Україна проти Москви: до дня дипломатичної служби

Цього дня в 1917 році Голова Генерального секретаріату Української Центральної Ради Володимир Винниченко і Генеральний секретар міжнаціональних справ Олександр Шульгин підписали документ про створення замість Генерального секретарства міжнаціональних справ (сама назва якого передбачала роботу на українських теренах) Генерального секретарства міжнародних справ, тобто зовнішньополітичного відомства, першим очільником якого – генеральним секретарем, а після проголошення 22 січня 1918 року самостійності України міністром закордонних справ – став Олександр Шульгин. Молода Українська держава виходила на міжнародну арену.

Олександр Шульгин був видатним державником: і в Україні, і згодом в еміграції він боровся за утвердження України як незалежної демократичної країни. За його каденції УНР відкривала посольства та консульства за кордоном, а іноземні місії активно діяли в Україні. Він входив до складу української делегації на Паризькій мирній конференції (1919-1920), очолював українську делегацію на Першій асамблеї Ліги Націй (1920), а згодом брав участь у Другій, а в 1926-1936 роках був міністром закордонних справ уряду УНР в екзилі, постійним делегатом УНР при Лізі Націй, деякий час очолював уряд УНР.

Такою ж вагомою була і діяльність Олександра Шульгина науковця та публіциста. І символічно, що напередодні Дня дипломатичної служби України побачила світ книга її першого очільника Олександра Шульгина «Україна проти Москви. 1917 рік».

Сама назва «Україна проти Москви. 1917 рік» говорить за себе. Після тогочасних подій були включення України до складу СРСР, закріпачення українського селянства, Голодомор, розстріляне Відродження, радянське захоплення західноукраїнських земель та інші, що відбувалися вже не за життя Олександра Шульгина. І був спротив УПА, був дисидентський рух... А сьогодні у війні з Росією Україна обстоює своє право на існування, своє майбутнє, яке росія – екзистенційний ворог України, за визначенням відомого українського дипломата Володимира Василенка – заперечує і намагається закреслити.

Тож головний висновок, на який наштовхує публікація, полягає в тому, що за понад 100 років, які минули від часу написання цієї книги і до сьогодні, імперська сутність росії не змінилася. І не зміниться. І триватиме стільки, скільки триватиме сама росія – ракова пухлина, що роз'їдає нашу планету.

Дуже важливо, щоб із книгою Олександра Шульгина, що побачила світ у серії «Бібліотека наукового щорічника «Україна дипломатична», яку видає Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв, ознайомилося якомога більше читачів. Таку можливість вже сьогодні надає Медіацентр ГДІП на своїй сторінці за посиланням.