Влада вирішила обмежити фінансування суспільного мовлення

Здавалося б - що може бути спільного між Національним Антикорупційним Бюро України та Національною Суспільною Телерадіокомпанією України?

Більше, ніж видається на перший погляд. І програми розслідувань корупції можновладців в обох закладах – це тільки найочевидніше.

Вперше я посміхнувся після оприлюднення проекту бюджету 2018, побачив порівняльну таблицю фінансування установ з держбюджетом за 2017 і 2018 роки. Збільшено в ньому було бюджети на утримання (підтримку) всіх бюджетних установ (включно з АП та МІП).

І тільки в двох випадках фінансування було суттєво зменшено: НАБУ і… НСТУ.

Що ж, гарна компанія, подумав я. Поборемось.

Коли атаки на НАБУ посилились, смішно мені вже не було. Тому що – так вже збіглося – посилювались атаки і на нас. Але, думалось, хіба ж то порівняєш. НАБУ тиснули силовими методами, НСТУ – всього лише цькуванням ботами в мережах та фінансовими методами.

Коли ми дивилися на рівень підтримки НАБУ урядами та політиками західних партнерів України – то могли тільки заздрити: НСТУ про таку підтримку залишається хіба що мріяти.

Дарма я так думав.

На скані – лист підтримки Суспільного мовника, підписаний послами 20 країн Європи та США і адресований всім учасникам бюджетного процесу. Посли закликають Український уряд та политиків до належного фінансування НСТУ задля подальшої реформи установи. Західні країни добре розуміють роль та питому вагу незалежних медій в становленні демократії.

Сталось так, як сталось. Силову атаку на НАБУ тимчасово припинено; фінансова атака на НСТУ закінчилась прийняттям бюджету України на 2018 рік, де фінансування НСТУ зрізано вполовину проти законного.

Так, НСТУ поки не настільки на вістрі суспільної уваги. Так, канали НСТУ мовлять не гучно і не скандально. Так, важливість реформи старої системи державного, що просувається повільно, але невпинно - не настільки очевидна країні зараз. І навіть розуміння необхідності існування Суспільного мовника в країні поки немає, ані в елітах, ані у громадян. У перших воно навряд чи і з’явиться – політики зазвичай не зацікавлені в свободі слова (допоки не опиняються в опозиції). Громада ж 25 років живіться комерційними мовниками і їй немає з чого усвідомити, що щеплення робиться не для того, щоб вилікуватись, а для того, щоб не хворіти.

Але реформу не може і не має бути зупинено.

І не буде.