Контрнаступ 2023. Чому все відбувається так, а не інакше

Оскільки нас іще чекає багато публікацій на західних майданчиках чому кампанія 2023 року пройшла так а не інакше, то спробую діяти на випередження в плані сприйняття нашими співгромадянами.

Параметри кампанії 2023 року почали закладатися як раз рік тому – протягом жовтня-грудня 2022 року. Московія покладаючись на відкриті погрози неконвенційної ескалації виграла критичний час і провела комплекс заходів, який дозволив сформувати систему координат поточної кампанії. А саме шляхом мобілізації і доволі організованого відведення сил із правобережної Херсонщини вдалося стабілізувати та скоротити лінію фронту при цьому пропорційно довжині лінії фронту кількість сил збільшилася порівняно із періодом весна-літо 2022 року. Паралельно ж московити почали масово створювати підготовлені в інженерному відношенні лінії оборони.

Україна в той же час не мала достатньо сил і засобів, щоб тиснути далі. Ми і так перевершили всі очікування в вересні-листопаді 2022 року – консенсус прогноз кінця серпня 2022 року був на те що буде патова ситуація на лінії фронту в 1 тисячу км. Ми ж змогли на флангах фронту розбалансувати різними способами систему оборони противника і визволити правобережну Херсонщину і майже повністю Харківщину. Але це радше через експлуатацію помилок і вразливостей противника, а не через те що Сили оборони готували до наступу наші партнери шляхом передачі відповідних обємів допомоги. Тому в контрнаступах ми швидко пройшли кульмінаційну точку далі якої не могли піти обєктивно.

Головний принцип на війні це не давати противнику перепочити, наносячи відповідний рівень ураження спочатку в обороні а тоді і в наступі так щоб він не міг оговтатися. Московія ж рік тому погрозами неконвенційної ескалації і комплексом заходів (перегрупування, мобілізація, інженерна підготовка позицій) створила ту реальність із якою наші Сили оборони стикнулися в 2023 році.