Резолюцію ООН щодо Криму: аналіз голосування

Аналіз голосувань за резолюції по Криму завжди дуже цікавий. Румунія - ЗА. Які б не були наші дискусії щодо певних чутливих тем( як закон про освіту), в ключових питаннях прав людини і поваги до територіальної цілісності та суверенітету країни ЄС завжди займають спільну позицію. 

Проти, утрималися багато африканських і латиноамериканських країн , з якими ще з часів СРСР Москва має особливі стосунки - часто еліти цих країн закінчували вузи в РФ і ще з часів фінансової радянської допомоги країнам третього світу, за звичкою, дивляться в бік Кремля...

Через певні власні питання (наприклад, Тибет) деякі країни традиційно ніколи не голосують за резолюції , що стосуються прав людини. Вірніше, голосують проти. 

А от з Білорусією і Казахстаном питання складніше- вони посилаються на союзний договір з РФ, який зобов'язує до спільної позиції в міжнародних організаціях. Але з Білорусією все ж пікантна ситуація - саме в Мінську відбуваються переговори по мирному врегулюванню ситуації і на Донбасі, країна претендує на статус нейтральної і певну миротворчу місію. Статус нейтральності, а не підігрування Кремлю, тоді має зберігатися на всіх майданчиках і під час всіх голосувань. Не втомлююся повторювати цю позицію, і вважаю такі голосування Білорусі - саме в контексті її претензій на миротворчу місію - некоректними. Деяким країнам СНД вистачило сміливості не голосувати, їх представники просто вийшли з зали - і це вже крок вбік від Москви, в правильному напрямку, до своєї справжньої незалежності.