Про яку відкритість мріє Зеленський?

Володимир Зеленський очікує від зустрічі з президентом США Дональдом Трампом, насамперед, відкритості. Про це сказав президент Українського конгресового комітету Америки Андрій Футей в коментарі Укрінформу після завершення зустрічі президента України з представниками української діаспори в Українському інституті Америки.

При цьому Зеленський особливо не напружувався, аби пояснити, що він має на увазі під відкритістю.

Американський президент Дональд Трамп ніколи не відрізнявся приховуванням своїх намірів, та й інтровертивними особливостями характеру - поготів. Мабуть, радше, навпаки. Він має славу такого собі правдоруба, який говорить (і пише у Твітері) відкрито те, що думає, навіть тоді, коли це йому може і завадити. Власне, його відкритість і незарозумілість допомогла (крім усього іншого) заволодіти Білим домом. Та і навіть в контексті останнього скандалу довкола буцімто тиску Трампа на українського лідера-неофіта під час липневої телефонної розмови щодо українських справ (корупційних?) колишнього віце-президента Байдена та його сина можна говорити про явну відкритість американського президента. Він, до слова, погодився і на оприлюднення стенограми цієї бесіди - правда, держсекретар Майк Помпео виступає категорично проти цього.

Якщо говорити про відкритість чи, мабуть, краще сказати, відвертість, на яку очікує президент України, то вона може стати доволі болючою для України. Чи хоче Зеленський відверто почути від Трампа те, що Київ вже «дістав» Вашингтон зі своєю нерозв’язаною проблемою на сході Донбасу. Не кажучи вже про Крим! Що українське питання лише заважає Сполученим Штатам провадити політику зближення з Москвою у боротьбі проти стрімко зростаючого в усіх царинах Китаю, який поступово починає претендувати на гегемонію у світі. Про те, що захист своїх економічних інтересів не має відбуватися за рахунок своїх політичних партнерів...

Та й сподіваючись на відкритість, і сам Зеленський мав би бути більш відкритим. «Він відверто пояснив нам деякі свої плани, зокрема щодо Донбасу, Криму», - зазначив вище згаданий Андрій Футей. Але спостерігачі всередині України вже звикли, що «відверті» виступи на публіку Володимира Зеленського часто є просто записаними і викинутими в інтернет заготовками. Або ж нагадують завчені монологи молодого актора - звісно, подавати свої спічі наш лідер за роки професійної діяльності навчився ще й як!

Але, якщо говорити про відкрите/відверте спілкування з журналістами, ба навіть з представниками місцевих еліт різних рівнів, то воно явно підкульгує - президент зривається, нервує, гарчить, переходить на російсько-злодійське арго тощо. І навіть просить керівника СБУ «розібратися с етім чєртом».

До слова, відкритості Зеленському забракло і в тому, аби по завершенню стоденного перебування на посаді глави української держави провести відкриту пресову конференцію і відверто відповісти на усі запитання. Що навіть обіцялося представниками його прес-служби.

Але повернімося до Штатів. Зустріч з американським президентом нібито має відбутися у середу в повноцінному форматі і триватиме, за словами міністра Пристайка, ніяк не менше 45 хвилин. Чи встигне відчути відкритість президент України? Чи скаже нам про це? І головне, як ця відкритість вплине на подальшу ситуацію довкола вирішення питання завершення українсько-російської війни і підтримки Сполученими Штатами України?
І якщо Трамп відкрито сильно потисне (як він вміє) руку Зеленському - і до, і після зустрічі, чи навіть - обійме його привселюдно перед софітами у Нью-Йорку чи Вашингтоні, то чи означатиме це, що надія чи мрія Зеленського збулася, і відкритість нарешті, настала?..