Маленькі слабості Вадима Колісниченка

«Знайомтесь: Красавіца русскоязичная обикновєнная - водиться на території України. розмовляє по-русскі, і любить русскій язик та літературу. Замєчатєльно!!!»

Кожна людина має слабості. Хтось любить колупатися в носі, хтось витрачати гроші, хтось спати до обіду, а хтось грати в рулетку. Нардеп-українофоб Вадим Колісниченко любить Росію. Нічого поганого в цьому не було б, якби не дві речі. Його любов до сусідньої країни така сильна, що абсолютно не дозволяє йому принаймні поважати свою країну (мається на увазі ту, в якій він наразі живе), і така все проникна, що заставляє його працювати виключно в російських інтересах.

Все, знову ж таки, не було б так трагічно, якби Колісниченко не був народним депутатом українського парламенту, і відверто не робив Україні та українцям шкоди, прикриваючись благими намірами.

Людям непроінформованим може здатися, на перший погляд, що Колісниченко – наче той пустунець, який відробляє кремлівські гроші, псуючи в Україні повітря. Втім, все не так просто. Якщо уважно прочитати біографію цього персонажу, відразу стане зрозуміло, що жодного циркового училища Колісниченко не закінчував. Навпаки. Його життєвий шлях сповнений дуже прозаїчних епізодів.

Все почалося з любові до землі. Закінчивши в 1981 році Уманський сільгоспінститут, Колісниченко поїхав працювати головним агрономом до колгоспу "Слава" у Володимир-Волинському районі Волинської області. В саме серце бандерівського краю. Там на той час вже, щоправда, розвіявся пороховий дим, і по лісах ніхто нікого не стріляв, але пам’ять про недавню війну була ще ой якою свіжою. Довго порпатися в землі агроном не захотів. Мабуть, було йому ніяково і страшнувато серед волинських лісів, а тому вже за рік він подався в перші секретарі Володимир-Волинського міському ЛКСМУ. Щоправда, це не врятувало його від служби у війську, але суттєво позначилось на світогляді. Чи не звідти випадково тягнуться Колісниченкові зацікавлення волинською трагедією, якій він не так давно присвятив цілу провокаційну виставку під назвою «Волинська різня: польські та єврейські жертви ОУН-УПА»? Вона, окрім своєї відвертої брехливості, запам’яталась громадськості ще й побиттям журналістів, які прийшли подивитися, що такого цікавенького назбирав Колісниченко?

Власне, побиття журналістів дуже гарно співставляється з ще одним етапом життя нардепа, а саме – службою в органах МВС УРСР. Очевидно, досвід, отриманий там, придався нині при організації провокацій. Подальша ж робота у всеможливих структурах компартії тільки відшліфувала здобуті знання і вміння.

Останні події, пов’язані зі спробою зірвати фестиваль Гайдамака.ua в Ірпені під Києвом, також з цієї ж опери. Спочатку Колісниченко пише листа в СБУ з проханням перевірити правомірність проведення такого фестивалю і додає до листа купу сфальшованої інформації про українських артистів, які там виступатимуть, а потім на цей фестиваль нападає група озброєних бандюків і намагається зірвати захід. Події насправді, можливо, і не пов’язані між собою. Бо де лист, а де бандюки, але Колісниченко постфактум веде себе як злодій, на якому горить шапка. Відразу ж після оприлюднення інформації починає переводити стрілки, казати, що він тут ні причому, і у всьому звинувачувати самих організаторів. Така поведінка наштовхує на відповідні висновки. Якщо ти ні причому, то навіщо такий кіпіш?

Втім, влаштування провокацій і створення українцям проблем, - не єдине заняття Колісниченка. Виявляється, скандально відомий борець за «права» панаєхавших і віднедавна ще й «заслужений юрист України», має і інші маленькі слабості.

Він любить дівчат. Ви, звісно, нічого такого не подумайте. Все в межах пристойності. Адже статус одруженого чоловіка і батька малої дитини зобов’язує. Втім, кожному ж потрібна якась віддушина, навіть Колісниченкові, тому він вигадав собі дуже, на перший погляд, пристойну розвагу - проводити конкурс краси. Тягатися з іншими конкурсами даного спрямування він ще не може, але все ще попереду. Поганий той солдат, що не мріє стати генералом. Чи не так? Можливо, конкурс вигадав і не сам нардеп, а хтось з соратників але факт залишається фактом: саме нардеп Колісниченко вітає переможниць конкурсу і радісно з ними фотографується. Про те що такий конкурс існує, я дізнався проглядаючи сайт керованої Колісниченком шарашкиної контори під назвою правозахисний громадський рух «русскоязичная Україна». Широкої рекламної кампанії організатори не ведуть, і правильно роблять. Навіщо зайвого шуму? Як казали бандерівці - свій до свого по своє…

Сам конкурс називається «Русскоязичная красавіца - 2010» і проходить в кількох номінаціях (відповідно до пори року). Зима, весна, літо і т.д. Красуні там, щоправда, такі собі, але сама ідея цікава. По-перше, назва. Вдумайтесь: «Русскоязичная красавіца». Ви могли б собі уявити подібний маразм у якій не будь нормальній країні світу? Я – ні. Чому, наприклад, ніхто в Швейцарії не додумався провести конкурс «франкомовна красуня», ніхто в Німеччині – «тюркомовна красуня», а в Україні провести такий конкурс – раз плюнути? Жодного націоналізму, боронь Боже, жодних претензій до представників інших націй. Так, думки вголос…

Абсурдною видається сама постановка питання. Невже люди геть з глузду з’їхали, відробляючи феесбешні бабки? А чому б не назвати конкурс «Міс русскій язик»? Буде набагато веселіше, ідеологічно правильно і трохи пікантно. Хоча пікантності якраз організатори і бояться. Як не крути. Вони люди пристойні: і православіє московське захищають, і ще всяку пургу, тому навіть окремою заувагою помістили серед умов, щоб учасниці еротичних фоток не слали. Хоча, як на мене, краще слали б еротичні. Принаймні, було б на шо глянути. А так – совок форевер!

Втім, це не найцікавіше. Справжній кайф я отримав, коли прочитав, що до конкурсу допускаються особи, старші 18 років (з 16 років – тільки з дозволу батьків) «уважающіє русскій язик і культуру, язикі і культури другіх етносов Украіни». Геніально, правда? Скажіть на милість, як організатори цього чудо-конкурсу збираються визначати, поважає людина рускій язик і літературу, чи ні. Може, шляхом особистого контакту? А як визначити, чи поважає вона язикі і культури інших етносів? А коли вона раптом одних поважає, а інших – ні. Або більше: любить заливний язик, аніж руській, або їй взагалі на всі язики начхати, бо найбільше їй подобається язик її коханця-француза, а в конкурс вона лізе, бо просто дуже хоче покрасуватися на такому чудесному сайті і отримати квіточки від самого Вадима Колісниченка?

Може, я не правий, але в мене закралась підозра, що насправді конкурс проводиться не спроста. Бо, скажіть на милість, навіщо правозахисній організації, та ще й з ортодоксальним московським православним нутром, лізти в такі непевні справи? Чи не для того, щоб підшукати собі нових членкинь і бойових подруг? Або, можливо, секретарок, помічниць і т.д іт.п. продовжувати можна, самі знаєте, довго і нудно. Ні для кого ж не секрет, для чого проводяться подібні конкурси, і яку мету переслідують як учасниці, так і організатори…

А для чого ж іще? Невже задля любові до краси чи дружби між народами?

Хоча, можливо, і через любов до прекрасного. Бог їх знає, тих рускоязичних правозахисників. Можливо, прекрасне у їхньому розумінні, - це і є таке от «мєропріятіє». Цвіточки, фото на пам'ять і 500 гривень переможниці. Принаймні, сам Колєсніченко, вручаючи цвіточки, казав, що «глубокоуважаємиє победітєльніци являются «воплощенієм соврємєнного ідєала «русскоязичной красавіци» - прівлєкатєльни, жизнерадостни, целєустрємльонны, актівни, успєшни». Он воно виявляється, який ти «сєвєрний олєнь»?

Що тут скажеш. З легкої руки нардепа Колісниченка світ дізнався про існування особливого виду красунь. А це не аби яке відкриття. Це прорив в світовій науці. Знайомтесь: Красавіца русскоязичная обикновєнная - водиться на території України, розмовляє по-русскі, і любить русскій язик та літературу. Замєчатєльно!!!

Шалунішка ви, виявляється, Вадим Васильович, ой, шалунішка… Може, ну його, той русский язик, тих бандерівців, ту волинську різню. і займіться нарешті нормальною справою. Відбирайте дівок, хай там і язичних. проводьте конкурси, тусуйтесь, зашибайте бабки. І вам буде весело, і нам спокійно. Он Дональд Трамп які мільярди на дівках заробляє. І ви зможете. А як назбираєте їх багато, то і партійку сколотите, і на вибори підете зі своєю бабською армію. Тоді вас точно президентом виберуть. Всі дівки як одна будуть вашими. Ну, русскоязичні, звичайно. Бо наші бандерівки, хтозна, чи на вас клюнуть, шибко ви загадочний…

P.S.

Конкурс, до речі, триває. Якщо ви ще не забули «великий і могучий» і хочете скласти компанію відомому нардепу в його нелегкій роботі з перетворення України в малоросійську провінцію «Русского міра», то гайда фотографуватись. Але без еротики. Цицьки залиште на потім…