Визнання США окупації Криму Росією: який зі сценаріїв є найгіршим

Трохи не розумію оцього надмірного галасу по декларації Білого дому на додачу до підписання оборонного бюджету на 2019 рік. Тої декларації, де Білий дім сказав, що в пункті про невизнання окупації Криму РФ (1241) Конгрес перевищив свої повноваження і заліз в прерогативу виконавчої гілки влади.

Перше. Декларація стосувалася декількох десятків положень Акту про оборонні витрати США на 2019 рік. Це нормальна практика, яка була і при Бараку Обамі, коли Білий дім каже Конгресу, що ось тут ми із вами не згодні, ви залізли туди де не ваші прерогативи. Тобто тут більше чисто формальність. Виконавча гілка влади захищає свої прерогативи по Конституції.

Друге. В те, що США колись де-юре визнає російську окупацію Криму теж дуже і дуже слабко віриться. Не із за того, що в Вашингтоні так сильно люблять Україну. Визнати де-юре окупацію Криму це створити такий прецидент глобального масштабу, який дуже дорого може обійтися американцям. в США і так ось дії РФ по Криму порівнюють із діями КНР в прибережних морях східної Азії. Визнай Вашингтон Крим де-юре російським це тоді КНР може силою захоплювати острови Сенкаку/Даоюйдао, Тайвань чи ті острови Південно-Китайського моря, які їй не належать і вимагати в США визнання факту окупації.

Третє. На місці офіційного Києва треба боятися найбільше не де-юре визнання Вашингтоном окупації Криму РФ, а де-факто. Тобто формально США буде і далі розповідати про невизнання окупації Криму Росією, буде нам одно нагадувати про Кримську декларацію Державного департаменту, а при цьому норм вибудовувати відносини із РФ, де це буде її інтересам відповідати. Може іще бути розмін Донбасу на Крим - переконати Москву вийти із Донбасу за де-факто визнання приналежності за РФ Криму.

Оцей сценарій найстрашніший. І тут не треба ні публічних декларацій незгоди із Конгресом чи де-юре визнання окупації. Але в нас якось не хочуть його помічати, трактуючи ту ж Кримську декларацію Державного департаменту тільки так як вигідно нам. А документ по суті може бути фіговим листком, який прикриватиме зміну політики зовсім не на нашу користь.

Читайте також: Чий Крим: Трамп засумнівався?