі ізраїльської операції в секторі Гази невідомі, але в ЦАХАЛ заявили, що ніхто не планував ліквідацію бойовиків. Там також додали, що тоді ж загинув підполковник ізраїльської армії, а ще один офіцер отримав поранення.
На думку Ілії Куси, що коли Нетаньяху дозволив впустити до сектора Гази Катар, це викликало незадоволення у Саудівської Аравії, яка є противником Катару, а ХАМАС вважає терористичною організацією. Тому можна зробити припущення, що до провокації в ніч на 12 листопада причетний Ер-Ріяд, з метою відрізати доступ Катару в сектор Гази. Слід врахувати, що саудівці мають вплив на такі сили у секторі Гази, як «Ісламський Джихад» і терористи «Ісламської держави». Навіть більше того: Ер-Ріяд контролює частину керівництва руху ФАТХ на чолі з лідером палестинців Махмудом Аббасом.
Реакція в Україні
У Міністерстві закордонних справ України висловили занепокоєння загрозливою ескалацією довкола сектора Газа, «що вкотре може призвести до масштабного збройного протистояння».
Українське МЗС засудило ракетні обстріли ізраїльської території, і закликало негайно їх припинити, а також висловило співчуття народу Ізраїлю у зв’язку із загибеллю та пораненнями громадян внаслідок ракетних обстрілів з території сектора Гази.
Також Міністерство рекомендувало громадянам України утриматися від поїздок до південних територій Ізраїлю, зокрема міст Сдерот і Нетівот, які потрапили під обстріл.
«У разі оголошення повітряної тривоги громадянам України, які перебувають у безпосередній близькості від сектора Гази, рекомендується невідкладно укритися в бомбосховищі», - додали в МЗС.
Відповідь Ізраїлю
Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху змушений був у зв'язку із загостренням 12 листопада в районі сектора Гази перервати свій візит до Парижа, де він брав участь в заходах з нагоди 100-річчя закінчення Першої світової війни.
Конфлікт мав ризик перерости у повномасштабну війну, тому 13 листопада терміново зібрався військово-політичний кабінет Ізраїлю. У міністерстві закордонних справ заявили одразу, що не стануть ініціаторами розгортання широкомасштабної військової операції, якщо ХАМАС перестане обстрілювати Ізраїль. Але відповідати на повторні ракетні удари обіцяли жорстко.
Не погодився з таким вирішенням ситуації міністр оборони Ізраїлю, лідер партії «Наш дім Ізраїль» Авігдор Ліберман. Він подав у відставку і закликав якнайшвидше провести в країні парламентські вибори.
«З точки зору безпеки, ми повинні були завершити наші дії в секторі Гази. Той удар, який ми завдали по інфраструктурі терору в Газі, на мою думку, був недостатнім… Припинення вогню разом з переговорним процесом - це капітуляція перед терором», - заявив Ліберман.
Варто додати, що політик і раніше був прихильником жорстких заходів у врегулюванні палестинсько-ізраїльського конфлікту.
Наприклад, Ліберман був противником «плану одностороннього розмежування» Аріеля Шарона (2004 рік), який передбачав виведення всіх єврейських поселень та армійських підрозділів з території сектора Гази. Через незгоду з реалізацією цього плану Ліберману довелося залишити роботу в уряді, де він займав посаду міністра транспорту.
Офіційний представник ХАМАС Самі Абу Зухрі відставку ізраїльського міністра оборони назвав «політичною перемогою Гази» і визнанням Ізраїлем своєї «нездатності протистояти палестинському опору».
Партія Лібермана «НДІ» також покидає нинішню коаліцію, тому місцеві ЗМІ вважають, що рішення політика піти у відставку має на меті завдання зберегти до виборів 2019 року голоси тих, хто невдоволений рішенням уряду піти на компроміс з ХАМАС. «Електорат цієї партії розчарований всім тим, що відбувається на півдні. 460 ракет падають в містах та селищах півдня країни, а Ізраїль практично відразу ж приймає умови ХАМАС», - зазначила в коментарях ЗМІ депутат від «Сіоністського табору» Ксенія Свєтлова.
Думку про те, що міністр оборони подав у відставку не лише через незгоду з рішенням Нетаньяху, підтвердив директор Інституту світової політики Євген Магда. «Думаю, Авігдор Ліберман йде, щоб повернутися. Очевидно, він захоче боротися за посаду прем’єр-міністра, а для цього потрібно буде виграти з партією «Наш дім Ізраїль» парламентські вибори у партії «Лікуд», лідером якої є нинішній прем’єр країни Біньямін Нетаньяху. Йде активна боротьба за електорат», - пояснив Магда на прес-конференції у «Главкомі».
Наступного дня після відставки Лібермана, у партії «Єврейський дім» заявили, що залишить правлячу коаліцію, якщо міністром оборони не призначать їхнього лідера – нинішнього міністра освіти Нафталі Беннета.
Якщо прем'єр не пристане на цю пропозицію, Ізраїль очікують дострокові вибори. Але якщо пост прем’єра займе Беннет, політика Ізраїлю щодо сектора Гази і ХАМАС стане радикальнішою: політик закликав фізично знищувати лідерів ХАМАС і вирішити проблему сектора Гази військовим шляхом.
Чи буде така війна успішною для Ізраїлю, сумнівається директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос. «У випадку розгортання повномасштабної війни проти сектора Гази сторона нападу - Ізраїль – зазнає значних людських втрат. Крім того війна призведе до загибелі великої кількості мирного палестинського населення, через що Тель-Авів ризикує наразитися на критику світової спільноти. Крім того, у бойові дії проти Ізраїлю може вступити Хезболла, а це означає відкриття фронту з півночі», - розповів «Главкому» експерт про можливі наслідки можливої війни.
Але Нетаньяху може піти іншим шляхом і взяти під контроль силовий блок: призначити «свою» людину на посаду начальника Генштабу з січня 2019 року.
Досі партія «Лікуд», лідером якої є Нетаньяху, зберігає лідерські позиції у політичному рейтингу, хоча після 14 листопада втратила частину електорату.
Так, одразу після заяви Авігдора Лібермана про відставку були опубліковані результати опитування, проведеного інститутом «Мідгам».
Згідно з даними опитування, якби вибори в Кнесет 21-го скликання проходили сьогодні, то найбільшою фракцією в парламенті був би «Лікуд» - 29 мандатамів, (за шість місяців політична сила втратила шість мандатів). «Єш атід» набирає 18 мандатів, Об'єднаний арабська список - 12, «Сіоністський табір» і «Байт Ієгуді» - по 11, «Кулану» - 8, «Яадут а-Тора» і «Наш дім Ізраїль» - всього лише по 7.
Але позиція самого Нетаньяху залишається невиграшною: ще рік тому його почали допитувати одразу за чотирма корупційними справами, у яких його у ході слідства можуть визнати підозрюваним, а його дружину Сару вже судять за підозрою у шахрайстві. Критика Нетаньяху за його м’яку реакцію на обстріли Ізраїлю може стати останньою краплею для зміни керівництва партії «Лікуд».
Яна Степанковська, «Главком»
Коментарі — 0