Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Повернення Росії до ПАРЄ: до чого готуватися Україні

    • Микола Капітоненко

      Експерт Міжнародного центру перспективних досліджен

    • Розсилка
    Повернення Росії до ПАРЄ: до чого готуватися Україні

    Про наслідки повернення російської делегації в ПАРЄ

    З самого початку відсторонення російської делегації значна частина європейців, і не тільки депутатів, вважали, що діалог з Росією треба підтримувати, і що Рада Європи і Парламентська асамблея, зокрема, існує якраз для того, щоб включати різні сторони конфлікту, слухати їхню думку, влаштовувати дискусії, а не для того, щоб ізолювати їх і виключати з роботи. Бо в довгостроковій перспективі такий шлях призвів би до того, що Росія припинила б брати участь у Раді Європи, й інструментів тиску на Росію фактично не залишилось би.

    Вихід України із ПАРЄ або призупинення роботи в інших органах цієї організації – це слабка відповідь, яка веде до погіршення позиції України як у двосторонньому рівні проти Росії, так і в цілому - в європейській політиці. Такий інструмент, як Рада Європи, набагато важливіший для України, ніж Україна для Ради Європи. Україна є слабкою стороною в асиметричному конфлікті. Слабкій стороні завжди вигідно мати доступ до міжнародних організацій, до різного роду посередників у конфліктах. Ми зацікавлені співпрацювати з міжнародними інституціями і пов'язувати Росію різного роду зобов'язаннями, які вона схильна порушувати.

    Стосовно заяви української делегації, що головним локомотивом повернення Росії до ПАРЄ була Німеччина, то варто зазначити, що сприйняття України і ситуації, яка виникла у зв'язку з анексією Криму і війною на Донбасі, завжди було складним. Підтримка України завжди була обумовлена низкою факторів. І в Німеччині особливо помітним було прагнення окремих політичних сил і широких верств населення до діалогу з Росією і до політики так званого розуміння інтересів Путіна. Тому нічого нового не трапилося. Інша річ, що ці тенденції поступово у Німеччині посилюються зі зміною політичного ландшафту у самій країні, і стають більш відчутними і потужними голоси тих, хто хоче знаходити різні форми діалогу з Росією.



    Але я не думаю, що це можна спроектувати на ситуацію в ПАРЄ, бо це думка парламентарів, а не консолідована позиція уряду. Це, з одного боку, добре для нас, а з іншого – не дуже добре, оскільки офіційна риторика німецького уряду є більш проукраїнською, ніж погляди різних депутатів і політичних сил. Якщо Німеччина займає завдяки ролі канцлера Ангели Меркель дуже проукраїнські позиції – і режим санкцій, і українське бачення "мінського процесу", й ініціативи, пов'язані з миротворцями, а от опозиція, експерти та депутати частіше займають позицію, ближчу до Росії.

    Наша лінія поведінки в ПАРЄ має відійти від драматизації можливого повернення російської делегації до повноцінної роботи. Ми маємо не робити з цього трагедію, а підготуватися до роботи в нових, дещо більш складних для України умовах. Але буде корисніше, якщо ми навчимося обстоювати свої погляди, змінювати і вдосконалювати свою аргументацію за присутності російської делегації. Якщо ми навчимося цьому, наша багатостороння дипломатія буде більш ефективною.

    Конфлікт між Україною та Росією більш-менш задовольняє всіх, є ситуацію з найменшим ризиком. Цей статус-кво сформувався достатньо давно – я думаю, роки три тому. Відходити від нього для кожної сторони надто невигідно, ризиковано, і незрозуміло, яких можна досягти політичних цілей за допомогою будь-якої ескалації. Тому, скоріше за все, незалежно від того, як будуть розвиватися події в ПАРЄ, конфлікт залишиться в напівзамороженому стані, в якому він є сьогодні.

    Доки ми не сформулюємо і не погодимо з ключовими великими державами, які мають свій інтерес у цьому конфлікті, якийсь альтернативний план управління конфліктом, виходити з Мінських угод для України надто ризиковано.

    Джерело: Апостроф

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Денис Казанський
    Денис Казанський

    Журналіст

    Дмитро Ярош
    Дмитро Ярош

    Народний депутат України

    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    Сергій Фурса
    Сергій Фурса

    Спеціаліст відділу продажів боргових цінних паперів Dragon Capital

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ