Операція «Різдвяне перемир'я»

Хронологічно це виглядало так. Першим голос подав Гундяєв. Назвавши розв'язану Росією війну «міжусобним конфліктом», він закликав всі сторони «припинити вогонь і встановити Різдвяне перемир'я...щоб православні люди могли відвідати служби в Різдво Христове».

Було б наївно думати, нібито це імпровізація, нібито російська церква раптом настільки віддалилася від російської держави, що дозволила собі ініціювати щось без погодження з Кремлем.

І справді, невдовзі з'явилася інформація про те, що Путін віддав розпорядження Шойгу видати відповідний наказ, окресливши саме той часовий діапазон «перемир'я», який перед тим озвучив Гундяєв. Що зайвий раз доводить підпорядкованість РПЦ не Богові, а Сатані.

Вірно сказала колись Валерія Новодворська, РПЦ – це ідеологічний відділ «Єдиної Росії». З тією поправкою, що за часи Путіна РПЦ підпорядкували Луб'янці.

І українська влада, і світові лідери цілком правильно розцінили ініціативу «перемир'я» як маневр для прикриття перегрупування військ держави-агресора.

Слушною є й думка про те, що в такий спосіб Росія хотіла явити «миролюбство», в яке, однак, крім її нечисленних спільників з теж недоброю репутацією, уже ніхто не вірить.

Але була, здається, ще одна мета. Згадаймо, ще зовсім недавно, 14 грудня, речник Кремля Пєсков заявив, що ні про яке перемир'я ні на Різдво, ні на Новий рік не йдеться. А 25 грудня і новорічна ніч були позначені інтенсивними обстрілами території України та людськими жертвами.

Пропозиція Москви про перемир'я з 6 по 7 січня була добре прорахованою провокацією, спрямованою на міжконфесійний поділ громадян України і розрахованою на можливу негативну реакцію країн, які підтримують Україну і чиє населення сповідує не православ'я.