Чому тариф на доставку – це зелений світлофор

Часто спостерігаю типову для України картину, коли водії намагаються «проскочити» перехрестя на «жовтий» та зупиняються посеред нього. Проблема в тому, що все в світі збалансовано, і чим більше таких «кмітливих» водіїв блокують перехрестя, тим важче іншим колегам по руху проїхати на свій «зелений» сигнал світлофору! Якщо ви «вдало» проїхали на «жовтий» - знайте, хтось не зміг проїхати на зелений!

Завдання нашого регулятора, Нацкомісії по регулюванню енергоринків  – збалансувати інтереси споживачів послуг та операторів ГРМ таким чином, щоби всі вони спокійно «переїжджали перехрестя на зелений сигнал світлофору» - тобто, отримували своє при дотриманні певних правил. Адже, споживачі послуг завжди хочуть платити якомога менше, а оператори – отримувати якомога більше. Задача держави в даному випадку – збалансувати інтереси сторін, знайти ту точку, де на взаємовигідних умовах будуть співпрацювати і надавачі, і споживачі цих послуг.

Оператор ГРМ, якого зазвичай називають облгазом, це суб’єкт природньої монополії. Для того, щоб суб’єкт природньої монополії не міг зловживати своїм становищем, держава регулює цей  сегмент ринку  – встановлює тариф на доставку (розподіл) газу та спосіб, яким чином цей тариф буде сплачуватися клієнтиами облгазу, тобто ХТО, СКІЛЬКИ і КОЛИ!

До цього року тариф розраховувався за старим, відомим ще з дореформених часів методом «витрати+». Для цього регулятор підсумовує всі обґрунтовані річні витрати на утримання «труби», та ділить цю суму на ПЛАНОВИЙ об’єм доставки газу за рік. І тут є проблема.

Регулятор встановив, наприклад, що умовний облгаз буде мати в 2019 році 100 гривень річних витрат на підтримку роботи «труби», а об’єм наданої послуги становить 100 куб.м. на рік.  Відповідно, тариф дорівнює: 1 грн за 1 куб.м.  Далі, по плану регулятора, у цього облгазу населення має спожити 50 куб.м на рік, а 50 куб. м. має спожити завод. Але цього року завод не запрацював, а населення через теплу зиму спожило 40 куб.м. Тому облгаз отримає лише 40 гривень, в той час як фактичні витрати на підтримку роботи газової системи складають 100 гривень. Чому вони не зменшилися відповідно до зменшення споживання? Скажу вам більше, навіть якщо споживання буде «нуль» за рік, тобто ніхто не буде споживати газ – витрати облгазу все рівно будуть 100 гривень!

Тому що майже всі витрати облгазу – фіксовані. В умовному облгазі мережу обслуговують 10 фахівців, і вони мають перевіряти її всю, а не лише частину – за це  їм необхідно платити зарплатню, їх не можна звільнити на літо, коли споживання падає до нуля! Але основний елемент тарифу на доставку – це технологічний газ, який необхідний для підтримки тиску у газовій системи. Адже мережі облгаза це такий великий балон, це велика куля, яка здувається через те, що в неї  є отвори - через те, що газопроводи старі, є з’єднання на мережах, на ГРП та ШПР і так далі, через які відбуваються витоки газу

Тож, що відбувається? У облгазу не вистачає 60% коштів - на ремонт труб, на закупку технологічного газу, на зарплатню. Тому наступного року фахівців буде менше, а дірок в трубах, через які втрачається технологічний газ – більше, постачальники технологічного газу почнуть позиватися за борги і проводити прес-конференції. Повертаючись до випадку на перехресті: при такому тарифі облгаз не може «переїхати перехрестя на зелений».

Регулятор почав шукати спосіб як позбавитися від цих проблем. В 2017 році була спроба застосувати так звану «абонплату», яку рахували виходячи із максимальної потужності мережі, до якої підключені споживачі. Це був не дуже справедливий метод, який споживачі сприйняли як «червоне світло», тому що багато споживачів не використовували ту потужність, яку їм дозволяє використовувати їх лічильник, по якому і визначалася ця потужність. Почали стверджувати, мовляв, чому я повинен платити за те, що не використовую. Але облгазу байдуже – у нього є витрати, які існують не залежно від «потужностей», «абонплат» тощо, потрібно лише, щоб держава придумала максимально справедливий спосіб зібрати ці витрати зі споживачів! Недискримінаційний та справделивий!

Нарешті, саме такі умови запропоновані для всіх: це перехід на новий тариф на доставку, який розрахований виходячи із замовленої потужності. Так, в ній є свої нюанси, але вона набагато справедливіша, ніж «абонплата», яка визначалася на максимальній потужності, тому що враховується реальне споживання клієнтів за останній газовий період.

Чому саме замовлена потужність? Якщо споживач під’єднав до газової мережі свій об’єкт, то оператор ГРМ повинен забезпечувати йому доставку газу 24 години кожної доби впродовж року. Це і є «потужність». І навіть, якщо котел або плиту вимкнено, вся система ГРМ балансується за допомогою тисків таким чином, щоб клієнт завжди міг отримати газ. Відповідно, це вимагає від оператора ГРМ фіксованих витрат – про які ми вже казали. Розумним компромісом стало те, що до НКРЕКП при розрахунку тарифу бере до уваги лише фактичне споживання некомерційних клієнтів за останній газовий період – це і є «замовлена». Для бізнес-клієнтів саме замовлення потужності має інший формат, який надає додаткові можливості, але вимагає більшої відповідальності – вони можуть уточнювати своє замовлення в середині року. Але якщо фактичне споживання буде значно відрізнятись від замовленого, бізнес-клієнти мають сплатити за доставку різниці в два рази дорожче.   

І на останок: саме тарифи за замовленою потужністю роблять облгази союзниками споживачів газу. Адже оператори ГРМ не торгують газом, а займаються лише його доставкою – тож, чим більше клієнтів, тим краще як для самих клієнтів, так і для операторів мереж, адже витрати по року є умовно фіксованими і чим більша кількість людей буде учасниками їх компенсації – тим менше заплатить кожен окремо взятий! І пам’ятайте: газотранспортна система України – це не лише газопровід на вашій вулиці, це величезний механізм, який вимагає обслуговування та підтримки, втратити її не маємо права!