Угорщина зробила свій вибір

За попередніми підсумками парламентських виборів в Угорщині перемогу здобула коаліція «Фідес» і Християнсько-демократичної народної партії на чолі із прем’єр-міністром країни Віктором Орбаном. У багатомандатному окрузі, де голосували за партійні списки, за неї проголосувало 49% виборців. Друге місце посіла сумно відома в Україні праворадикальна партія «Йоббік» з результатом близько 20%.

На одномандатних округах, де голосували за конкретних кандидатів, партія Орбана перемогла майже всюди. Виняток - столиця. Там в 12 з 18 округів першість за опозиційними кандидатами. Цікаво, що нинішні вибори відбулися із рекордною, майже 70% явкою, в той час як минулі парламентські перегони відвідали лише 61% угорців з правом голосу.

Карта результатів вибори у одномандатних округах Угорщини

У підсумку коаліція, в яку входять партії «Фідес» і Християнсько-демократична народна партія, отримала 2/3 депутатських мандатів у парламенті - 133 з 199, що становить конституційну більшість. У «Йоббіка» 26 місць у парламенті, Угорська соцпартія отримує 20 місць.

Крім того, зелені ліберали LMP («Політика може бути іншою») набрали 6,93% голосів і отримують 9 місць у парламенті, «Демократична коаліція» - 5,36% голосів (8 місць).

Попередній розподіл місць в угорському парламенті. Дані місцевих ЗМІ

«Угорщина здобула велику перемогу… Ми створили для нас шанс захистити Угорщину», – сказав прем’єр-переможець ввечері 8 квітня як тільки почали надходити перші результати з виборчих дільниць. Головним питанням виборів була не перемога партії Орбана, у якій ніхто не сумнівався, а кількість здобутих мандатів. Нинішній результат дозволяє провладній партії отримати конституційну більшість і фактично одноосібно формувати порядок денний угорської політики.

Реакція світових ЗМІ

Виборам в Угорщині і перемозі Орбана провідні світові ЗМІ приділили небагато уваги. Більшість повідомляють про перемогу «антимігрантської» партії і тріумф нинішнього 54-річного «націоналіста» і «популіста» Орбана, який ймовірно вчергове стане прем’єром. «Антиміграційна партія в очікуванні більшості у парламенті. Націоналістичний лідер зобразив себе рятівником християнської культури Угорщини проти мусульманської міграції в Європу», пише  The Independent. Західні медіа наголошують на тому, що виборчу кампанію «Фідес» побудувала на войовничій риториці, що дозволило здобути 133 зі 199 парламентських місць. «Надзвичайно переконлива перемога Орбана додає йому упевненості у протистоянні об’єднаній міграційній політиці Євросоюзу», продовжує британське видання.

«Така перемога - це головний біль для ЄС. Чому Угорщина все більше стає схожою на Росію?» - з таким заголовком вийшов матеріал на CNN. Американський телеканал наводить слова політиків-союзників Угорщини зокрема прем’єр-міністра Польщі Матеуша Моравецького, який дипломатично заявив, що «шлях до реформ ніколи не є простим», додавши, що «підтримка більшості суспільства показує, що варто докладати зусиль».

Відвертіша була лідер французьких праворадикалів Марін Ле Пен. Вона заявила, що вибори в Угорщині свідчать про те, що «націоналісти найближчим часом можуть опинитися у більшості в країнах Європи».

Західні медіа згадують боротьбу нинішнього прем’єра з вільними медіа, наводять схожість із політикою Кремля не тільки у зовнішньополітичному курсі, а і у внутрішніх методах боротьби за владу. Російська «Медуза», яка базується у Латвії пише про велику кількість автобусів, які звозили людей на найбільшу перед виборами провладну акцію 18 березня. Там зібралися близько півмільйона громадян. У своїй промові перед виборцями Віктор Орбан перелічив тих, хто гнобив угорців: у списку опинилися турецький султан, австрійський імператор та «радянські товариші». Російське незалежне видання доречно звертає увагу, що у цьому списку чомусь не було гітлерівської Німеччини. «В останні роки угорська влада намагається представити країну як жертву нацистської окупації 1944 року, вважаючи за краще не згадувати, що до того Угорщина була союзницею нацистів», нагадує «Медуза».

Нещодавно угорське видання Direct36 опублікувало результати розслідування зав’язків Віктора Орбана і Володимира Путіна, в яких повідомляли про зустрічі людей Орбана із високопосадовцями із ФСБ. Мовляв, силовики обов’язково курують крупні угоди за участю російських державних компаній. З 2010 року Путін і Орбан декілька разів зустрічалися як в Москві, так і в Будапешті. Політолог, співробітник Католицького університету Петера Пазманя в Будапешті Андраш Рац згадує з’їзд «Єдиної Росії» у 2009-му році, на якому Орбан пообіцяв Путіну, що контракт на модернізацію АЕС у Пакше неодмінно отримає Росія. Що стоїть за цією обіцянкою, визнає експерт, достеменно невідомо. Минулого року російське видання The Insider  опублікувало текст із заголовком «У Путіна є відеокомпромат на лідера Угорщини?», у якому припускає, що матеріали на лідера Угорщини міг отримати російський кримінальний авторитет Семен Могилевич, який жив у Будапешті у середині 90-х. 

Прем’єр-міністр Угорщини і лідер партії «Фідес» Віктор Орбан на передвиборчому мітингу 6 квітня 2018 року

Орбан і Україна. Що далі?

Українсько-угорські відносини останніми роками не можна назвати безхмарними і нейтральними. Треба визнати, що Угорщина не чинила перешкод Україні на шляху до Асоціації з ЄС як, наприклад, Нідерланди. Вона приймає у своїх лікарнях воїнів АТО і має проукраїнську позицію у питанні Криму.  Проте відносини між нашими країнами залишають бажати кращого. Між Києвом і Будапештом одразу кілька невирішених конфліктів. Останній - скандал навколо українського Закону про освіту, який викликав роздратування і гострі заяви угорців. Сусід України навіть погрожував блокувати співпрацю на рівні Україна ЄС і Україна-НАТО. «Угорщина блокуватиме будь-які ініціативи, вигідні Україні в міжнародних організаціях, особливо в ЄС…», - пообіцяв міністр закордонних справ Угорщини Петер Сійярто у вересні 2017-го року. У середині жовтня минулого року праворадикальна партія Йоббік провела біля українського посольства у Будапешті антиукраїнську акцію «Самовизначення Закарпаття», що викликало обурення Києва. «Це що, Будапешт підтримує сепаратизм? Негайно направили ноту протесту з вимогою заборонити цю провокацію! Впевнені, Угорщина й надалі поважатиме територіальну цілісність України», – написав на своїй сторінці у Twitter глава МЗС Павло Клімкін, сподіваючись, що Будапешт не допустить проведення акції.

1/2 Угорс. МЗС повідомив нашому Посольству про акцію 13.10 під гаслом "Самовизначення для Закарпаття". Це що,Будапешт підтримує сепаратизм?

— Pavlo Klimkin (@PavloKlimkin) 11 октября 2017 г.

Попри це акція відбулася, влада Угорщини пояснила дозвіл на її проведення «свободою слова». «Те, що є демонстрації і мітинги в Угорщині перед посольством України в Будапешті, або перед посольством Угорщини у Києві, або перед представництвами Угорщини на Закарпатті у демократичній країні є абсолютно нормальною річчю», - пояснив в інтерв’ю «Главкому» посол Угорщини в Україні Ерно Кешкень. І хоч посол запевнив, що «Йоббік» не є урядовою партією і хвилюватися Україні не слід, в Україні добре пам’ятають позицію Віктора Орбана, озвучену 2014-го року. «Україна не може бути ані стабільною, ані демократичною, якщо не надасть місцевим меншинам, національним громадам, в тому числі угорській громаді, те, що вони заслуговують... Угорська держава щосили підтримуватиме потреби в автономії угорців Закарпаття», - заявив він в ефірі угорського телеканалу М1 тоді, коли Україна стикнулася з анексією Криму Росією і збройною агресією Кремля на Донбасі.

Якщо Угорщина не сприймає в принципі ухвалений в Україні закон про освіту, вимагаючи його скасування, то офіційний Київ намагається показати, що готовий до компромісів. Якщо спочатку ішлося про впровадження «мовної» статті закону в повному обсязі до 2020 року, то тепер за словами міністра освіти Лілії Гриневич, термін зміщується до 2023-го року. Не під диктофон українські політики і експерти кажуть, що в разі позитивної динаміки відносин із Угорщиною цей термін можуть знову переглянути, зважаючи на складність засвоєння української мови для представників угорської меншини на Закарпатті, яка за підрахунками Угорщини складає близько 95 тисяч громадян.

Не менш чутливими питаннями у двосторонніх відносинах є проблема подвійного громадянства в угорців, які мешкають в Україні. Угорщина заплющує очі на вимогу Києва не видавати своїх паспортів громадянам України. Наш сусід не бачить у своїх діях протиріч. Мовляв, політика Угорщини не проти України, а за угорців по всьому світу. Кілька років тому в Україні навіть розробили законопроект, який зобов’язував власників кількох паспортів визначитися і обрати один. Однак до останнього часу Верховна Рада це питання не піднімала, вочевидь, відклавши його як можливий аргумент у разі погіршення відносин із Будапештом.

«Мовне» питання законом про освіту не обмежується. Угорщина засудила рішення Конституційного суду України, який 28 лютого цього року визнав неконституційним так званий закон «Ківалова-Колесніченка». Нагадаємо, він визнавав регіональною ту мову, кількість носіїв якої в регіоні становила щонайменше 10%. Хмизу в багаття додали кілька підпалів приміщення Товариства угорської культури в Ужгороді наприкінці лютого. Голова МЗС Угорщини Петер Сійярто звинуватив український уряд у порушенні прав нацменшин. На початку березня українська поліція заявила, що розкрила підпал. Ініціаторами одного з підпалів, за словами глави Закарпаття Геннадія Москаля, були члени польської праворадикальної організації «Фаланга». А за другим підпалом стоїть влада самопроголошенего Придністров’я. І ті, і інші мають зв’язки з Росією.

Одне з останніх приводів, який викликав чергову критику Будапешта на адресу Києва, став намір Міноборони України відновити військову частину у населеному переважно угорцями Береговому. Міністр Сійярто заявив, що Україна таким чином показує нібито боїться угорців, які проживають на Закарпатті.

В Україні перемогу політичної сили Віктора Орбана сприйняли скоріше як тріумф меншої з двох бід. Якщо порівнювати політику уряду Орбана із войовничою позицією партії Йоббік, яка не матиме впливу на майбутній уряд, то перша видається не такою вже й поганою. Такі конфліктні питання, як подвійне громадянство, задоволення прав на освіту рідною мовою для угорців Закарпаття, вирішуватимуться або гальмуватимуться залежно від кон’юнктури двосторонніх відносин. Ще перед парламентськими виборами Угорщина заявила, що за будь-якого результату Будапешт не змінюватиме політику щодо Києва. Між тим Україна не боїться критики Угорщини. Віце-прем’єр Іванна Климпуш-Цинцадзе запевняє, що Угорщина не зможе заблокувати співпрацю України з тим же НАТО.

Михайло Глуховський, «Главком»