«Геніальна схема» Литвина

Голови Верховної Ради ніколи не славились любов’ю до законів та процедур. Згадаємо хоча б Івана Плюща, який вмів продавити потрібне в залі рішення, ставлячи його на голосування безліч разів, як тоді казали – «впихнуть невпихуєеме», виправдовуючись ледь не тим, що депутат, скажімо, Заєць, не встиг «дострибнути» до свого місця. Олександра Мороза взагалі у 1994 році обрали менше, ніж 200 голосами, а Олександр Ткаченко мав настільки специфічне уявлення про свою роль в парламенті, що від нього депутати втекли в «Український дім». Білою вороною українського парламентаризму був Арсеній Яценюк, який «по молодості» все намагався то процедури дотримуватися, то систему «Рада» переробити, аби депутати чужими картками не голосували. Очевидно, тому і не засидівся довго на святому парламентському кріслі.

Володимир Литвин ще в кучмівські часи прославився вмінням провести потрібне парнокопитне голосування руками, коли в залі сиділо не більше сотні нардепів. Як кажуть, майстерність не проп’єш, і якщо Володимир Литвин зумів в 2004 проштовхнути політреформу в пакеті, то зараз ще більше вдосконалює свої навики «розводити Раду».

Конституційний суд два тижні тому достойно оцінив вміння Литвина грати регламентом, скасувавши політреформу саме через порушення процедури. Але, судячи з усього, натяк суддів спікер не оцінив, і тепер знову намагається повторити свій подвиг шестирічної давності й протягнути конституційні зміни з порушенням процедури.

Теоретично святим правилом роботи парламенту мало би бути саме дотримання процедури. Та й нинішній голова Верховної Ради Володимир Литвин любить похизуватися своїм «золотим правилом» – «Якщо не знаєш, як вчинити, роби, як вимагає Конституція». Але навіть якщо побіжно глянути на вчинки Володимира Михайловича за останні місяці, то стає зрозуміло, ці слова для нього – не більше, ніж порожній звук.

Журналісти вже навіть звикли, що спікер парламенту, порушуючи 102 статтю регламенту, протягує потрібні законопроекти одним голосуванням в першому читанні і в цілому, а Юрій Кармазін розмахує регламентом і щось тому доводить. Саме так було 30 серпня, коли Верховна Рада нахрапом внесла зміни до закону про місцеві вибори. Ще один приклад – 7 вересня депутати дозволили Київраді скасувати столичні районні ради. Опозиція вимагала розглядати законопроект у другому читанні, але спікеру все було глибоко по барабану.

Чого варте прийняття поправок до закону про Кабмін - законопроект змінював десятки законів і туди реально «впихнули все невпихуєме». Мало того, що його прийняли одним голосуванням, так ще з бухти-барахти, з голосу, документ розділили на два закони! Прямо якесь «брунькування по-литвинівськи». Тут навіть не регламент порушили, а й всі можливі принципи здорового глузду.

Але навіть це все квіточки порівняно з тим, що спікер надумав зробити із проектом змін до Конституції, який дозволить парламенту працювати не чотири, а п’ять років. Законопроект проголосували ще в п’ятницю і мали би вже направити до Конституційного суду на експертизу. Але вчора Володимир Литвин заявив, що поки надсилати його туди не буде. За його словами, у якоїсь «групи товаришів-депутатів» виникла геніальна ідея – внести в цей законопроект правки і записати, щоб вже нинішній «парламент тушок» працював п’ять років. На всяк випадок, щоб часом комусь не влізла в голову дурна думка, що депутати не можуть самі собі подовжувати повноваження.

Та навіть це не апофеоз парламентського маразму. Хай навіть Литвин ще в липні говорив , що у разі відміни політреформи парламентські вибори мають відбуватися в березні 2011, а зараз різко змінив свою думку. Всі живі люди, і хто б не хотів кататися в кортежі з восьми машин зайвий рік. Але якщо хочете продовжити собі повноваження, то робіть це згідно закону й процедури! Надумали внести в законопроект якісь правки і щось дописати в перехідні положення – повертайте в сесійний зал і голосуйте ще раз.

Проте Володимир Михайлович знову вигадує якусь унікальну схему - «Питання не йде так, щоб переголосовувати. Ми зараз вивчаємо, як це зробити на регламентному рівні. Ми подивимось, як це зробити, щоб це було процедурно правильно», - сказав спікер. Знову намагається щось перекрутити, тихенько переписати і вигадати чергове «ноу-хау».

Але ж вказати в перехідних положеннях закону, що чинна рада працює пять років - це ж не орфографічну помилку виправити! Навіщо тоді взагалі мучитися з Конституційним судом і щось там голосувати в парламенті? Хай Литвин дасть команду помічникам непомітно переписати Конституцію, і сказати, що так і було.

Та й взагалі, таку практику можна на всі закони поширити. Навіщо мучитись з тисячами поправок до Податкового кодексу – сядуть Литвин з Президентом і Азаровим і самі «на регламентному рівні» його і ухвалять. Для чого Верховну Раду зайвий раз турбувати? І бюджет так само можна протягнути, благо, досвід того, як головний кошторис прийняти за 6 хвилин, у Володимира Михайловича вже є.