Звернення до переселенців з Донбасу

Звернення до переселенців з Донбасу
segodnya.ua

Чим далі, тим більше у мене розуміння, чому до внутрішньо-переміщених осіб трапляється розчарування, роздратування, а іноді й ненависть

Цей пост жодним чином не покликаний виправдовувати дебільні та дискримінаційні державні заходи щодо внутрішньо-переміщених осіб, а тим більше відсутності державної політики. Він стосується ментальних особливостей частини ВПО.

Почну з найголовнішого, чим прагматичніша позиція ВПО, тим більше він переймається питаннями власного заробітку, виживання родини та власних дітей/батьків. Чим маргінальніша позиція, тим більше ВПО хочеться говорити про «русских братьев», «они Ленина снимают» та корчити з себе неабияких експертів з питань релігії, мови, історії та навіть географії.



Шановні мої!

Те, що Ви обрали Україну - це був Ваш громадянський обов'язок, який Ви виконали цілком беззастережно. Те, що держава Вас не помітила, це наша з Вами проблема.

Але, мало обрати політично Україну як місце для проживання. Необхідно визнати те, що завдяки Збройним силам України Ви ще можете жити у відносно мирний час на неокупованій землі. Чи помогли Ви ЗСУ чи НГУ? Хоча би інформацією про відомих Вам колаборантів з російською окупаційною владою? В інакший спосіб?

В який спосіб Ви усвідомлюєте своє життя в Україні? Чи Ви спромоглися прочитати бодай одну-єдину маленьку книжечку про історію України? Або придбали власній дитині?

Чи Ви хоча би намагаєтеся зрозуміти, що бути навіть політичним українцем це набагато більше, ніж просто визнавати окремі факти й продовжувати жити ніби нічого не відбулося.

Україні потрібні всі українці, які наразі в неї є. На всіх континентах світу, в усіх регіонах. Але від нашої поведінки та світогляду залежить те, чи зможемо ми втримати державу чи впадемо під російським окупантом. Для цього мусимо працювати над собою, а не тільки концентруватися на власних проблемах.

Я би дуже хотів аби активні внутрішньо-переміщені особи стали прикладом громадян, які змінюють власне життя та життя своєї країни. В тому числі, шляхом активізації всіх моральних та інтелектуальних зусиль.

Джерело: блог Станіслава Федорчука

Думки авторів рубрики «Думки вголос» не завжди збігаються з позицією редакції «Главкома». Відповідальність за матеріали в розділі «Думки вголос» несуть автори текстів.

Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

ПОПУЛЯРНІ АВТОРИ
Юрій Бутусов
Юрій Бутусов

Журналіст, громадський діяч

Роман Безсмертний
Роман Безсмертний

Громадський діяч, народний депутат України (1994–2004), заступник Глави Секретаріату Президента України (2007–2008), колишній Надзвичайний і Повноважний Посол України в Республіці Білорусь

Вадим Денисенко
Вадим Денисенко

Народний депутат 8 скликання

Віктор Каспрук
Віктор Каспрук

політолог

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies