Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Три простих кроки для зупинення збройного протистояння

    • Ігор Кабаненко

      Адмірал, експерт з питань оборони та безпеки

    • Розсилка
    Три простих кроки для зупинення збройного протистояння
    Фото: Reuters

    Про революції та військову справу...

    Мабуть, розчарую прибічників традиційної для України революційної риторики крайніх роківсу статті піде мова не про політичні, а про технологічні революції. Все просто: демократичний спосіб життя вимагає технологічних новацій та їхнього втілення в життя. Це одне з правил існування демократії і традиція продуктивного використання людської різності (diversity) для розвитку нації та держави, по суті — перевага демократії перед іншими політико-економічними моделями.

    На жаль, у нашій країні зазначене не стало сталим правилом владного менеджменту. Чому таке твердження? Тому що надбання нової технологічної революції на базі новітніх технологій штучного інтелекту, людино-машинних, робото-, біо- та інших, що правитимуть бал у найближчі десятиліття, м’яко кажучи, не є владним пріоритетом в Україні і не є на слуху політичного бомонду.

    Парадокс: у нас класні вчені, інженери і технологи, бачив безліч українських студентів у найкращих технологічних вишах Заходу, але більшість із них шукають самореалізації за кордоном. Звичайно, тут грає свою роль фінансова мотивація — в цивілізованому світі за професійну мозкову діяльність непогано платять. Але візьму на себе сміливість стверджувати, що питання ширше, ніж кілька тисяч доларів чи євро в гаманці, — так, це теж важить, але не тільки. Визначальним все одно є затребуваність професіоналів хай-тек у власній країні, тобто умови й можливості для самореалізації. Така природа цієї діяльності: без державної підтримки — законодавчої, цільової ресурсної/грантової, адміністративної, лабораторної, побутової та інших у сфері сучасних високих технологій нічого не робиться. «Плакав», коли відвідував один із провідних технологічних університетів Норвегії — це космос щодо апаратури, обладнання та просто фізичних умов для досліджень з виходом на веранду в чудовому лісовому масиві...

    У воєнній сфері ще складніше. Експерти називають зростаючу сьому технологічну революцію у воєнній сфері революцією систем з автономними спроможностями. Не знайомі слова? Але це — реальність. Хочемо цього чи ні, але сьома революція набирає обертів і надає величезні переваги тій стороні, яка опановує нею.

    ОК, скажуть скептики, та ми ж якраз туди і рухаємося — ось наш ІТ-сектор демонструє світовий рівень знань і навиків! Розчарую: інформаційна (шоста) технологічна революція вже відбулася і перейшла у стан впровадження її результатів провідними країнами світу, в тому числі за рахунок українських фахівців, які працюють за кордоном чи на закордон, водночас в українській оборонці її імплементаційна частина є вкрай обмеженою. Не слід захоплюватися ілюзіями: ми «застрягли» в п’ятій (ракетній) мілітарній технологічній революції зі своїми особливостями, зав’язаними на технології світових війн ХХ століття (четверта революція): комбіновано-стрілецьке, артилерійське озброєння та інші види реактивної зброї, броньовані маневрені засоби, кораблі та авіація з артилерійським і бомбовим навантаженням...



    Чим це загрожує? Головне — проблемами зниження ефективності зав’язаних на четверту-п’яту мілітарні революції компонентів ведення війни (не лише фізичного, а й концептуального і бойового духу). Не лише нова генерація війни, а й уся історія війн свідчить про стійку тенденцію боротьби стратегічних противників за ефективне використання надбань технологічних революцій у воєнній сфері — саме це в минулому відіграло вирішальну роль в досягненні більшості воєнних перемог однієї сторони над іншою.

    Є й інший аспект: з історії відомо, що коли мілітарна технологічна база противників приблизно однакова, особливо польова, війна малої та середньої інтенсивності може тривати роками. У цій війні, що йде на виснаження, ключовим є кількість ресурсів — людських, матеріальних, фінансових. У подібній ситуації перебуваємо ми зараз, але вона не буде константною — все одно виграють технології vs ресурси. Технології більш впливові на усунення причин та результатів конфлікту, також вони мають конкурентні переваги перед ресурсами. Не вдаючись у професійні деталі, стверджую: системи з автономними функціями на базі робото-технологій, штучного інтелекту і людино-машинного об’єднання спроможні адекватно діяти в традиційних (повітряно-космічне, наземне, надводне й підводне) та новітніх середовищах збройної боротьби (кібернетичне, інформаційне, енергетичне та ін.) можуть суттєво допомогти зупинити гарячу фазу війни на сході і вийти з формату збройного протистояння. Ці системи можуть змінити (і вже змінюють) традиційний характер війни. І це виключно питання новітніх технологій.

    Поінформований означає озброєний. Не маючи претензій на істину в останній інстанції, пропоную владі три доволі простих кроки для формування технологічної бази зупинення збройного протистояння:

    По-перше, створити умови для високотехнологічного стрибку в оборонній сфері. Мова про глибоке професійне розуміння на рівні державного менеджменту того, що залучення сучасних високих технологій суттєво підвищує шанси України вистояти й укріпитися. Варто розпочати з професіональних кадрів, законодавчого закріплення приватно-державного партнерства у сфері оборонних технологій і збалансованих тактико-технічних вимог.

    По-друге, потрібна система державної підтримки впровадження світових новітніх технологій оборонного призначення і подвійного використання, впровадження — ключове слово. Будьмо відверті: оборонні інвестиції Заходу зайдуть не на обіцянках — лише на взаємній довірі, спільних цінностях і способах їхнього захисту. Саме над цим в Україні слід системно працювати.

    По-третє, перевагу в оборонних R&D та їхній реалізації надавати SМЕ (Small and Medium Enterprises), тобто малому і середньому бізнесу — не гнобити його і не витісняти з ринку, а всіляко підтримувати, бо саме SМЕ створюють нові можливості у сфері високих технологій з найкращім співвідношенням ефективність/вартість. Досвід американської DARPA та Промислово-дорадчої групи НАТО в зазначеному контексті є дуже корисним, його доцільно використати в Україні.

    Щиро бажаю новообраній владі вивчити цей та інші уроки недалекого минулого...

    Джерело: День

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Сергій Фурса
    Сергій Фурса

    Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital

    Віктор Каспрук
    Віктор Каспрук

    політолог

    Мустафа Найєм
    Мустафа Найєм

    Народний депутат

    Павло Казарін
    Павло Казарін

    Журналіст

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ