Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Трамп схвилював усіх планами щодо Путіна: чого чекати Україні

    • Олександр Хара

      Експерт-міжнародник

    • Розсилка
    Трамп схвилював усіх планами щодо Путіна: чого чекати Україні
    Фото: Artwork by Lush, allthoseshapes.com

    Про значення можливої зустрічі Трампа і Путіна для України

    Американські та європейські ЗМІ повідомляють, що вже на початку або в середині липня президент США Дональд Трамп може зустрітися з російським колегою Володимиром Путіним. Їхня зустріч може відбутися або після саміту НАТО в Брюсселі, який пройде 11-12 липня, і подальшого візиту Трампа в Лондон, або ще до саміту, що навряд чи схвально сприймуть європейські союзники Сполучених Штатів. Зокрема, британська Times стверджує, що ймовірність зустрічі Трампа з Путіним до саміту НАТО хвилює британський уряд.

    Бажання Трампа зустрітися з Путіним має певну історію, незважаючи на токсичність самого Путіна і Росії. Пан (спецпрокурор Роберт) Мюллер (який веде розслідування втручання РФ у вибори президента США) вже на фінішній прямій, коли він буде все більше і більше викликати в суд тих людей, які можуть дати свідчення проти Трампа. Це перше.

    А другий момент – це, природно, розвиток успіху саміту з Кім Чен Ином, як це подається Трампом і його колегами за Республіканською партією. Історичність саміту дійсно є, але він точно нічого кардинально не вирішив. У будь-якому випадку це позитивно позначиться на підтримці республіканців електоратом на виборах, які відбудуться у листопаді. Відповідно, якби Трамп записав собі в актив ще й зустріч з Путіним і теж досяг би якогось взаєморозуміння, підписали б якийсь папірець, що "все буде добре і вирішиться мирним діалогом", це було б для нього позитивно – як шоумен Трамп міг би це розкрутити.

    Британці і, зрозуміло, німці, переживають, що тепер у них занадто багато точок, де їхня думка розходиться з американською. Причому таких, де Америка займала лідируючі позиції. Це елементи волюнтаризму, які ми спостерігали в питанні виходу з іранської угоди. А в питаннях північнокорейської проблеми європейців взагалі ніяк не поставили до відома... Не може не викликати тривогу, що Трамп може врозріз із трансатлантичними інтересами зробити кроки, які йому здаються правильними, незважаючи на те, що вони можуть бути контроверсійними.

    Це особливо важливо напередодні саміту НАТО. З одного боку, Трамп зіграв позитивну роль, критикуючи європейців і підштовхуючи їх більше платити за свою безпеку. З іншого боку, всі ж пам'ятають, що він говорив, що НАТО – це взагалі застаріла структура, яка незрозуміло навіщо потрібна. А також, що НАТО – один з винуватців того, що відбувається з Росією. Давайте згадаємо його слова, що американські збройні сили провокують Кім Чен Ина. Грубо кажучи, риторика Трампа кардинально підриває і моральний стан в збройних силах США, і відносини з союзниками.

    Так звану алхімію в стосунках Трампа з Терезою Мей і Еммануелем Макроном ніяк не можна конвертувати в якісь політичні та економічні преференції для Великобританії і Франції та ЄС в цілому. У тих же обіцяних тарифах Трамп не збирається робити ніяких винятків, якщо європейські партнери не підуть на поступки. Все це разом дає цілком зрозумілі підстави з обережністю ставитися до зустрічі Трампа з Путіним.

    Тим більше, якщо подивитися, з яких питань можуть були прийняті якісь компромісні рішення. Навряд чи може бути щось прийнято у стратегічних питаннях, оскільки американці вважають, що росіяни порушують Договір про РСМД (про ліквідацію ракет середньої і малої дальності, - "Апостроф"), Росії не подобається система ПРО – тут американці вже не відступлять. Щодо Сирії все більш-менш зрозуміло: ніякого просування не буде, не на часі вирішувати остаточно. Щодо Ірану в американців і росіян різні позиції, але Росія не може грати позитивну роль. Тому за великим рахунком розрив угоди зменшив кількість точок дотику між США і Росією. Щодо Північної Кореї – те ж саме. Росія залишилася поза рамками переговорів. Залишаються Україна і НАТО.

    Щодо України теоретично можливий якийсь компроміс – можливо, щодо миротворців. Ми знаємо про чутки, що Трамп сказав, що Крим швидше російський, тому що там розмовляють російською. Я серйозно б їх не сприймав, бо є Конгрес США, який не дозволить порушити міжнародне право і абсолютно логічну позицію Сполучених Штатів з цього питання. Теоретично можуть бути якісь зрушення щодо Донбасу – природно, за рахунок збільшення тиску на Україну, а не на Росію. Якщо ми говоримо з точки зору реальної політики, підхід, коли великі нації з великим військовим та іншим потенціалом вирішують за маленькі нації, домовляються про якісь загальні правила, підійшов би Трампу.

    Він із симпатією ставиться до різних диктаторів, авторитарних лідерів. Уже пожартували, що після 40 хвилин спілкування з Кім Чен Ином Трамп сказав, що у нього з ним склалися хороші відносини, і той – цілком талановита молода людина. А за фактично 500 днів перебування при владі Трамп не зміг вибудувати нормальні відносини з країнами, які були союзниками США протягом десятків років.

    Будемо сподіватися, що команда з питань національної безпеки – зокрема (радник Джон) Болтон і (міністр оборони Джеймс) Меттіс – зможе переконати Трампа, що домовитися з Росією над головою України не є правильним шляхом. Навіть з точки зору категорій реальної політики Росії не можна віддавати Україну або послаблювати тиск на Москву. Оскільки, по-перше, Росія нічого не може запропонувати взамін. А по-друге, це посилення Росії, яка вимагатиме поблажок в інших місцях.

    Джерело: Апостроф

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Дмитро Орєшкін
    Дмитро Орєшкін

    Російський політолог

    Мустафа Найєм
    Мустафа Найєм

    Народний депутат

    Микола Сунгуровський
    Микола Сунгуровський

    Директор військових програм Центру Разумкова

    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    Тарас Возняк
    Тарас Возняк

    Головний редактор незалежного культурологічного журналу «Ї»

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ