Другий фронт у Бучі

Рівно місяць тому бучанці з нетерпінням чекали засідання антирейдерської комісії Мін’юсту. Саме ця комісія мала виправити те, що зробив чорний реєстратор просто перед війною. Через дії недоброчесного реєстратора забудовник ТОВ «Орлан-Інвест Груп» став власником ділянки у Бучі, яка насправді належить громаді (вул. Лісова 1а). Втім засідання раптом перенесли на 5 жовтня без всяких очевидних причин і з єдиним дописом «для з’ясування додаткових обставин».

Колись з вікон мого будинку ЖК «Кампа», розташованого по сусідству, відкривалася приємна панорама кількасотлітнього дубово-грабового лісу, а в іншу  сторону можна було як на долоні розгледіти літаки аеропорту Гостомеля.

Тепер дивитись у вікно відверто моторошно. Бо ще кілька років тому горезвісний названий вище «кращий забудовник області» під прикриттям тітушок без жодних дозвільних документів знищив біля сотні дерев, за збереження яких жителі міста боролись протягом останніх десяти років. До речі, це був екологічний щит від ворога.

Що не зруйнували українські «рєшали» знищили росіяни. А замість відбудови міста бучанці отримали чергове шахрайство з реєстрами і затягування справи з-за оборудок чиновників Міністерства юстиції. Схоже, мрія людей про парк і елементарна потреба кожної мами в запланованому поряд з ним комунальному дитячому садочку, так само заважають українським корупціонерам як ворогам наш літак «Мрія». Залишки якого з моїх вікон теж видно.

І це при тому, що нещодавно на початку року бучанці святкували перемогу. А саме під час ухвалення нового Генплану місцева влада нарешті визначилась із пріоритетами, і на місцині, де мала місце вирубка, включно з ще вцілілими сосновими лісами поряд було заплановано зону рекреації разом з комунальним дитячим садком. До речі, парк має простягтись саме до того підвалу  табору «Променистий», де знайшли вбитих росіянами пострілом в потилицю зв’язаних цивільних. 

На сьогодні створення парку та дитячого садочку на місці сваїв на ділянці зупинилось і може взагалі не відбутись. Дякуємо Шертюк Альоні – нікому невідомому державному реєстратору Сквирської міської ради Київської області. Це саме вона за кілька днів до початку війни внесла зміни в реєстр речових прав. Ніяких підтверджуючих право власності документів для цього їй не знадобилось, бо в нового «власника» їх банально не було. Так колишній забудовник ділянки Антон Мирончук приватизував собі майно міста і Громади. Додатково на ділянку одразу було оформлено іпотеку.

І хоча місцева влада знайшла інвестиції для садочку в грузинських партнерів, і нарешті можна починати роботи щодо створення простору рекреації – тільки з-за затягування скарги у Міністерстві на дії реєстратора всі ці проекти можуть провалитись. Якщо колишньому забудовнику вдастся відкрити хай навіть апріорі програшний судовий спір і заблокувати процес відміни шахрайської зміни реєстрів – місце вандальної вирубки буде закинутим роками.

Ми звернулись особисто до Міністра Малюськи Дениса з проханням взяти під контроль скаргу щодо незаконної приватизації на «Кампі». І якщо треба буде піднімемо на ноги наших іноземних партнерів щоб подолати корупцію, що в умовах війни прирівнюється до вандалізму.

Люди, що сиділи по підвалах, і виїжджали без речей з маленькими дітьми шестеро в автівці під прицілами росіян. Так само як і ті, що пішли на фронт, ризикуючи своїм життям. Так само як і невинні цивільні жертви нашого  міста. Всі ми для деяких чиновників не важимо рівно нічого. 

Хіба ми не маємо право врешті решт отримати маленьку набережну на місцевому озері та садочок, куди біжучи на роботу в умовах стрімкого погіршення економіки та росту цін мама за найбільш постраждалого району «Мельники» Бучі все ж таки зможе віддати своїх маленьких діток?

Окрім локальної трагедії жителів маленького міста біля столиці завдяки цій історії стає очевидною неприємна істина: ніякій Європі з непрацюючими антикорупційними органами ми не потрібні.