Енергетична незалежність України – цілком реальна історія

Згідно зі звітом ВР Statistical Review of World Energy в Україні енергетичної кризи взагалі бути не має. В щорічному документі йдеться про те, що на нашій території знаходиться лише розвіданих 1.1 трлн куб м природного газу.

Споживання природного газу населенням включно с ТКЕ в Україні складає приблизно 14,5 млрд куб. м.

Не складно порахувати, що з нинішніми запасами покладів Україна може відмовитися від імпорту цього палива на десятки років. За цей час можна розробити план дій з переходу на альтернативні види палива і в більшій мірі відмовитися від споживання газу. Наприклад, в Європі чемпіоном з використання відновлювальної енергетики називають Швецію. Вже у 2017 році споживання газу у них було на 7 місці в загальній структурі енергоресурсу в країні. Цікаво, що стимулом до енергетичної незалежності та екологічного спрямування стала нафтова криза в 1973 році. Тоді Швеція, яка генерувала 75% електрики з імпортованої нафти, постраждала найбільше.

Що сьогодні заважає видобувати український газ?

Ціна процесу. Загалом, розрахунок собівартості видобутку більше схожий на лотерею. В Україні газ знаходиться на різній глибині, тому розробка одного родовища може виявитися набагато дорожчою, ніж іншого. За оцінками експертів, вартість буріння пошукових свердловин може сягати до $12 млн.

Таких свердловин може знадобитися декілька, а може буде достатньо й одної. Що цілком зрозуміло – для того, щоб почати видобування газу, необхідні дороговартісні геолого-розвідувальні роботи. І завжди існує вірогідність того, що витрачені на розвідку кошти ніколи не повернуться, бо газу на родовищі може виявитися менше за необхідні промислові обсяги, які роблять видобування доцільним з точки зору бізнесу.

Щоб частково зняти фінансове навантаження з компанії, яка намагається видобути український газ, існує ряд ініціатив. Наприклад, звільнення від оподаткування податком на додану вартість або від сплати ввізного мита операцій̆ з ввезення в Україну устаткування та обладнання.

Сплячі ліцензії. Цей термін не закріплений на законодавчому рівні, але саме так узагальнено називають ділянки, на які видані спецдозволи на видобуток, але робота на них не ведеться. Такі ліцензії видавалися роками і ніхто не стежив за їх належним використанням. Фактично енергетичний потенціал «приспали» різного роду домовленості з політичними верхівками. Боротьбу зі «сплячими ліцензіями» розпочали в березні цього року.

Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО від 25 березня 2021 року «Щодо стану справ у сфері надрокористування». Відповідно до нього прем’єр-міністру України рекомендували доручили Держгеонадрам проведести у 2021 році позапланові перевірки суб’єктів надрокористування, які не розпочали видобування корисних копалин протягом двох років після отримання дозволів на видобування. Таким чином було анульовано три ліцензії з розробки вуглеводню, але роботи в цьому напрямку ще багато.

Отже, перші кроки до енергетичної незалежності зроблено. На жаль, за один день це питання не вирішиш. Але для того, щоб щось відбулось, потрібно головне – почати.