З кожним днем у Росії стає все менше варіантів дій, а у нас – навпаки

З кожним днем у противника стає все менше варіантів дій
От дивіться.
Перший російський план полягав у тому, що вони увійдуть в Україну стройними маршевими колонами, посадять Медведчука на царство і Царьова на якесь інше місце, тихесенько повбивають усіх активних українців і стануть великою імперією.
Цей план ми їм забили в горлянку і тричі провернули, як у порнографічній версії великої російської поеми Мцирі, десь у березні-квітні минулого року.
Другий російський план полягав у використанні зв'язки дешевих безпілотників та великої кількості косої, але потужної артилерії.
Цей план накрився об'єктом, схожим на Діану Панченко, десь влітку – коли по складах із снарядами почали прилітати Хаймарси, і вогняний вал якось приунив. В процесі приунивання росіяни втратили контроль над Херсоном, Харківщиною та частиною Луганщини.
Третій план полягав у примусі нас до миру шляхом атак цивільної енергетичної інфраструктури. Результат – тепер в нас багато злості, а в РФ мало ракет.
Зараз ми на четвертій стадії. Четвертий план росіян полягає у використанні великих хвиль відносно людського та трішки смердючого м'яса задля повільного захоплення Донецької області.
Але тепер ми маємо свій план. Наш план полягає у тому, щоб це м'ясо перемолоти, підготувати свої нові частини із використанням західної техніки і дати їм... того самого Діанопанченкоподібного об'єкту.
Тут ще може бути багато «але». Росіяни вже готові перетворитися на китайського сателіта, аби виклянчити у китайців зброї і не втратити те, що вже захопили. Ми ж дуже залежні від західної допомоги, яка йде повільно та перебуває під постійною загрозою політичного шантажу.
Втім, з кожним днем у противника стає все менше варіантів дій. А у нас все більше.
Налаштовуйтесь, що завтра це не закінчиться. Але налаштовуйтесь на те, що якщо ми все зробимо правильно, закінчиться це перемогою.
Свої повідомлення ви можете надсилати на електронну пошту редакції info@glavcom.ua