Російське вторгнення: що буде з українськими аграріями?

Подих повномасштабної війни літає над Україною вже другий місяць поспіль і останніми днями здається, що напруга досягла своєї максимальної позначки. Та на тлі всіх зусиль, скерованих на подолання кризи, є речі, які відверто дивують.

Зокрема висловлювання про те, що українські фермери, трейдери (і далі за списком) можуть виграти в разі початку активної фази військових дій. Буцімто, через подорожчання зерна на світових ринках вони зможуть збільшити свої прибутки та мають цьому радіти.

Незалежно від остаточного переможця, найбільші збитки нестимуть її люди, економіка та ресурси. Український аграрний комплекс в цьому разі не є винятком, а відтак зазнає втрат не менших, а, можливо, й більших за решту галузей – через втрату інфраструктури, робочих рук та просто можливості працювати. Поля та елеватори, на відміну від промислового обладнання, не можна завантажити у вагони та перевезти кудись ближче до західного кордону.

Звісно, під час війни ціни на продовольство завжди стрімко йдуть угору. Так було завжди і так буде зараз. Підтвердження цього ми можемо отримати, уважно аналізуючи коливання цінових трендів на світових ринках зерна протягом двох-трьох останніх місяців. Стрімкі злети припадають саме на періоди, коли з’являлися чергові повідомлення про високу ймовірність початку повномасштабної військової операції Росії проти України.

Зокрема в сезоні 2021/22 МР, за оцінками аналітиків USDA, серед провідних країн – експортерів пшениці Росія має посісти друге місце (з річним обсягом постачання 35 млн тонн), а Україна – четверте (24,2 млн тонн). За офіційними даними Російського Федерального центру забезпечення якості та безпеки зерна, на 20 січня з початку 2021/22 МР на експорт було відвантажено 23 млн тонн російської пшениці. Експорт української пшениці з початку поточного маркетингового року на 26 січня відповідно до інформації ДФС України становив 16,7 млн. Отже, за нормальних умов, навіть з урахуванням російського квотування зернового експорту до кінця сезону світ міг би розраховувати на поставки з регіону сумарно 7,5 млн тонн пшениці.

Останнім часом через українсько-російський чинник також почало лихоманити й кукурудзяний ринок. Основним імпортером кукурудзи в світі традиційно є Китай. За оцінками експертів USDA, протягом поточного маркетингового року Піднебесна імпортує близько 26 млн тонн кукурудзи. Наразі трохи більше 12 млн тонн закуплено в США. Значні обсяги має відвантажити Україна. Та чи матиме вона змогу виконати свої зобов’язання? Чи, можливо, доведеться більше імпортувати американської кукурудзи? Саме цими питаннями нині переймається світовий ринок.

За офіційними даними, на 26 січня експорт української кукурудзи становив 14,3 млн тонн (річний прогноз – 33,5 млн). Це трохи більше 40% річного потенціалу (тоді як обсяги експорту пшениці – 70%). Очевидно, що таке недопостачання, хоча й буде заміщене американською чи південноамериканською кукурудзою, але відчутно позначиться на світових цінах.

Такий прогноз враховує як безпосередньо безпекову складову (цивільні кораблі боятимуться заходити в зону військових дій), так і інфраструктурну (українські порти під час агресії можуть стати основними цілями ураження). Що ж до Росії, то її експорт, на думку більшості світових аналітиків, буде заблоковано через санкції.

Доки перспективи початку вторгнення російського війська були ще доволі примарними та мали горизонт, який вимірювався місяцями, експортні ціни на пшеницю в усіх експортних регіонах реагували на будь-які новини однаково. Але щойно через зростання напруги горизонт планування звузився до кількох тижнів, ціна на пшеницю з базисом постачання FOB порти Чорного моря знизилася через скорочення попиту. Натомість вартість французької зернової, навпаки, зростала.

Як бачимо – про вигоди для українських трейдерів, за умов російської агресії, не йдеться…