Про слона-альбіноса, або як облгаз впливає на кіно із попкорном

71 грн – саме стільки щомісяця платить за послугу із доставки газу середнє домогосподарство у Вінницькій області.  Для порівняння: це менше найдешевшого тарифу для мобільного зв`язку, який зазвичай є у кожного. Або візьміть один квиток у кіно та порцію попкорну – і це буде майже вдвічі дорожче, ніж витрати всієї родини на доставку газу впродовж місяця.

Тож, є проблема: через мізерний тариф на доставку газу маємо нестачу коштів для утримання газорозподільних мереж. Всі компанії, які займаються газорозподілом в Україні - фактично банкрути. Справа в тому, НКРЕКП не змінює тариф на розподіл вже чотири роки. За ці чотири роки лише «Вінницягаз» отримав майже мільярд гривень збитків. Накопичені збитки компанії ввдічі первищують її річні тарифні доходи. А загальні збитки всіх газорозподільних компаній країни вже досягли 40 млрд грн, що свідчить про загальнодержавну проблему

Отже, це приклад того, як НКРЕКП використовує прийом одного азійського короля. Цей  монарх  дарував деяким підданим білого слона. Відмовитись чи продати такий подарунок неможливо, тварина ця священна, а утримання такого колоса поступово розоряло нагородженого.

Тариф що створює 40 млрд грн збитків - це «білий слон», якого отримала від  чиновників НКРЕКП вся газорозподільна галузь. І цей «слон» вже тисне: за останні 5 років кількість аварійних газорегуляторних пунктів зросла вчетверо, а протяжність газопроводів в критичному стані – в 10 раз. Борги, які непокритті тарифом, зростають в прогресії, тарифні зарплати, які в 2-3 рази нижчі ринкових, призводять до відтоку персоналу, який буде

Україна не Азія, тому від нав`язаного «слона» треба позбавитись. Для цього достатньо зробити три кроки.  

Крок перший – відокремлення плати за доставки газу. Наразі 71 грн це саме вартість послуги із доставки газу, яку ще називають розподіл газу. Розподіл газу - це транспортування цього енергоносія від магістральних газопроводів до осель в містах та селах. В загальній ціні газу, яку сплачує споживач, вартість послуги із розподілу становить  до 10%. Газ дорогий, суми в рахунках великі, але сплата саме за послуги розподілу – як ми зазначили, дешевше кіно із попкорном. В теперішньому, загальному рахунку 90% припадає на вартість газу. І як показало свіже соціологічне опитування, яке в серпні цього року провів КМІС, майже половина (45%) споживачів не розуміють, скільки вони сплачують саме за газ, як енергоносій, а скільки за послугу його доставки. Тому треба розділення рахунків, щоб зробити прозорими платежі за газ та за доставку газу. Газ як енергоносій то дорожчає, то дешевшає, адже це конкурентна сфера, яка залежить від ринкових коливань. В той же час вартість послуг з доставки (розподілу) газу –фіксована, її встановлює НКРЕКП і це відноситься до регулювання природних монополій. Розділення рахунків на додачу до прозорості призведе до відокремлення конкурентного сегменту ринку від монопольного, що цілком відповідає вимогам Третього енергопакету, та є звичайною практикою в країнах Європи. І, мабуть, найважливіший ефект – це підвищення інформованості споживача з чого складається вартість його послуги газопостачання та хто є отримувачем кінцевим його коштів.

Крок другий – підвищення тарифу на розподіл газу. 81 грн або 10% - це в три-чотири рази менше, ніж необхідно для нормального обслуговування газорозподільних мереж. І затвердження обґрунтованого тарифу не є проривом, це просто нормалізує ситуацію, як це вже було раніше, дозволяє не те, щоб розвиватися, підвищувати ефективність мереж, просто отримувати адеквантну компенсацію за витрати, які утворилися в процесі операційної діяльності.. Ось приклад, коли 5 років тому доля тарифу на розподіл в ціні газу становила 35%: 

Сьогодні в ціні електроенергії для побутових споживачів доля тарифу на розподіл – 47%. І це яскравий приклад дискримінації з боку держрегулятора. Компанії, які мають дуже схожі технологічні процеси, регулюються Комісією дуже по-різному, особливо критичними є різниці в середніх зарплатах, які пердбачені тарифами.Ми хочемо таких же підходів до операторів ГРМ.

Крок третій – тариф треба розраховувати на базі замовленої потужності, необхідної споживачеві, та сплачувати рівними сумами впродовж року.  

Які переваги такої моделі? Маємо win-win: рішення вигідне як споживачеві, так і газорозподільним компаніям. Зазвичай, у споживача доходи рівні і взимку і літом. Тож, коли в опалювальний період зростають витрати на газ, це є значним фінансовим навантаженням. Тому, коли витрати на доставку газу будуть рівними впродовж року, споживач отримає можливість вирівняти свої витрати на доставку газу, саме в опалювальний період. На додачу, споживачі отримають передбачуваність суми оплати за доставку газу та простий її розрахунок. Людина може точніше планувати свої видатки.

В свою чергу, у газорозподільних компаній 90% витрат також фіксовані.  Тому зараз, коли тариф залежить від обсягів споживання, влітку ми відчуваємо катастрофічну нестачу коштів. І це саме тоді, коли ми можемо ремонтувати наші газопроводи. Отже, тариф на замовлену потужність з рівними платежами вирішує цю проблему. 

Зі свого боку, НКРЕКП зможе оперативно переглядати тариф, та просто контролювати його розмір та сплату, що підвищить ефективність державного регулювання.  Нарешті, це ліквідує передумови для виникнення майбутніх «білих слонів».