Ціна нашого спокою - це життя «Гюрзи» і тисяч інших людей у плямистому однострої
glavcom.ua
«Гюрза». Георгій Саралідзе
Лише подумки запитайте себе, а що особисто ви зробили для того, щоби вони завжди поверталися. Живими і непереможеними
«Гюрза». Георгій Саралідзе. Один з найкращих командирів розвідгруп. Військовий фотокор Сашко Клименко впіймав його у той момент, коли він з’ясовував деталі чергової операції. Гюрза все ретельно прораховував. Принаймні, намагався. Саме тому люди хотіли йти з ним у розвідку. І навіть без зброї (що, наскільки мені відомо, зберіглося на відео).
Вони були абсолютно різними, люди Гюрзи. За віком, досвідом, темпераментом. І, водночас, схожими один на одного. Як рідні брати, яких доля примхливо розкидала світом, а потім зібрала разом. До речі, мій товариш Руслан Ганущак, знявши фільм, одним з героїв якого був Гюрза, знайшов ідеальну назву для своєї стрічки, «Брат за брата». Краще й не скажеш.
«Нас не можна розділяти, розвідники це завжди група. Ми відчуваємо один одного, тому в нас все виходить. А дехто цього не розуміє», - так казав мені Гюрза, коли багатозіркові командири спробували розібрати бійців по різних підрозділах. Хлопці готові були просити підтримки у преси, аби залишитися разом на передовій. Тоді вона не знадобилася.
І от, тепер, коли Гюрза загинув, я думаю про те, що підтримка потрібна. Всім, хто зараз на «нулі». І не тільки від журналістів. Я дуже прошу не ставити в коментах свічки та сльози. Просто пригадайте, що зараз хтось сидить в холодних окопах під обстрілом. Або стоїть «на очах» з ПНБ і що тільки не робить, аби не задрімати та не пропустити ворога. А, може, йде на ризикований вихід. Навіть розуміючи, що це квиток в один бік.
Просто уявіть собі це. Збагніть нарешті, що ціна вашого спокою це життя Гюрзи і тисяч інших людей у плямистому однострої, які ніколи не повернуться з бою. І лише подумки запитайте себе, а що особисто ви зробили для того, щоби вони завжди поверталися. Живими і непереможеними.
Коментарі — 0