Чому не приземлився Ryanair?

Нагадало мені недавній репортаж на 1+1, в якому українців переконували, що 500 доларів за авіаквиток - це добра ціна, а 20 євро за такий же переліт - це непосильно і непотрібно нікому.

Дивно, що Ryanair вимагає взагалі якісь умови, вони б мали займатися благодійністю, взяти кредит в доларах під 25% річних в Приватбанку і дати можливість безтурботного подальшого збагачення для українських топ-державних службовців і олігархів.
ІКЕА, Дженерал Електрик, ДП Ворлд - абсолютно зайві теж у країні, Конча-Заспа якої народила Христа, слонів і повністю знищила корупцію та олігархію до моменту їх непорочного зачаття.

Дивно, що один із найкращих юристів України не знає, що конфіденційні умови договору розголошувати заборонено, а особливо фантазувати на їх тему, коли навіть аеропорт Львів підписав контракт без цих позицій.

Не буду навіть згадувати, скільки годин тривали переговори аеропорту Бориспіль, міністерства інфраструктури і Раянів. Як спершу Бориспіль ігнорував будь-які пропозиції до обговорення впродовж 2016 року, як в.о. керівника Звонарьов, погодившись з усіма пропозиціями в присутності майбутнього керівника, навідріз відмовився їх затвердити. Так, саме той Звонарьов, який своїм судовим позовом, підтриманим Дніпровським судом, заблокував прозорий конкурс у 2015 році. Як керівництво Борисполя вибігало зі словами: «я мушу зателефонувати керівництву національного перевізника». Так, безумовно, Ryanair повинен літати з будь-якого приватного чи комунального українського аеропорта, бо аеропорт Бориспіль не державний, а чий? І хто в ньому господарює?

Безумовно, керівництву державного аеропорта Міністр не указ. Як і Указ Президента України про здешевлення авіаперевезень і залучення лоу-костів - не указ. Як і незручне становище для Прем'єр-міністра України, коли він у Лондоні запрошує інвесторів, а в державних підприємств і їх патронів своя особлива думка.

Можна намалювати будь-які цифри - папір стерпить все. Але чорне - є чорне, а біле - є біле!

Тепер по пунктах:

1. Є Указ президента, який чітко визначає завдання для Кабінету Міністрів України: збільшити кількість авіарейсів до аеропортів держав-членів Європейського Союзу, у тому числі із залученням авіаперевізників, що працюють за моделлю «лоу-кост».
2. Прем'єр-міністр України під час наради, яка планувалася в стилі «МАУ проти Омеляна» і в останній день запросили ширше коло учасників, дав доручення міністерству розробити програму розвитку ринку авіаперевезень, а також аеропортів: «ми повинні придумати механізм розвитку конкуренції на ринку перевезень - щоб не було дискримінації, а наш перевізник був якісним, конкурентним за цінами», йшлося і про залучення лоу-кост перевізників.
3. Міністерство, керуючись Указом президента та інтересами пасажирів, залучає найбільшого європейського лоу-кост перевізника до України.
4. Але Бориспіль настільки унікальний аеропорт, #59 в Європі, що замість того, щоб зробити це своєю перемогою, в тому числі й економічною, знаходить пояснення, чому для них Ryanair - загроза, а не вдача.
5. Міністерство знизило аеропортові тарифи і збори для всіх без виключення авіакомпаній. Базова авіакомпанія, яка і до цього ніколи не відчувала по відношенню до себе дискримінаційних умов, так само отримала максимальні знижки. Враховуючи обсяги перевезень, МАУ виграє найбільше. А також, враховуючи той факт, що МАУ винна близько 400 млн грн до державного бюджету, додаткові знижки є взагалі подарунком з неба. А тепер запитання до Борисполя: скільки недоотримує держава через надкомфортні умови для МАУ?!

Просто дивує, наскільки ж небажаним є прихід Ryanair до України, що ані Указ президента - не указ, ані інтереси українців, які б завдяки дешевим цінам на квитки могли б відкритим для себе світ - не аргумент. Так можна і сказати: ми не хочемо Ryanair, бо аеропорт не зможе зробити три додаткові виходи на посадку, а також не зможе розширити зону отримання багажу для транзитних пасажирів.

І щодо політичного тиску: Президент, Прем'єр-міністр і міністр, політичні партії виступають за присутність лоу-кост перевізників в Україні, за можливості для українців літати світом дешево. Цього вимагають і наші люди, насправді. Бо безвіз - це великий крок для нашої держави, але його сенс втрачається, якщо подорожі до Європи так і залишатимуться для українців недоступними. То в чому тиск?! І чого в такому випадку більше: «тиску» з боку держави чи відвертого шантажу з боку «аеропорту»?