Для дешевшого газу не треба нічого здавати

Післязавтра Віктор Янукович вперше в якості Президента України відвідає Росію. Там, за його словами, він збирається підняти питання перегляду газових контрактів, аби домогтися «справедливої» ціни на газ для України.

Як відомо, «Газпром» вже неодноразово формулював свою негативну позицію щодо перегляду контрактів. Втім реалії такі, що російському монополістові доводиться йти на поступки в плані більш гнучкої цінової політики для низки європейських країн. Це перш за все стосується перегляду довгострокового контракту з німецькими компаніями, де досягнуто як перегляду в бік пом’якшення принципу «бери чи плати», так і в плані корегування експортної ціни російського газу для постачання німецьким компаніям.

Це саме «Газпром» буде змушений зробити і з низкою інших європейських компаній, оскільки він втрачає позиції через наплив на європейський ринок більш дешевого скрапленого газу і газу від конкурентів Росії – Норвегії та Алжиру. Український ринок є для «Газпрому» одним із найбільших в Європі, тому в цьому контексті російський монополіст мав би йти на поступки.

Російська сторона при підписанні контрактів 2009 року декларувала принцип рівноправного підходу як до європейських, так і до українських партнерів. Цей принцип має бути збережений: за послабленням для європейських партнерів має слідувати послаблення і для України.

Тому Вікторові Януковичу не потрібно відразу щось здавати в обмін на дешевшу ціну. Слід просто використати арсенал тих юридичних можливостей, які відкриваються у зв’язку з новими реаліями на газовому ринку.

Європа сьогодні отримує значно більше можливостей імпортувати дешевший скраплений природний газ. Цей напрям буде розвиватися, особливо з 2011 року, коли Катар введе в дію нові потужності із виробництва скрапленого природного газу, які практично в чотири рази збільшать його відповідний нинішній потенціал. Тому «Газпром» потрапляє у доволі проблемну ситуацію і має йти на поступки для того, щоб зберегти ринок. А для цього його цінова політика має бути гнучкою.

Звичайно, в Росії чудово розуміють, що за 20 років Україна так і не створила технічних можливостей для диверсифікації джерел постачання газу. Тому в Москві будуть насмішкувато дивитися в український бік і говорити: якщо хочете дешевшого газу, будь ласка, беріть його, якщо зможете. А такої можливості, на жаль, в України немає. Тому що всі уряди, зокрема й два уряди, які очолював сам Янукович, не займалися питанням диверсифікації, віддаючи перевагу тому, щоб намагатися виторгувати дешевший газ. Тепер цей бумеранг прилетів назад.

Втім якщо сама Росія декларує рівноправні підходи, то ми повинні цим користуватися: чітко стояти на правових засадах, використовувати економічні реалії, які відкрилися, і наполегливо проводити власну лінію, нічого не здаючи. Інакше можна повторити долю бацьки Лукашенка: щось здати Росії, а потім знову опинитися перед тими саме загрозами з її боку.

Михайло Гончар – директор енергетичних програм Центру «Номос»