Ромко Малко Журналіст

Катерина Самойлик, Сталін і сарай в Маріїнському парку…

Виявляється, дивовижної краси депутатка-комуністка Катерина Семенівна Самойлик не тільки зразкова комуністка і вірна продовжувачка справи вождя пролетаріату ще й неабияка естетка. Річ у тому, що Катерина Семенівна так перейнялась убогістю західноукраїнських міст, що пропонує в авральному порядку прикрасити їх феєричними скульптурними композиціями з зображеннями кого б ви думали?... Самого Йосипа Віссаріоновича Сталіна. Пам\'ятники Сталіну повинні бути встановлені у всіх обласних центрах Західної України. Як данина пам\'яті за те, що ця людина об\'єднала споконвічні українські землі воєдино. І в цьому нічого страшного немає – переконана народний депутат України, член Президії ЦК Компартії України Катерина Самойлик. «Йосип Сталін – Верховний головнокомандувач. Під його керівництвом Радянська Армія визволила від німецько-фашистських загарбників не тільки нашу землю, а й всю Європу», – нагадує депутат-комуніст.

Ще б пак, товаришко Катерино, і не лише визволила, а й зачистила до блиску від всіх інтелігентних, розумних і психічно здорових людей. Ця визволена Європа до сих пір не може оклигати від того визволення. А що до Західної України, то ви, мабуть, цілком праві. Обов’язково треба встановити. І Сталіна, і Берію, і Молотова з Кагановичем, і ще цілий пантеон всіляких покидьків, яким ви, Катерино Семенівно, поклоняєтесь. Адже, кладучи руку на серце, треба визнати, що без всіх них західні українці і досі почувалися б обділеними долею і жили б ще при феодальному ладі, не знаючи ні лампочки, ні телевізора. Саме ці прекрасні люди принесли в Західну Україну те, що називається справжніми радощами життя. Принесли колгоспи і звільнили всіх без виключення жителів від зайвого майна, статків та маєтків, визволили затурканих галичан від опіуму релігії, прорідили занадто перенаселений регіон шляхом ліквідації ворожих елементів і дали можливість тим, хто лишився подорожувати по безкраїх просторах Сибіру і далекого Сходу, а також чарівними мерзлотами заполяр’я і пустелями Казахстану, навчили пити одеколон, послуговуватись розкішним русским матом і читати в оригіналі безсмертні творіння Толстого, Пушкіна, Єсеніна і, звичайно, багатотомник сифілітика Леніна. Хіба ж не про це західні українці мріяли ще від часів Короля Данила& Хіба ж не про можливість попрацювати в куфайці на колгоспних бурячках марили в своїх інтимних снах, не про нагоду попиляти могутні сибірські кедри в 50-тиградусний мороз? Тільки і тільки про це.

І не переймайтеся, що там скаже Європа, Катерино Семенівно. Побачивши вас і почувши як ви логічно викладаєте пройдений в партійній школі історичний матеріал, всі ці срані європейці не тільки втратять мову, а й будь-який інтерес до життя. Ви все правильно сказали, тому комісару Ради Європи з прав людини Т. Хаммарбергу, коли він обурився встановленням пам’ятника Сталіну в Запоріжжі. Все правильно… Єдиний момент, на який би вам все-таки варто було звернути увагу, це на факти, бо з ними у вас, Катерино Семенівно, повна херня виходить. Річ у тому, що історична наука давно вже відійшла від легендарного більшовицького трактування історії і перейшла на документально-стверджуючий. І ваше твердження: \"Чому Європа в шоці, я не знаю. Хай краще Європа буде в шоці від Героїв України Шухевича і Бандери, які безжально вбивали євреїв, поляків і росіян. Хай Європа буде в шоці від того, що, завдяки зусиллям екс-Президента Ющенка у Україні нагніталася істерія фашистська, відроджувався націоналізм у найстрашнішому вияві. Ось чого треба боятися Європі\". – виглядає дещо вузьколобою. Річ у тому, що документи, які все-таки вдалось витягнути з ваших надійно запакованих гебешних та партійних архівів, вказують на те, що ваше твердження є чистої води брехнею популізмом і провокацією, від якої тхне не тільки ворожим налаштуванням до українського народу і його героїв, а й бажанням посварити миролюбний і добрий український народ зі своїми побратимами – росіянами, євреями та поляками. Річ у тому, Катерино Семенівно, що ви з тих чи інших причин просто не володієте інформацією, а тому не робіть з себе посміховиська, а сядьте і трошки погортайте книжки. Не ті, які вам висилають кремлівські друзі або видають на кремлівські гранти деякі ваші колеги, такі як, наприклад, не побоюсь цього слова «калєснічєнка», а ті які написані справжніми професійними істориками.

Так от, Катерино Семенівно, згідно з даними найновіших досліджень справжніх істориків, в УПА воювало лише 46 відсотків українців. Всі інші, а це, якщо ви вмієте рахувати, 54 відсотки, себто більше половини – представники багатьох інших націй. В УПА, щоб ви не сумнівались, був цілий курінь азербайджанців, курінь із грузинів та вірменів, сотня кубанських козаків. Тепер уважно!!! Була російська сотня, яка дуже хоробро воювала з німцями. Що стосується євреїв, то їх в УПА воювало сотні. Ізраїльський журналіст Лев Гейман свідчить про те, що в Ізраїлі після війни жило 52 євреї, які стверджували, що їх врятували українські повстанці. Цікаво, що серед рятівників була й дружина Головного командира УПА Наталя Шухевич, яка протягом 1942-1943 років переховувала семилітню єврейську дівчинку Ірину Райсінберг. І саме Роман Шухевич допоміг виробити їй фальшиві документи на ім\'я Ірини Рижко, завдяки чому їй пощастило пережити німецьку окупацію.

Захист євреїв членами українського визвольного руху був не поодиноким, а масовим явищем. Багато євреїв мешкали у лісах, цілими таборами, які існували під охороною УПА. Згідно з єврейськими джерелами, такі табори існували біля Ратного, біля Порицька, в Криничках, у лісах коло Тучина. І щоб ви, Катерино Семенівно, не сумнівалися, євреї не лише ховалися по лісах під опікою українських повстанців, але й активно включалися у їхню боротьбу. Багато із них ставали лікарями. Відомо навіть, що один з лікарів-євреїв нагороджений однією з найвищих нагород УПА – Срібним хрестом заслуги. В повстанських матеріалах знаходимо згадки про лікарів «Білого», «Варма», «Грифеля», «Богдана», «Коваля», «Чорного», «Кума». Лише окремі з них відомі за прізвищами, зокрема Самуель Нойман, який працював під псевдонімом «Максимович», Антін Кольман –«Вугляр», Варм Шай–«Сокіл», «Скрипаль», Абрагам Штерцер.

Про значну кількість єврейських лікарів в УПА писали навіть радянські партизани. У радіограмі командування рівненського партизанського з\'єднання зазначалося: «У даний час (жовтень 1943) серед націоналістів багато євреїв, особливо лікарів». Доля цих людей склалась по різному. Хтось з приходом більшовиків вийшов з підпілля, а такі, як Самуель Нойман –«Максимович» та «Кум», продовжували боротьбу у лавах українських повстанців до смерті.

Будемо продовжувати чи досить? Мабуть, продовжимо. Напевне вам ніколи не доводилось зустрічати в житті Лейбу-Іцика Домбровського. Воно й зрозуміло, бо вас ще у планах не було, коли цей чоловік зі зброєю в руках боровся за незалежність України. Стовідсотковий єврей Домбровський Лейба-Іцик Йосифович був зразковим і відданим вояком Української Повстанської Армії. Народжений 1910 року в селі Ольшаниця Рокитнянського району Київської області. Отримав вищу освіту. Жив і працював в Києві. 22 червня 1941 року Мобілізований до Червоної армії. В жовтні 1941 року під Полтавою потрапив до німецького полону. Вибрався з полону й дістався Рівненщини. В листопаді 1941 року став членом Організації Українських Націоналістів (ОУН). Вступив до лав Української Повстанської Армії. Псевдо – «Валерій». В липні 1943 року Лейба-Іцик Добровський став політичним консультантом у політичному відділі при командуванні УПА-Північ. Перебував у підпіллі з 1941 до 1944 року. Був автором відомих звернень УПА, зокрема – звернень до представників народів Азії та Кавказу, а також публіцистичної роботи «Як московський царат підкоряв народи». У лютому 1944 року був заарештований СМЕРШем. Військовий трибунал Київського гарнізону засудив вояка УПА Лейбу-Іцика Добровського до 10 років ув\'язнення.

Питання є Катерина Семенівна? Чи може ви далі бажаєте вішати комусь локшину на вуха про «безжальні вбивства євреїв»? Все ніяк не вгомонитеся? Ніяк собі спокою не знайдете, так вже намагаєтесь розколоти українське суспільство, посварити українців між собою, влаштувати якийсь конфлікт, а не виходить? От біда. І не вийде. Заспокойтеся, Катерино Семенівно, і йдіть помоліться в ту халабуду, яку ваші однопартійці розбили в Маріїнському парку. Я щодня ходжу повз ці дивні споруди, але лише вчора помітив, що один з сараїв біля тої так званої церкви є вашою приватною власністю. А ще один – у власності більшовика Голуба. Невже в Києві бракує храмів аби молитися Богу? Чи може Маріїнський парк біля Верховної Ради це місце найбільшої Божої благодаті? Сумніваюся. Скоріше, навпаки… Чесно кажучи, я був дуже здивованим таким фактом. Ви – комуністка, яка прагне заставити Україну пам’ятниками одному з найбільших канібалів людства і втіленням самого сатани Йосьці Сталіну, атеїстка, бо член партії Леніна-Сталіна, на чиїй совісті – близько ста мільйонів трупів, добра половина з яких – за віру в Бога, просто не може бути християнкою – раптом опікуєтесь самовільно встановленою церквою перед парламентом… Чесно кажучи, це занадто складна конструкція, аби її осягнути на тверезу голову.

Хоча ні. Перепрошую. Якщо бути більш конкретним, то у вашій приватній власності не церква, а лише сарай коло неї. Поклавши руку на своє комуністичне серце, скажіть, навіщо вам – комуністці – цей церковний сарай? Ви що, не маєте, де тримати свої речі? Невже партія чи держава не забезпечили вас нормальними умовами проживання? Знов-таки сумніваюсь. Чи, може, в такий спосіб ви хочете відкупитися в Бога за грішки своєї партії і своїх вождів які «об’єднали Україну»? Не відкупитесь… Бог не дитина, щоб слухати дурного галатина. Бог справедливий і непідкупний суддя, який за погане карає і лише за добре нагороджує. Бог не бере хабарів і на нього не діють погрози та телефонне право. Тим більше на нього не діють постанови пленумів ЦК КПУ. Сподіваюся, за свій не надто короткий вік ви вже встигли це помітити.

І на завершення. Якщо ви все-таки наважитесь поставити пам’ятник Сталіну у Львові чи Тернополі, то приїдьте будь ласка на це велике свято особисто. Дуже хочеться, щоб ви відчули справжню галицьку гостинність. Ви не повірите, але це незабутньо…

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: