Отже, що робити з Майданом?

Зрозуміло, що Майдан вичерпав свої сенси як табір громадян, які протистоять режиму. Наразі маємо легітимного новообраного Президента з великим кредитом довіри, а також Уряд, якому, попри всю критику, в цілому вдається стабілізувати ситуацію в країні. І це означає, що Майдан переміг. Найбільш самовіддані майданівці зараз воюють на сході України з терористами та російськими найманцями, а переважна більшість повернулася до мирної праці. Разом з тим, Майдан породив велику кількість громадянських рухів та ініціатив, серед яких не останнє місце займають Візійний проект "Нова Країна", Відкритий Університет Майдану, Реанімаційний пакет реформ, Ukrainian Сrisis Media Center, допомога армії та інші. Енергія і натхнення майданівців наповнюють життям ці вкрай необхідні країні проекти.

З іншого боку, ми всі чітко усвідомлюємо: Майдан переміг, але не досяг своєї мети.

1. Вимогою Майдану було повне перезавантаження влади: Президент, Уряд, Парламент. Ми не можемо миритися з тим, що в парламенті сидять більше 200 людей, які голосували за варварські закони 16 січня, які не можуть зняти недоторканість із відвертих зрадників та знов хочуть обрати спікером Литвина. Цей парламент жодним чином не відображає соціальну реальність і, як основний орган влади парламентсько-президентської республіки, несе справжню загрозу повернення режиму, хай і в «оновленому» вигляді та без Януковича.

2. Вимогою Майдану було проведення люстрації. Хай там як, ми пам’ятаємо досвід поразки «Помаранчевої революції»: гасло «бандитам тюрми» залишилося гаслом, і вже за кілька років режим набрав набагато жорсткіших і жорстокіших обрисів. Без люстрації Порошенко може стати Ющенком номер два, відкривши дорогу ще більш одіозним силам, ніж Янукович. Скоро вигнанці захочуть повернутися у велику політику. До того ж, ми бачимо, як продовжується розкрадання країни, як на потоках часто сидять ті самі люди, вони нікуди не поділися.

3. Вимогою Майдану були глибокі соціально-економічні перетворення, що відновлять в Україні справедливість, безпеку і зростання. Люди прагнули змінити не обличчя політиків,а систему. Змінити таким чином, щоб були встановлені нові правила — прозорі, справедливі і стабільні. Змінити таким чином, щоб влада перебувала під постійним контролем суспільства. Нам потрібен новий суспільний договір. Але ми бачимо, як важко це відбувається. Люстрація є лише одним прикладом. Фальсифікації на київських виборах доводять: легко нам не буде.

4. Першою, базовою вимогою Майдану було покарання злочинців, винних у смерті і стражданнях громадян. Цей процес іде повільно, але йде. Результатів наразі немає, і не можна бути певним, що вони будуть. Злочинці на свободі будуть постійно дестабілізувати ситуацію в Україні.

Отже, що робити з Майданом, коли, з одного боку, він переміг, з іншого, його вимоги не виконано і нема на те гарантій, з третього боку, Майдан у тому вигляді, як він є, повністю втратив сенс?

Відповідь зрозуміла — зберегти Майдан, наповнивши його новим сенсом.

Яким саме?

Майдан є символом права громадян контролювати владу та інструментом такого контролю.

Майдан є інструментом прямої демократії.

Майдан є громадянським університетом.

Майдан є народною святинею, місцем вшанування пам’яті героїв, аби ми були гідними її.

І такий Майдан ніколи не має права розійтися.

Майдан як табір стійких і самовідданих громадян вичерпав свій сенс.

Майдан як засіб побудови Нової Країни повинен залишитися назавжди.

Але політики не можуть просто сказати громадянам: ми перемогли, розходимося.

Нам потрібен проект перетворення, що пройде широке громадське обговорення, що відображатиме нові сенси і завдання Майдану. Це громадське обговорення і суспільне прийняття має стати зразком того, як приймаються рішення в Новій Країні.

Що нам потрібно:

1. Відкритий архітектурний конкурс на проект реконструкції. Якщо це буде відповідати очікуванням народу — гроші знайдуться.

2. Майдан має стати компактним і чистим. Це має бути взірець, а не сумний приклад розпаду.

3. Треба чітко визначити зони, які назавжди залишаться пішохідними, і поступово звільнити всю решту.

4. Відкритий громадський конкурс ініціатив, які втілюють нові сенси. Приклад: Відкритий університет Майдану має повернутися на Майдан. Одна з цікавих ініціатив — табір підготовки громадських активістів.

5. Визначити порядок використання Майдану для проведення будь-яких громадських ініціатив і дати їм всім волю і простір. Не повинно бути дозволу київської влади на проведення чогось на Майдані — Майдан сам завоював таке право, і рада Майдану буде вирішувати, що тут відбуватиметься.

6. Майдан має бути місцем, де зароджуються і втілюються нові соціальні інституції. Створення муніципальної міліції із сотень Майдану — це приклад того, як ми будуємо Нову Країну з нуля, не намагаючись ремонтувати стару.

І лише в такому випадку Майдан може виконати своє головне завдання, що далеко виходить за рамки України, — показати всьому світові приклад нових сенсів, нових підходів, нового світу, який народжується на наших очах.