Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Визволення Надії Савченко. Видимість складного вибору

    • Руслан Сольвар

      Народний депутат України 7-го та 8-го скликань

    • Розсилка
    Визволення Надії Савченко. Видимість складного вибору

    Дедалі поширенішими стають припущення про можливий обмін Надії Савченко на затриманих на Донбасі російських ГРУшників вже найближчим часом

    Дедалі поширенішими стають припущення про можливий обмін Надії Савченко на затриманих на Донбасі російських ГРУшників вже найближчим часом. Очевидно, сьогодні з цього приводу тривають жваві непублічні переговори між сторонами відносно деталей можливого обміну. Швидше за все, головною проблемою є винесення судових вироків для полонених та гарантій їх виконання після повернення військових до своїх країн. Зокрема, цим можна пояснити постійне перенесення судових засідань у справах Єрофєєва та Алєксандрова в Україні.

    Водночас росіяни, схоже, таки мають твердий намір оголосити вирок українській льотчиці, щоб навіть у разі подальшого обміну виглядати послідовними і правими. Якщо вони це зроблять, то для повернення Савченко на батьківщину Україна де-юре буде змушена визнати її вину і формально гарантувати відбування покарання для засудженої. Інакше російська влада навряд погодиться на обмін. Тож виходить, що ми поставлені перед вибором: звільнити свого офіцера, визнавши інкриміновані йому злочини, або категорично не визнавати обвинувачення російського суду і, відтак, залишити Савченко в Росії.

    Наприклад, адвокати затриманих ГРУшників переконують, що згода на обмін суттєво вдарить по іміджу України у світі, адже цим офіційний Київ нібито визнає висунуті РФ проти льотчиці звинувачення.

    Треба сказати, що складність вибору в цій ситуації має виключно поверхнево-формальний характер. Якби сучасна Росія була еталоном верховенства права і вела чесну гру у правових рамках, тоді інша справа. Тоді б визнання вини означало, що вина дійсно є. Але в реальності все навпаки. І якщо ми погодимося на обмін, хай навіть на російських умовах, то це буде визнання не вини, а саме рішення російського суду, про об’єктивність і незаангажованість якого достеменно знає весь світ. Тому жодна міжнародна установа, жодна країна світу в будь-якому разі не змушуватиме Україну виконувати рішення ростовської Феміди. Всі розуміють, що визнавати вирок суду РФ – це смішно. Однак, якщо у такий спосіб можна врятувати Савченко, давайте посміємося, чому б ні.

    Якщо нам доведеться відверто збрехати в очі країні-агресору, аби в такий спосіб витягнути з лабет російського антиправосуддя нашу захисницю, хай це нікому не здається приниженням. Це просто елементарна відданість принципу – людина понад усе. А путінська пропаганда хай зайвий раз повтішається над торжеством кремлівської справедливості. Нам не шкода.

    Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома»
    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
    Дмитро Орєшкін
    Дмитро Орєшкін

    Російський політолог

    Мустафа Найєм
    Мустафа Найєм

    Народний депутат

    Микола Сунгуровський
    Микола Сунгуровський

    Директор військових програм Центру Разумкова

    Кирило Сазонов
    Кирило Сазонов

    Політичний оглядач

    Тарас Возняк
    Тарас Возняк

    Головний редактор незалежного культурологічного журналу «Ї»

    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ