Український Моссад: що треба зробити Верховній Раді?

«Давайте вже після війни» – теза, яку українцям потрібно забути, якщо хочемо зберегти країну. І це стосується усі сфер – військової, економічної, законодавчої. Бо саме сьогодні – час швидких рішень, які надають нові механізми в боротьби з РФ.

Наприклад, звучить дивно, але в країні, де СБУ постійно виявляє російських шпигунів, діє закон про контррозвідку, ухвалений аж 20 років тому. В часи, коли просто не існувало сучасних загроз, ботоферм, гібридних воєн та ПВК «Вагнер». А Україна ще активно передавала Росії власні ракети, скорочувала армію, розпродувала озброєння.

Відповідно й законодавство того часу жодним чином не підходить під сучасні умови. Це все одно, що збивати літаки луком та стрілами.

Знаю від депутатів, що в Раду за ініціативи самої СБУ було внесено законопроект про контррозвідувальну діяльність (КРД). Це перший законопроект із загального «реформаторського пакету», який дозволить Україні краще протидіяти російським спецслужбам. Очільник СБУ Василь Малюк йде за вектором посилення контррозвідки і хоче створити правильну, боєздатну контррозвідувальну модель для всіх силових органів. Повинен визнати, що під його керівництвом СБУ стала однією з ключових структур, завдяки якій Україна дає відсіч російській агресії, а значить спецслужбі потрібні дієві механізми для боротьби з РФ та її союзниками.

Я проаналізував проект закону про контррозвідку саме тому, що це не рядовий документ, а той, від якого залежить безпека мільйонів українців. Виділю кілька ключових, на мій погляд, моментів.

Закон елементарно розмежовує функції різних структур (СБУ, ГУР, УДО, Держприкордонслужби) та розділяє контррозвідувальну діяльність від правоохоронної.

Головне завдання контррозвідки – виявити та припинити діяльність ворожих спецслужб ДО ТОГО, як вони провели операцію. Класичні ж правоохоронні органи розслідують вже вчинені злочини. Тобто СБУ зможе краще працювати на випередження – не чекати, поки агент фсб вчинить диверсію, а «вести» потенційних зрадників заздалегідь.

Важлива фішка. СБУ зможе проводити контррозвідувальні опитування за допомогою поліграфу. Це актуально для тих чиновників, які мають високий рівень доступу до держтаємниці, особливо в оборонній сфері. Відмічу, що поліграф – практика, яку використовують всі спецслужби в світі. Це спосіб запобігти появі російських агентів у стратегічних галузях та на об’єктах критичної інфраструктури

Звісно, дехто боїться, що спецслужба буде слідкувати за усіма. Але ж в тому-то й нюанс законопроекту – СБУ зможе вивчати тільки того, по кому дійсно матиме підстави (причетності до держзради, шпигунства, сепаратизму, тероризму, належності до ДРГ чи коригувальників). Тобто, у виняткових ситуаціях, які чітко зафіксовані. А всі негласні заходи проводяться тільки за рішенням суду.

Знайшли ознаки злочину? Інформація іде до слідчих, якій й відкривають справу. А далі вже суд визначає чи дійсно зібрані матеріали є достатніми. КРД припиняється і починає працювати суто Кримінально-процесуальний кодекс.

Скажу більше – на мою думку, закон жодним чином не розширює повноваження СБУ, а лише конкретизує механізми її роботи. А щоб уникнути зловживань, в документі прописано ряд запобіжників. Зокрема, й контроль з боку президента, ВР, Кабміну та РНБО.

Нововведень не так багато, але вони надважливі. І наближають нас до перетворення СБУ на український Моссад.

Ряд блискучих «бавовняних» операцій в тилу ворога, ефективна контррозвідувальна діяльність, «безпекові заходи «Служби Божої» серед проросійських священників – все це дозволяє говорити, що в Україні справді створюється ефективна спецслужба військового часу. І ця спецслужба для ефективної роботи потребує сучасної законодавчої бази. Чим швидше це зрозуміють депутати – тим краще. В першу чергу для безпеки країни.