Вандали на Банковій. Чому не зреагували правоохоронці?

Маючи майже 6-ти річний досвід у комунікаціях МВС України, а до того багаторічний досвід репортерської роботи, зокрема на фронті та на різноманітних вуличних акціях, зокрема Майдані, кілька думок про хуліганські витівки під ОПУ увечері 20 березня.

1. В усі часи за усіх Президентів України не тільки сама історична монументальна споруда на Банковій, але і площа, і вулиця були закриті для вільного доступу і тим паче протесту. Її завжди охороняли як зеницю ока. Пригадую часи, коли проста телевізійна зйомка там була неможлива. Відкривши Банкову для вільного доступу усіх пішоходів і протестуючих, чинний Президент ніби як показав, що йому немає чого боятися, а з іншого додав клопотів Управленню держохорони і МВС.

2. Ефективність їхніх дій визначаються суто результатом. Він досягається не тільки наявними силами, спецзасобами, зброєю, оперативними даними, але й інтелектом керівників сил правопорядку. Саме вони визначають, які інструменти, коли і у який спосіб застосовувати. Мирний протест, без зброї - святе конституційне право українців. Унікальний і, на жаль, трагічний досвід Майдану – Революції Гідності, боротьби з російською агресією, активна співпраця з європейськими партнерами всі постмайданні роки виробили у керівництва МВС і Нацполіції чіткі, законні, цивілізовані алгоритми дій на масових акціях. Їхня парадигма проста - спочатку думаємо, потім діємо.

3. Аналіз публічної та оперативної інформації суботи показав, що будуть, «двіжувати» і «запалювати». Прогнозували, що споруді, скоріше за все буде нанесено певну шкоду. Але мети, сил і спроможностей її частково чи повністю знищити чи захоплювати правопорушники не мали. Відтак був вибір: дозволити їм бешкетувати чи припиняти правопорушення поліцейськими заходами примусу, зокрема фізичною силою.

4. Оперативні відомості свідчили: правопорушники, організатори акції, її відкриті і тіньові натхненики хочуть і прагнуть сутичок з силами правопорядку. Їх у районі ОПУ було достатньо (кілька тисяч), щоб припинити будь який безлад. У такому разі неминуче були би потерпілі як серед поліції(гвардії) так і серед учасників акції. Більшість з них все таки протестували мирно, за що їм велика подяка. Перша і єдина спроба висування групи поліцейських до центрального входу ОПУ з метою припинити наругу (пошкодження шляхом підпалу) над державними символами - масивною мідною табличкою «Президент України» із гербом показало: правопорушники активно протидіють, кидають у поліцію піротехніку, вибухові пакети, готові до бійки і прагнуть її. Провокують поліцію на застосування сили. Із подальшим неодмінним звивнуваченням МВС у кровопролитті. Було прийнято мудре рішення - відсунути посилену групу поліцейських на відстань, не в‘язуватися у бійку і дати таки правопорушникам вчинити заплановане. Аби були очевидні їхні наміри і цілі.

5. Таким чином правопорушники безперешкодно вчинили хуліганство, задокументували самі себе кілька разів, будуть притягнуті до кримінальної відповідальності. А головне – відштовхнули від себе чималу кількість потенційних прихильників. Звісно така зухвала вандальна шкода нанесена фасаду історичної споруди на Банковій не могла у страшному сні наснитися жодному з Президентів, які тут коли небудь працювали. Але це мінімальна допустима шкода порівняно з потенційною, яку вони хотіли спровокувати.

6. Отже завдяки витримці, досвіду і мудрості керівництва МВС і Національна поліція України вдалося досягти ефективного результату притаманного для європейськоі правоохоронної традиції

7. P.S. Хоча тактика дій європейських правоохоронних органів набагто жорсткіша у такому випадку.

8. P.p.s якісна судова реформа – необхідна і життєво необіхідна.