В цьому весь Саакашвілі: смертний бій з олігархією з перервою на обід

Коли я уявляю, як Міша пробує домовитись з Юлєю, Садовим, Гриценко та «...примкнувшими» про «...рішучі дії», розумію - якого масштабу розчарування чекає ту половину співітчизників, які вже собі намріяли.

Буря, натиск, шторм - це усе дуже добре. Але, без відповідного розвитку наступу, вийде пшик. Такі речі робляться на раз.

Треба було одразу кувати залізо, пока гаряче, підійматися на хвилі. Оголошувати Львів «центром спротиву», «збирати національний марш свободи» на Київ, випереджати владу у темпі, змушувати з остраху робити помилки, які б лише збільшували кількість прихільників, шантажувати силовиків, паралізовувати їх масштабами, перетягувати на сторону «народу».

Але вийшов пшик. І у цьому - весь Міша: буря, натиск, харизма, фурор, але потім, коштовний готель з доброю кухнею. Смертний бій з олігархією з перервою на обід.

До того ж - з ким розвивати? Кадри гублять все. Потонули в нарадах, довго ділили портфелі, і як завжди, вирішили «...не піддаватися на провокації».

Ах, Ненька, що ж тобі так не щастить?.. Ніяк не вдається визначитися - хто гірше - узурпатори чи рятівники?

Я належу, як гарно зазначила Анна Маляр, до репресованої ідіотськими волевиявленнями більшості (яка нам наобирала і узурпаторів, і рятівників) політичної меншості, що має дивитися на усе це лишенько з обох боків.

Шановні співвітчизники, що намріяли! Неможливо не поважати вашу світлу мрію про Україну без корупції. У мене така сама. Але, чому ви раз за разом клеїте цю мрію на усякий непотріб?..

Тепер ситуація для рятівників може бути виправлена лише через провокацію на кшталт брутального побиття студентів.

В іншому випадку, революція розійдеться по хатах від нудоти. З'явилися, одначе, ті, хто вважає, що справу буде зроблено «...системною роботою». Так. Я пам'ятаю одну таку роботу: Віті з Юлєю: 2004-2006.