Олексій Дубовський Голова біржового комітету Української енергетичної біржі

Про вихід «Нафтогазу» на біржу і вільний газовий ринок

Реакція на інтерв’ю «Главкома» з виконавчим директором НАК «Нафтогаз України» Юрієм Вітренком

Нещодавно було анонсовано вихід компанії з Групи «Нафтогазу» на біржові торги природним газом Української енергетичної біржі, яку «Нафтогаз» відібрав на конкурсній основі. Багато видобувних компаній, газових трейдерів та споживачів з радістю сприйняли цю новину та на нещодавньому круглому столі в Європейській бізнес асоціації висловилися, що вони чекають позитивних змін на ринку від цього кроку і спільними зусиллями готові розвивати цивілізований ринок і зрозумілі правила гри.

Однак, такі настрої не розділяє виконавчий директор НАК «Нафтогаз України» Юрій Вітренко, який дещо раніше висловив свою протилежну думку з цього приводу. Я вирішив все ж прокоментувати ситуацію і таки відповісти Юрію Юрійовичу.

Хоча я поважаю пана Юрія, за деякі інші речі, наприклад, Стокгольм, але  його  коментар мене неприємно вразив. Більше навіть не відвертими закидами на адресу Української енергетичної біржі. А самим фактом того, що в умовах, коли часи і суспільство вимагає прозорих європейських правил торгівлі, один з топ-менеджерів надважливого гіганта, досі переконаний, що ринок можна робити за зачиненими дверима посадових кабінетів, шляхом двосторонніх «договорняків».

Пан Вітренко говорить, що не виходити на УЕБ колись було його свідомим вибором. Мені складно коментувати мотиви Юрія Юрійовича і я не знаходжу раціональних пояснень і переваг тодішнього такого кроку, окрім можливостей «ручного» встановлення цін. На щастя «не виходити на УЕБ» це був лише «свідомий вибір» самого пана Вітренко, а не позиція НАК «Нафтогаз України». Дочірні компанії групи «Нафтогаз», зокрема, «Укргазвидобування», «Укртранснафта» та «Автономгаз» давно і успішно здійснюють торгівлю на УЕБ та розвивають прозоре ціноутворення на своїх сегментах ринку. При чому, вибір біржі для співпраці, ці компанії здійснювали на підставі жорсткого конкурсного відбору. Колись УЕБ  обійшла за кваліфікаційними критеріями ще 12 бірж, щоб стати майданчиком для Укргазвидобування. Подібні відбори проводили і інші великі трейдери та приватні видобувні компанії. УЕБ стала інструментом ефективного бізнесу для багатьох. «Нафтогаз Трейдинг» теж вибрав нас на конкурсі.

Також, наскільки мені відомо, «Укргазвидобування» проводить незалежний аудит компаніями великої четвірки,  які перевіряють та підтверджують, що на торгах УЕБ нема жодних маніпуляцій. «Укргазвидобування» продовжили торгівлю на УЕБ завдяки принциповій позиції тодішнього керівника компанії Олега Прохоренка, що відмовився виконувати «пораду» Юрія Вітренка покинути біржу, оскільки на це не знайшлося жодних підстав, окрім бажання Юрія Юрійовича стримувати розвиток конкурентного ринку. Сподіваюсь у нового керівництва УГВ буде аналогічна позиція.

У той час у нас зберігалися нормальні робочі відносини з Юрієм Юрійовичем, оскільки на всіх публічних заходах він відкрито декларував свою прихильність цілям розвитку ринку, виходу НАК «Нафтогаз» на біржу як великого гравця. Обговорювалося і питання участі «Нафтогазу» як маркетмейкера та інші варіанти співпраці. Можу завірити, що на той момент Юрій Вітренко, як відповідальний, на той час, в «Нафтогазі» за трейдинг та реформи, всіляко підтримував «на словах» УЕБ, але на практиці процес початку торгівлі на біржі всіляко відкладався. Можливо, причиною став провал проекту «Українська газова біржа» до запуску якого, пан Юрій неформально був причетний, як говорять самі учасники ринку. Не знаю, можливо, це якась особиста образа власних амбіцій, через те, що комусь вдалося, а комусь ні, запустити біржову торгівлю газом. Після цього дочірня компанія «Нафтогазу» «Укртрансгаз» під пильним контролем Юрія Вітренка підписали меморандум про співпрацю з французькою Powernext SA з метою запуску ринку добового балансування природного газу на противагу УЕБ. Хоча до того ми постійно заявляли про свою повну технічну і технологічну готовність стати оператором торгової платформи для ринку добового балансування.  Але співпраця з Powernext не увінчалась успіхом. Хоча за цей час цій європейській біржі вдалося запустити ринки газу ще у декількох країнах. Після того, як я публічно поставив Юрію Юрійовичу питання: «Чому все-таки і з Powernext нічого не вийшло?» наші з ним ділові відносини дещо зіпсувалися. За цей час декілька разів запуск ринку добового балансування було перенесено і це являлось вагомим фактором, що стримує розвиток ринку і не дозволяє європейським партнерам виходити на наш ринок та торгувати за звичними правилами. 

Увесь цей час переносів УЕБ ще краще готувалася до роботи, були розгорнуті софти британських розробників, що працюють на європейських газових біржових ринках. Тому, можливо, «і в худому є добре». 

Юрій Юрійович сказав в своєму інтерв’ю, що: «УЕБ - це просто таке слово, за яким може нічого не стояти» і згадав про інші скандальні біржі. Він говорить, що йому треба біржа європейська, або, щоб в ній акціонерами були учасники ринку. В нього вже була всяка біржа і всі варіанти. Тому в мене напрошується очевидний висновок, що йому не треба біржа і конкурентний прозорий ринок, а все решта – виправдання. Наразі і проекти ЄБРР зі створення Газової біржі він також критикує.

А щодо того, що УЕБ – це просто слово, за яким може нічого не стояти. На мою думку, це просто, вибачте, плювок в обличчя більше 700 українським та міжнародним компаніям, світовим трейдерам, що торгують на нашій біржі, для яких слова конкурентний прозорий ринок є цінностями за якими вони ведуть свій бізнес і разом з нами створюють цивілізований ринок в Україні. За нами стоїть довіра і вибір наших клієнтів. Нашими учасниками є Trailstone, Trafigura, MET Group, AOT Energy, JKX Oil & Gas plc, «Укргазвидобування», ПГНК, «Укртатнафта», «Укрнафта», «Укртранснафта», «Держвуглепостач», Socar, група компаній ДТЕК, Регал,  «Укрспирт» тощо. Попередньо більшість компаній проводили для УЕБ складну процедуру комплаєнсу.

Це саме нам, попри супротив влади деяких часів, корупційних та олігархічних груп, вдалося централізувати прозорий ринок енергоносіїв в Україні. Ми створювали біржу за кращими моделями європейських енергетичних бірж, використовуючи їх досвід та вибудовуючи аналогічні бізнес-процеси і у нас. Досі ведемо та підтримуємо партнерство з провідними світовими біржами та кліринговими центрами.

І твердження щодо того, що українські біржі ніким не регулюються теж не відповідає дійсності. Регулятором товарних бірж є Мінекономрозвитку і ми діємо в рамках закону «Про товарну біржу». Розвитку цього сегменту ринку та питанням функціонування центрального контрагента зараз приділяється багато уваги, реалізовується ряд глобальних проектів НКЦПФР, ЄС, ЄБРР, Енергетичним співтовариством, Світовим банком. УЕБ приймає активну участь в цьому процесі. 

Пан Вітренко говорить, що їм без жодних бірж в жовтні вдалося сформувати досить конкурентну ціну за двосторонніми договорами. Так. Ми всі дуже добре пам’ятаємо ту «конкурентну» ціну 14 586 грн за тисячу кубометрів. Бачте, в чому річ, просто накрутити ціну до рівня імпортної, щоб імпорт був доступним – це не є прикладом вдалого трейдингу. Трейдинг - це і прогнозування і планування. Імпортувати треба, коли дешево, щоб не доводилося постачати споживачу по найдорожчій європейській ціні. А ми всі чудово пам’ятаємо, практику «Нафтогазу» під керівництвом Юрія Юрійовича купувати газ по найдорожчій ціні, а коли ціна впала – не імпортували взагалі. Ми з вами, як громадяни України, що є кінцевими власниками НАК «Нафтогаз України», маємо право знати за якими цінами та на скільки ефективно закуповувався газ державною компанією.  

І знову про «конкурентну ціну» за двосторонніми договорами. Хтось знає, як вона сформована? Хтось бачив ці договори? Навіть на запити народних депутатів НАК «Нафтогаз» завжди відповідав, шо ця інформація є «комерційною таємницею». Нагадаю, що відповідно до європейських правил функціонування енергетичних ринків та на виконання вимог REMIT, компанії мають звітувати регулятору про умови двосторонніх договорів. Тоді не може бути жодних маніпуляцій. Коли угоди укладені на біржі – звітує біржа.

Я вже неодноразово говорив, що газ в Україні має коштувати не на рівні якогось бенчмарку, він має коштувати рівно стільки, скільки він коштує у нас на українському ринку. Ринок – це не коли зібралися двоє і про щось домовилися. Ринок - це коли багатосторонній конкурентний і прозорий торг дав результат – реальну ціну!

Ціни на газ – це завжди дуже болюче питання. Ми заручники ситуації, коли відповідно до угод з МВФ ціна для населення має встановлюватися на ринковому рівні. Але великим здобутком стало те, що тепер цей ринковим рівень – це не обов’язково рівень ціни на німецькому хабі або рівень цін за яким «Нафтогаз» продає газ для промисловості. Тепер ціна на газ для населення буде визначатися як найменша з трьох показників: 1) котирування УЕБ, 2) середня митна вартість імпортного природного газу та 3) середня арифметична ціна газу «Нафтогазу України» для промислових споживачів. Так, відповідності до постанови КМУ №485 від 5 червня 2019 року ціна на червень встановлена на рівні котирувань УЕБ та становить 5553,89 грн за 1 тис. куб. м., тобто знижена га 7,3%. Котирування УЕБ стали визнані всім ринком, їх публікує Thomson Reuters та інші провідні цінові агентства. Не так давно Мінекономрозвитку надало роз’яснення (лист № 3304-04/54265-06 від 11.12.2018) щодо розрахунку вартості природного газу під час перегляду ціни в публічних закупівлях відповідно до рівня біржових котирувань УЕБ.

Україна знаходиться у дуже вигідному географічному положенні, є транзитною країною, володіє великими ПСГ і має всі шанси стати потужним газовим хабом, як TTF та NCG, але нашою проблемою лишається те, що ми не використовуємо час на розвиток та залучення нових гравців для того, щоб стати справді енергонезалежними. В світі є ряд країн і історичних прикладів, коли обов’язковий відсоток продажу газу через біржу був зафіксований на законодавчому рівні на певний строк, щоб створити первинну ліквідність інколи через рішення антимонопольних органів. 

Головне, що хочу сказати, що вихід «Нафтогазу» на біржу - це, беззаперечно, правильне і прогресивне рішення нового керівництва газового дивізіону компанії. Звичайно, діяльність в умовах чесного і відкритого ринку вимагатиме висококласної трейдингової політики від компанії. Вважаю, що в «Нафтогаз Трейдинг» з цим успішно впораються і ми спільно продовжимо зміцнювати свій ринок, щоб мати змогу протистояти планам північного сусіда і решті неприємностям.

Нещодавно директор інтегрованого газового бізнесу НАК «Нафтогаз» Андрій Фаворов зробив заяву, що вони спільно з нами планують створити в Україні організований ринок природного газу європейського зразка. Ми всіма руками – за!

Читайте також:
Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів

Коментарі — 0

Авторизуйтесь , щоб додавати коментарі
Іде завантаження...
Показати більше коментарів
Дата публікації новини: