рус

    Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Буцегарня для ВІПів

    • Ромко Малко

      Журналіст

    • Розсилка
    Буцегарня для ВІПів

    Пункт про бандитів та тюрми з програми Віктора Ющенка взявся втілити в життя його наступник і конкурент Віктор Янукович.

    Не знаю, чому нова влада вирішила виконати обіцянки старої, але… Факт залишається фактом: пункт про бандитів та тюрми з програми Віктора Ющенка взявся втілити в життя його наступник і конкурент Віктор Янукович. Ющенку, коли він дорвався до влади, не вдалося навіть наблизитись до цієї теми. Весь пейзаж заступили медоносні бджоли, захистивши в такий спосіб бандитів від місця на параші. Натомість Янукович, будучи людиною вкрай кмітливою, вирішив скористатися теоретичними напрацюваннями попередника і взявся їх реалізовувати.

    Чому почав саме з цього пункту, зрозуміти не важко. По-перше, ця тема йому особливо близька, а, по-друге, відкриває широкі горизонти та можливості, позаяк допомагає вбити одразу кількох зайців. Поставити кого треба на місце, залякати, навчити, сподобатись електорату і водночас очистити шлях до повного утвердження свого «Я» на такому крихкому владному престолі.

    Як би там не було, а за кілька місяців правління нової влади, вона досить далеко зайшла у прагненні виконати обіцянку колишнього Президента. За гратами нині перебуває не так вже й мало колишніх «кращих людей» цієї країни. Скільком ще найближчим часом «усміхнеться» доля – можна тільки здогадуватись. В одному лише Києві кандидатів на переселення з еліт-квартир та маєтків до в’язниці можемо нарахувати з кілька десятків. Коли ж візьмуться за цілу країну, то волосся на голові Філіпа Кіркорова не вистачить, аби всіх їх порахувати. Це, можливо, й не наша проблема… Гарно пожив - тепер гарно посидь… Головне, аби нас не чіпали… Але, погодьтеся, все-таки проблема. До того ж, державної ваги. Адже не жарт - зачистити територію. Одних посадити на парашу, а інших на їхнє місце. Важливо зробити це так, щоб при зміні вітру не трапилась нова ротація. З параші в крісло, а з крісла на парашу, і так до нескінченості. А коли трапиться, то хай би була вона якомога безболіснішою. Ви ж розумієте про що я… Адже тоді не буде ніякої «стабільності», яку так щиро обіцяв новий Президент, і, якої так прагне жадне на хабарі чиновнице серце. Ніхто не почуватиметься захищеним, а, відповідно, не захоче підставляти свій жирний зад під експерименти навіть самої чесної та дбайливої «команди» «проффесіоналів».

    Що ж робити? Вирішити проблему насправді дуже просто. Злодій чи бандит, навіть якщо він тимчасово працює міністром, чудово розуміє, що рано чи пізно з ним може трапитись якась прикрість і його загребуть. Така проза життя. Але навіть злодій та бандит, і особливо той, який тимчасово працює міністром, хоче, аби його мали за людину. Не били зайвий раз по зубах, не принижували і дозволяли користуватися певним мінімумом суто людських забаганок, без яких його життя може втратити всякий сенс. Вихід простий. Якщо в країні нарешті з’явилися ВІП-в’язні, держава мусить збудувати для них ВІП-в’язницю.

    Навіщо? Ну хоча б для того, аби вони не озлобились на життя і, коли вийдуть, якщо раптом таке трапиться, не почали мстити в стилі зуб за зуб.

    Як не крути, ані Лук’янівське СІЗО, ані інші подібні заклади України, не відповідають статусу ВІП. Все-таки люди, яким вдалось стати «кимось», а потім ще й відповідно «прислужитися» державі, як мінімум ввійти в анали її історії, заслуговують трохи більше від звичайних нар і відра з лайном на чотирьох. Травмувати їх ніжну психіку, тим паче ще не довівши вчинення ними злочину, не можна. А раптом суд після кількох років затримання візьме і їх таки оправдає? Що тоді? Хто і як буде компенсувати їм завдані моральні збитки? Держава? Чи може знову чесні платники податків?

    Чи не правильніше буде один раз всім миром потиснутися та збудувати для таких людей нормальну в’язницю, аби вони там почували себе, як вареники в маслі. Думаю - правильно і економічно доцільно.

    ВІП-буцегарню треба побудувати на якійсь заповідній території. Подалі від людських очей і ближче до дикої природи. Територія мусить бути екологічно чистою. Можна було б для цього спробувати використати і безкраї простори чорнобильського заповідника, але такий крок може не зрозуміти погрузла в гуманізмі світова спільнота. Хоча до чого тут спільнота…

    Споруджувати ВІП-в’язницю обов’язково треба після проголошення тендеру. Виграти його мусить знаменита на весь світ турецька фірма, яка має досвід будівництва елітарних готелів. Можна було б запросити і підрядчиків з ОАЕ, які займалися будівництвом семизіркового готелю «Парус» в Дубаях. Якщо ж і ці не підійдуть, варто кинути клич по Карпатах - і найкращі гуцульські майстри зберуться в одну мить. А гуцули, повірте, збудують не гірш як заморські корпорації.

    ВІП-в’язниця мусить складатися з кількох корпусів. Королівські і президентські камери для дуже крутих в’язнів, розкішні апартаменти для зеків колишніх чиновників і хороми на 4 зірки без позолочених ручок для звичайних ВІП-в’язнів. Камери, самі розумієте, мусять бути обладнані на відповідному рівні. З гарним ремонтом, (для цього варто запросити добрих дизайнерів) з невичерпними мінібарами і устатковані за останнім словом техніки. Грат на вікнах бути не повинно - це погано впливає на самопочуття в’язнів. Краще вже поставити шиби з броньованого скла і встановити якусь особливо непомітну сигналізацію.

    Раз і назавжди треба позбутися параш - цього жахливого пережитку совєцької епохи. ВІП-в’язень не може спорожнятися на очах кількох колег і, тим більше, виносити відро з лайном власними руками. Я не кажу вже про те, щоб спати коло параші і нюхати її випари. Індивідуальний туалет з індивідуальним йоршиком для чищення лайна, індивідуальне біде і такий самий індивідуальний душ чи ванна, залежно від статусу в’язня. Рушники мусять бути виключного білі з вишитими на них золотими нитками ініціалами, але в жодному разі не номером клієнта.

    Посуд також мусить бути відповідний. Треба обов’язково передбачити можливість замовлення страв в камеру з в’язничного ресторану, а також з інших ресторанів якоїсь мережі, в залежності від уподобань та побажань замовника. Втім в’язень мусить мати можливість замовити собі не тільки їжу, а й інші житейські втіхи. Наприклад, дівок до яких він звик займаючи високе суспільне становище, і без яких не може нормально заснути.

    На території в’язниці, окрім корпусів з камерами, повинні діяти басейни з теплою та холодною водою, тренажерний зал, сауна, масажний кабінет, косметичний салон, казино, боулінг, більярд, каток, іподром і, звичайно, гольф клуб. Важливо передбачити наявність кількох великих залів: для проведення бенкетів і концертів світових зірок, де б дозволялося влаштовувати салюти по закінченню імпрез на честь іменинників чи гостей, для перегляду кінофільмів, для розміщення пересувних виставок відомих світових художників, а також для проведення прес-конференцій. Останнє особливо важливо. Адже таким людям завжди є що сказати.

    Втім, щоб говорити їм не надто хотілось, варто подбати, аби вони не нудьгували. По-перше, на території закладу мусить діяти бібліотека. Читати в ній книжки вони може й не будуть, але бібліотека має бути. Компенсувати цю ваду ВІП-в’язнів можна за допомогою Інтернету. Аби в’язні не сильно тупіли і орієнтувалися, що робиться в світі, кожному треба видати по айпаду. Допомогти в цьому зможе віце-прем’єр Борис Колесніков, який пообіцяв забезпечити всіх школярів цими потрібними для навчання штуковинами. Чим же ж наші в’язні гірші від школярів?

    По-друге, у в’язниці повинна діяти радіостанція, щоб клієнти могли вітати одне одного, передавати привіти друзям і замовляти пісні. «Від друга з п’ятої камери для друга, який сидить в третій камері музична композиція в виконанні Міші Круга «Владімірській централ»…»

    І по-третє, на цьому проекті можна заробляти непогані гроші, які повністю покриють витрати на його утримання. Провести конкурс між кількох вітчизняних каналів та продати одному з них право на трансляцію проекту на зразок «Дім-2». Бажаючих спостерігати, як мешкають «найкращі» в’язні країни, буде хоч відбавляй. Можна піти ще далі і влаштувати у в’язниці фабрику зірок. Хтозна чи не поб’є вона рейтинги всіх свобод слова і танців з зірками разом взятих.

    Для ВІП-в’язнів слід передбачити можливість спілкування з друзями, родичами та колегами по колишній роботі. Для чого варто було б спорудити окремий корпус-готель, де всі ці люди могли б проживати на час візиту. Укомплектувати його великою парковкою, де б поміщалося одразу кілька озброєних кортежів, а також вертолітною стоянкою.

    Безумовно, слід забезпечити постійне функціонування на території окремого ВІП-суду, аби зайвий раз не турбувати клієнтів і не возити їх на засідання чортзна-де. Такий суд буде більш продуктивно працювати, а його рішення будуть більш законними.

    Ну, і, мабуть, найважливіше. Кожен в’язень повинен мати право на 24-х денну літню відпустку. Її можна влаштовувати на спеціально обладнаній яхті, яка рейдуватиме водами Чорного моря вздовж південного берега Криму. Така відпустка не лише сприятиме оздоровленню затриманих та засуджених, а й позитивно впливатиме на їх перевиховання.

    Втілити даний проект слід якнайшвидше. І особливо в цьому повинна бути зацікавлена теперішня влада. Адже кому, як не їй знати, якою манірною буває доля. Як несподівано може змінитися напрямок вітру і, як боляче можна впасти, тільки-но зійшовши на вершину Олімпу.

    Для людей, як для себе... Не пам’ятаю, хто це сказав, але він знав, про що говорить…

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Павло Подобєд
    Павло Подобєд

    Історик

    Сергій Тихий
    Сергій Тихий

    Журналіст

    Зоя Казанжи
    Зоя Казанжи

    Громадський діяч

    Олег Тітамир
    Олег Тітамир

    Президент ГО «Українська організація захисту споживачів послуг»

    Сергій Борщевський
    Сергій Борщевський

    Письменник, дипломат, експерт Центру дослідження Росії

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ