Уроки Афганістану: до чергової річниці радянського вторгнення

27 грудня 1979 року розпочалася операція «Буря 333» – радянські війська перетнули афганський кордон. Тогочасна радянська преса, як сьогоднішня російська, писала не про інтервенцію, а про те, що «обмежений контингент» перетнув кордон задля виконання «інтернаціонального обов'язку». Тобто з добрими намірами. Точнісінько як 2022 року, коли російська армія вдерлася в Україну. При цьому група штурмовиків КГБ в перші ж години вторгнення вбила прем'єр-міністра Хафізуллу Аміна та людей із його оточення. Поза сумнівом, таке повторилося б у Києві в разі його захоплення росіянами.

Щодо «обмеженого контингенту»: за підрахунками експертів, в Афганістані на постійній основі перебували 200 тисяч радянських військових. При цьому точнісінько як зараз титульну породу – москвичів, ленінградців – намагалися берегти; до Афганістану відправляли переважно мобілізованих з України й тодішніх балтійських республік (солдатам з мусульманських республік не довіряли).

Точнісінько як зараз російські війська в Україні, «обмежений контингент» вів в Афганістані тотальну війну, стираючи з лиця землі населені пункти, розв'язавши масовий терор проти місцевого населення.

Існує багато свідчень звірств радянських військових в Афганістані. «Діди воювали» в Афганістані в 1982 році так само, як їхні онуки через сорок років в Україні. Один приклад: 13 вересня 1982 року в селі Падхаб Шані (провінція Логар) радянські військові, застосувавши нафту та займисті речовини, спалили живцем 105 селян, які ховалися від них у підземному зрошувальному каналі.

Це, як після 24 лютого 2022 року в Україні, призвело до масової міграції населення. За даними Amnesty International, афганські біженці тоді були найчисельнішою такою групою в світі, їхня кількість постійно зростала і на початку 1983 року становила 3 млн. осіб при загальній кількості населення 15 млн.

Афганська авантюра стала каталізатором розпаду СРСР. Горбачов через майже десять років після початку вторгнення, в лютому 1989 року, вивів радянські війська з Афганістану не тому, що був лібералом, демократом і миролюбцем – в росії таке неможливо – а тому, що хотів розпаду уникнути.

Розв'язана проти України війна має шанс завершитися розпадом росії. Якщо цього не станеться, на світ чекатимуть нові й нові війни. Західні лідери повинні нарешті це усвідомити. На них сьогодні покладена відповідальність за майбутнє їхніх країн та безпеку наступних поколінь їхніх народів.