Адмінреформа і насіння для Росії

Адміністративна реформа – одна з головних фішок, з якими влада носилася в 2010 році. З перших днів президентства Віктор Федорович намагався вдало спрацювати на публіку: то зарплати нібито в себе в адміністрації скорочував, потім вимагав від уряду почистити 30% чиновників, ось вже і губернаторам наказав зімкнути лави підлеглих. Та навіть органам місцевого самоврядування, які до Януковича в принципі і стосунку не мають, дає команди звільняти зайвих.

Під кінець року здійснили щось неймовірне, з претензією на масштабну адміністративну реформу – Президент скасував більше 50 державних органів, створив стільки ж нових, перетрусив міністерства, обмежив кількість заступників міністрів. Здається, що реформа таки пішла. Не будемо зараз загадувати, чи насправді дасть хоч якусь користь весь цей людський пасьянс, тотальна зміна вивісок і чиновницьких задів у кріслах.

В одному з найкрупніших райцентрів Черкащини працює районне управління сільського господарства. В ньому сидять шість чиновників і худо-бідно намагаються контролювати, збирати інформацію та час від часу допомагати місцевим фермерам, підприємцям і тому, що залишилося від колишніх колгоспів. Зарплати у людей сміховинні – у спеціалістів з 30-ти літнім стажем наукової роботи менше тисячі гривень. Але якось працюють, виживають, навіть без хабарів, бо і брати їх особливо ні з кого. Після приходу до влади «команди професіоналів» в роботі управління сільського господарства сталася перша «реформа» - на місце заступника голови поставили місцевого активіста Партії регіонів, таксиста, який взагалі уявлення не має про сільське господарство.

Далі за височайшою вказівкою самого Президента в райдержадміністрації починають скорочення кадрів, і з шести працівників треба звільнити одного. Начальника не звільниш, заступника-таксиста теж – його посадили на рік, щоб отримав стаж державної служби і отримав право просування на керівні посади в області. Бухгалтера теж не виженеш. Залишаються на вибір три людини – одна відповідає за тваринництво, інша – за рослинництво, третя – загальний агроном. Довго вирішують, що робити, і три людини, які щось ще робили цьому управлінні, ледь не тягнуть сірники – не пощастило відповідальній за рослинництво. Її і звільнили. В область відрапортували – реформа проведена, зайвих чиновників звільнено!

Як далі працювати – хто його знає. Та це нікого і не цікавить, всі чекають, коли буде наступне скорочення і оптимізація, та й за зарплату в тисячу гривень боротися на смерть ніхто не збирається. І тут під Новий рік з Києва приходить чергова геніальна вказівка – треба терміново віднайти в районі можливість закупити у фермерів насіння пшениці й інших зернових культур для експорту в братню Російську Федерацію. Навіть постановка питання вже видається смішною – ні проконтролювати скільки у кого того насіння, ні механізмів, як його закупити чи вилучити, не існує. Тим більше, що рослинника нещодавно успішно звільнили. А тому і малюють фантастичні звіти в область і Київ про міфічне насіння для Російської Федерації. Чим це закінчиться – ніхто не знає. Всі чекають нових поворотів адміністративної реформи в дії.