У річницю загибелі Пригожина британська розвідка назвала чисельність ПВК «Вагнер»

За рік після смерті ватажка «вагнерівців» Євгена Пригожина чисельність ПВК «Вагнер» скоротилася вдесятеро. Залишки перебувають у Білорусі та в Африці. Про це йдеться у звіті британської розвідки.

Аналітики зазначають, що за рік після смерті кількох ключових лідерів групи «Вагнер», включаючи її власника Євгена Пригожина та засновника Дмитра Вагнера Уткіна, ПВК ставала все більш роздробленою. Крім того, багато високопосадовців-«вагнерівців» залишили групу.

Так, Андрій «Седой» Трошев, колишній генеральний директор групи «Вагнер», приєднався до Міністерства оборони Росії. Ймовірно, у складі ПВК «Редут» міноборони Росії. Цій групі було доручено сформувати загони «добровольчого корпусу» для війни в Україні. Олександр «Ратибор» Кузнєцов, колишній командир 1-го штурмового загону групи «Вагнер», приєднався до загону чеченського «спецназу» «Ахмат». Борис «Зомбі» Нижевенок, колишній командир 3-го штурмового загону «Вагнер» очолив у травні 2024 року підрозділ «Восток-V».

«Численні ветерани «Вагнерам пішли за цими та іншими колишніми лідерами «Вагнера», вийшовши з групи. Порівняно з піковою чисельністю складу близько 50 тисяч осіб у 2023 році, «Вагнер» тепер, швидше за все, зберігає близько 5 тис. осіб у своїх залишкових формуваннях у Білорусі та Африці», – зазначають у міноборони Британії.

Нагадаємо, 23 серпня 2023 року у Тверській області розбився російський літак, загинули десятеро людей. Серед пасажирів був Євген Пригожин.

Раніше командири ПВК «Вагнер» відреагували на ситуацію у курській області РФ та заявили, що готові захищати російський народ. 

Нагадаємо, що за даними британської розвідки, група «Вагнера» відійшла з лінії фронту в Україні у травні 2023 року, її замінили нерегулярні формування чеченського та російського «добровольчого корпусу» міноборони. «Африканський корпус» міноборони Росії замінив дислокації «Вагнера» у Сирії та Лівії наприкінці 2023 та на початку 2024 року відповідно. Проте група «Вагнера» зберігає незалежні дислокації у Білорусі, Малі та Центральноафриканській Республіці.