Економіка України: від минулого до майбутнього
Потрібно формувати нову модель нашого економічного існування та не триматися за минуле
Я як підприємець, бачу, що Україна, на сьогодні, стоїть на економічному роздоріжжі, шукаючи власну модель економічного розвитку. Це дуже важливий вибір, адже від вектору нашого економічного руху залежить не тільки позиція нашої країни в світі, але й наше подальше майбутнє. Ми всі пам’ятаємо, що політика - це продовження економіки і навпаки. Тому великою мірою, від наших економічних успіхів буде залежати суб’єктність України на геополітичній мапі. Для Україні залишається все менше часу, щоб наростити економічні м'язи та почати диктувати власні умови на світовій арені.
Досвід за чотири роки після Революції Гідності показали, що «бити на жалість» в сучасному світі – не дуже ефективний засіб, щоб захищати свої інтереси. Якщо ти слабкий, частина твоєї території анексували, на інший йде війна – це не гарантія того, що навіть твої формальні союзники раптово стануть альтруїстами, забувши про свої власні національні інтереси. Сучасний світ дуже цинічний і Україна має прийняти цю реальність. В умовах боротьби нашої країни за існування ми повинні чітко усвідомлювати власні національні інтереси та будувати таку економіку, що забезпечила б процвітання всім українцям.
Займаючись підприємницькою діяльністю, я гостро відчуваю загальну економічну ситуацію в країні. На даний момент, я бачу ситуацію як стабільно погану. Ми не дуже вдало закінчили минулий рік. Україні не вдалося виконати основні макроекономічні показники, закладені в бюджеті. Аналогічна ситуація може повторитися і в 2018 році. До того ж, тривають проблеми у співпраці з МВФ. Реформи в Україні продовжують буксувати. Політика існування країни на іноземних позиках - це явно не те, що може забезпечити процвітання. Про МВФ я згадав, тому що ця організація є світлофором для західних інвестицій. Якщо вона дає транш країні – в неї можна вкладати гроші. Якщо заморожує – значить, в економіці щось не так. Європа і Америка зацікавлені інвестувати в Україну. Але вони не будуть робити цього, поки в країні процвітає корупція. Економіка реагує на справи, а не на слова. Загалом, я бачу за показниками, що ситуація не як не покращується.
Але все ж, наше становище не настільки безпросвітне, щоб не було можливості зробити економічний прорив. Дуже важливо розуміти, що ми в світі не єдині, хто стикався з подібними проблемами. І впадати у відчай не варто. Необхідно просто якісно проаналізувати економічний досвід тих країн, які вийшли з економічного занепаду і побудували конкурентоспроможну економіку.
«Азіатські тигри»: Південна Корея, Тайвань, Сингапур – вони мали дуже обмежений обсяг ресурсів, але вони спромоглися стати провідними країнами світу за цілою низкою показників. Звичайно? у відповідь можна почути, що потрібно враховувати інше географічне положення, інший менталітет, інший історичний досвід й особливо інших сусідів. Але поряд з нами знаходиться Польща. Минулого року журнал The Economist назвав економічну ситуацію в цій країні – «Новим золотим століттям Польщі». Польща за темпами зростання може претендувати на звання економічного лідера Європи. Вона в кращій економічній формі, ніж була за останні 500 років. Польщі вдалося перевершити всі попередні досягнення. Нинішнє покоління поляків має найвищі доходи за всю історію країни. До того ж дуже скоротилася економічна дистанція з розвиненими країнами Заходу. Не на багато гірше себе почувають і інші країни колишнього соцтабору, а також деякі колишні Союзні республіки.
Звичайно, у кожної країни свій шлях і свої особливості. Це як в бізнесі: кожна справа має свої тонкощі і пряме копіювання чужого досвіду далеко не завжди спрацьовує. Особливо враховуючи, що часи змінилися. Ми існуємо вже в новій економічній реальності, коли відбувається нова індустріальна революція і формується так звана «індустрія 4.0». Її розглядають як парадигму майбутнього. Робототехніка, штучний інтелект, інтернет речей, висока персоніфікація кінцевих товарів і послуг, кібернетизація рутинних операцій тощо – всі ці сфери бурхливо розвиваються і будуть розвиватися упродовж ХХІ століття. При сучасному розвитку світової науки і технологій, звичайна для нас конкуренція товарів та послуг втрачає свою вагу, в той же час все більш жорсткою стає конкуренція моделей і систем керування. Ключовою стає саме ефективність бізнес-моделей і такий критерій можна використовувати і на загальнодержавному рівні.
Потрібно формувати нову модель нашого економічного існування, не триматися за минуле, тобто за ті галузі, що повністю застаріли і вже неефективні. З іншого боку, потрібно вкладати гроші та зусилля в ті сектори економіки, що показують найкращі результат : інтегрувати високі технології і надсучасні бізнес-моделі. Необхідно зрозуміти, що українській економіці, щоб забезпечити конкурентоспроможність на глобальному насиченому ринку, самі по собі не допоможуть ніякі інвестиції, кредити і навіть створення сприятливого економічного середовища. Потрібен комплексний підхід та стратегічне мислення.
Коментарі — 0