«Угорський район» в Закарпатті – шлях до фрагментації України

У   якийсь дивний спосіб збіглося те, що президент Володимир Зеленський хоче запровадити національні референдуми про затвердження змін до Конституції, про зміну території України, щодо питань загальнодержавного значення, втрати чинності якогось із законів та створення «угорського району» в Закарпатті. Складається враження, що чинна в Україні влада починає діяти ніби за планом Кремля, і хоче фрагментувати Україну. На таке не наважився жоден попередній президент, навіть Янукович, але за Зеленського сьогодні виявляється можливе все.

Оскільки не можна виключати, що після цього «угорський район» попросить автономію, а потім все може бути, як і з українським Кримом. Для початку район, потім автономія, потім незалежність, а далі приєднання до Угорщини на правах повноцінної адміністративної одиниці цієї країни. Цікаво, чи вже є в Угорщині «український район»? Чи на Банковій вважають, що капітуляція перед Будапештом найкращий метод покращити українсько-угорські взаємини?

Питання угорської меншини в Україні не нове, і воно потребує комплексних підходів, розуміння та толерантності з обох сторін. Але всього цього  Будапешт чому очікує тільки від Української держави, намагаючись досягнути потрібних для себе результатів шляхом тиску і шантажу.

На жаль, прем’єр Угорщини Віктор Орбан, який є прихильником і союзником російського диктатора Путіна, в переговорах з Україною щодо «угорського питання» запозичив «методи» свого кумира і відмовляться від них не має жодного бажання. Перетворивши цим завжди толерантне Закарпаття, на потенційну «політичну гарячу точку».

Варто пригадати, що ще в радянські часи частина угорського населення Закарпаття відверто ігнорувала вивчення української мови, вважаючи, що ця мова їм просто не потрібна. Подібне ставлення, на жаль, збереглося і зараз в частини угорської меншини, котра воліє жити в своїх замкнутих національних анклавах, дивитися угорське телебачення, слухати угорське радіо і робить вигляд, що українські проблеми їх не обходять.

В часи СРСР для угорців були створенні такі умови, що ментально саме вони, а не українці відчували себе на Закарпатті титульною нацією. Адже недалеко через кордон існувала Угорщина, а українці своєї держави не мали. Це відчуття було автоматично перенесене після відновлення української державності, й підкріплене всіма політичними і економічними негараздами, через які довелося пройти Україні.

Штучно була створена ситуація, що угорцем було визнати себе вигідно не тільки економічно, а й політично. Це давало закарпатцям можливість отримати угорський паспорт і виїхати в більш стабільну й добробутну країну.

Сьогодні Орбан розраховує на Путіна в підтримці розпалювання угорського сепаратизму на території України. Можна сказати, що на побутовому рівні в взаємоіснуванні між угорцями і українцями жодних проблем немає. Існує чимало змішаних угорсько-українських сімей, які показують приклад толерантності один до одного сусідніх народів. Проблема виключно в тій політиці мініімперського ревізіонізму, яку сповідує Угорщина.

Замість того, щоб вибачитися перед українцями за жорстку політику мадяризації, яка тривала з часів угорського панування і в період окупації Закарпаття в часи адмірала Міклоша Хорті 1939-1944 років, в Будапешті вимагають від України все нових і нових поступок для угорської меншини, котра на загал становить лише 0,3% від загальної кількості населення України.

 І Віктор Орбан може собі хотіти, що завгодно, але українець з інших частин нашої країни, приїхавши на будь-яку іншу частину української території, має право бути почутий державною українською мовою.

Складається враження, що в Будапешті, за підтримки з Москви, прагнуть не тільки ізолювати угорську меншину Закарпаття від українців, а й посварити два сусідні народи. Чи не для цього Росія останнім часом активізувала там будівництво російських церков, які є прямими ретрансляторами політики Кремля в Україні? Україна для Кремля, як кістка в горлі. Тому вони підштовхують Орбана до відкриття «другого закарпатського фронту», щоб ще більше ослабити і фрагментувати нашу державу.

Очевидно, що сепаратизм, окремі райони, політичні, національні, етнічні, мовні, культурні, релігійні спекуляції грають тільки на руку Москві. Адже це рішення автоматично запускає «ефект доміно», коли автономії вимагатимуть румунські, польські, болгарські або російські райони. Влада Зеленського своїми руками створює дуже небезпечний прецедент, який у майбутньому здатен відгукнутися величезним проблемами для Української держави.  Наразі це свідомі дії, що суперечать Конституції і націлені на порушення територіальної цілісності України.

Більшість сучасних закарпатських угорців – це, здебільшого, насильницьки мадяризовані слов’яни. Але угорці принципово не хочуть вивчати українську мову ні як державну, ні як іноземну. Будапешт спровокував психологічну пастку, коли угорцям в Закарпатті насаджується, що Україна для них є чужою державою, а українська мова – чужою мовою.  

Ініціативи влади стали початком шляху до тихої федералізації України, й ситуація є набагато небезпечнішою, ніж це виглядає на перший погляд. Але, якщо вам хочеться жити на угорській території, то їдьте до Угорщини, якщо жити на російській території, то їдьте до Росії. Адже в Україні ніхто нікого силою не тримає.

Утворення «угорського району» провокує етнічний розкол населення цього регіону України. Адже можлива подальша автономія Берегівського району підштовхуватиме до автономії всього Закарпаття. Тому, в жодному разі, не можна допустити того, щоб хтось будував Угорщину на території України.